На Іграх у Пекіні українські майстри снігових трас додадуть до особистих дисциплін ще й престижні командні. Неймовірна річ: збірна України виступить на Іграх-2022 в трьох форматах – індивідуальні гонки жінок і чоловіків на всіх належних дистанціях, командний спринт, плюс дамська естафета 4х5 км.
Тож настрій у мого співрозмовника, а це старший тренер національної команди Олександр Пуцко, вельми піднесений. До речі, як діючий лижник він виступав на двох зимових Олімпіадах (Турин-2006 і Ванкувер-2010).
– Враховуючи, що в Пхенчхані-2018 з нинішнього складу стартували тільки двоє, то, справді, крок уперед зроблено. Але, як ви розумієте, делегувати більше гонщиків, ніж передбачено на підставі здобутих квот, ніхто не може. В принципі, четверо наших дівчат – це досить оптимальна цифра. Всі вони візьмуть участь у індивідуальній 10-кілометрівці «класикою», у естафетному квартеті, особистому й командному спринті на 1,6 км та в завершальному мас-старті на 30 км. Звичайно, для спринтерського дуету визначимося на місці. Зрозуміло, що тандем хлопців планується на весь репертуар – від спринту до 50-кілометрового марафону. Такі на сьогодні реалії…
Варто зробити відступ з бесіди й назвати імена. Марина Анцибор має за плечами від 2010-го три олімпійські старти, також із Сумщини 28-річна Вікторія Олех і 23-річна Юлія Кроль, а до Вінничини має відношення Валентина Камінська. Із Анцибор вони найстарші (1987 р.н.). Стосовно чоловіків, їдуть до Китаю 27-річний сумчанин Олексій Красовський (це буде третя Олімпіада в кар єрі) та 34-річний харків янин Руслан Перехода (він виступав у Сочі-2014).
– Олександре Володимировичу, ваші підопічні безперечно молодці, а все-таки, чому FIS виділила Україні не більше перепусток, ніж «4+2»?
– Ні, трішки не так. Усі збірні впродовж сезону-2020/21, так би мовити, заробляли місце під сонцем на етапах Кубка світу та на ЧС у німецькому Оберстдорфі. Максимум це давало по вісім чоловічих і жіночих путівок на країну. Звісно, таку приємну арифметику забезпечувало входження до топ-5, а вже потім до так званої базової квоти додавалися відповідні екстра-місця. Приміром, чоловічу лідерську компанію склали, наскільки нам повідомили, Норвегія, Швеція, ОКР, Швейцарія, Франція. У жінок повторилися троє перші, а також Німеччина й США. Ми щодо чотирьох жіночих ліцензій перебуваємо в топ-15, а з пострадянських команд там іще Казахстан, Естонія й Латвія. При цьому поруч такі потужні держави, як Канада, Японія, Австрія. Все дуже й дуже не просто.
– В тому числі, мабуть, через скорочення «карантинного» календаря в отой період?
– Безумовно й це позначилося. Якщо в у Дрездені, фінському місті Рука й швейцарському Давосі ми стартували й накопичували бали, то в норвезькому Ліллехаммері, чеському Нове-Место й Пекіні змагання цього рангу скасували.
– Будь ласка, поясніть, із чого складається скіатлон, а то звучить ефектно, однак загадково…
– Перша половина такої комбінованої гонки пройде класичним стилем на 15 км (у прекрасних дам 7,5), друга – ковзановим ходом на таку ж відстань, а результат вимірюється за прикінцевим часом. Між ними учасники змінюють лижі й перевзуваються на стадіоні, аби продовжити перегони.
– Те, що отримали право на жіночу естафету, особливо приємне тому, що давненько в ній не виявляли амбіцій?
– Амбіції були завжди, а от реалізувати їх не щоразу таланило. Втім, візьміть до уваги, що лижні гонки на Олімпіаді – це тільки по 148 чоловіків і жінок, але ж яка конкуренція! Пригадую, в Турині-2006 дівчата фінішували восьмими, а квартет був досить рівний і досвідчений у міжнародному плані – Катерина Григоренко, Тетяна Завалій, Віта Якимчук, Валентина Шевченко. Дійсно, це достойний рубіж, оскільки допуск на естафету – буквально півтора десятка команд з усього світу.
– Варто згадати особистих тренерів наших лижників.
– Будь ласка. З Анцибор та Олех займається Іван Терещенко, у Кроль наставниками є Віктор і Наталія Шамрай, у Камінської – Валерій Погребняк (за міністерським реєстром вказане прізвище – Пуцко, але пан Олександр вважав за доцільне підтримати місцевого колегу. – Прим. Є.К.). Зазначу, що Валя родом з Могильова, прийшла до нас з Білорусі, під прапором якої виступала на Іграх-2014. Руслан Красовський тренує сина Олексія, вихованцем Андрія Нестеренка й Олени Овсяникової є Перехода.
– Чи забезпечено завершальний етап підготовки – форма, інвентар, логістика, збори тощо?
– Якщо йдеться про фінансування збірної, то цього сезону все гаразд як з боку міністерства, так і від федерації, очолюваної Ігорем Мітюковим – власне, ці зусилля зазвичай спільні. До 29 січня гонщики готуватимуться приблизно на висоті 1800 м над рівнем моря, в Passo di Lavaze Ski centre – це північ Італії, куди вилетять з Борисполя. Тоді як наша тренерська група (Василь Коваль, досвідчений Іван Петрович Терещенко, масажист Сергій Барський) дістанеться мікроавтобусом з усім необхідним господарством.
– А як же сервісмени – знайдете на Апеннінах?
– Жарт приймається. Однак ми ж люди скромні, будь-який у штабі збірної й лижі підготує, й тактику сформує, й спортсменів налаштує на успіх.
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
