Обігравши суперниць з Люксембургу та Ізраїлю, жіноча збірна України пройшла в плей-оф світової першості. Такі часи, що доводиться перемозі над командою невеликого графства радіти на всю котушку.
По-перше, тому що виграш підопічних Бориса Чижова став першим для них посередині триденці. По-друге, що не менш важливо, наші стартові кривдниці словачки оформили дострокову ліцензію перемогою ще й над збірною Ізраїлю. Ну а позитивна під кінець суботи загальна різниця м’ячів немов приносила б Україні друге місце навіть при нічиїй з дівчатами з Землі обітованої.
Якщо хто вловив в попередньому абзаці іронію, то марно. Нині в Європі просто не залишилося слабких суперників. Краса гандболу, безумовно, вітається, але в нашому випадку необхідний результат. Саме на нього довелося прагматично працювати синьо-жовтій дружині, долаючи амбіції напіваматорської капели з Люксембургу. І адже не дарма вже на 8-й хвилині суперниці сперечалися п’ять на п’ять, оскільки спершу малий штраф отримала розігруюча господинь Кім Вірц, а незабаром й львів’янка Тетяна Поляк. До речі, вона мала більшу частину поєдинку виконувати незвичну роль лінійної.
Але про амплуа і кадри в цілому – трохи нижче. А поки не погоджуся з Жилем Тарралем, автором Le Quotidien, що «Люксембург чинив опір половину ігрового часу». І через дюжину хвилин після перерви підопічні Адріана Штота трималися нехай не поруч, але гідно – 15:19. А якщо його київський візаві Чижов взяв тайм-аут ближче до екватора другого тайму, при наших 21:16, то не всі сумніви були зняті.
Втім, все ж скувавши дії лінійної Лаури Віллемс і в деякому сенсі господині лівого борту Тіни Вельтер – на секундочку, з німецького «Фріш ауф Гьоппінген», українки увійшли в завершальну п’ятихвилинку з нормальним гандикапом. Щоправда, досвідчені каунаські рефері Вікторія Кіяускайте та Аушра Жалене влаштували перевірку на стійкість, видаливши поспіль на дві хвилини Діану Дмитришин та Ірину Компанієць (а вона адже в зв’язці з Лесею Смолінг тягнула основне навантаження в атаці). Пам’ятаєте роман Веніаміна Каверіна «Два капітани»? Але нічого – довели галеру до потрібної гавані.
…Отже, все залежало від матчу з ізраїльською збірною. Хоча не покидало відчуття, що шанс все вирішити був ще в ту п’ятницю. На жаль, особливо нічим не блищала Словаччина та банально допустила менше помилок, ніж ми, разом з воротарським компонентом. Вікторія Огунтойє з клубу «Дунайська Стреда» та Адріана Медведова з австрійського «Еггенбурга» вдало доповнювали одна одну, що тільки підкреслило наші проблеми із завершенням комбінацій. А це спрощувало завдання словацькій обороні, яку Павол Штрайхер і так вибудував непогано.
Перед грою з ізраїльтянками цікаво було вгадати, кому наш штаб віддасть перевагу на останньому рубежі? З господинями майже без замін грала Єлизавета Воронько, почала вона і цього разу. Хоча в подальшому виходила затуляти амбразуру і Марія Гладун, а наскільки одна та інша впоралися, скаже наставник голкіперів Віктор Горбаха. Я ж з висновками не ризикну.
Панянки все прекрасно розуміли – гандбольний Ізраїль не окраїна, що підтверджують виступаючі там на клубному рівні Анна Сторожук, Діана Червякова, Анна Лезінська. Першу з них мої знайомі навіть припускали побачити тут в рядах збірної, однак її, мабуть, поки не узаконили в новому статусі. Серйозний, нехай без вишукувань, настрій української команди призвів до самого вдалого підсумку перших таймів за турнір – «плюс 6». Незадовго до перерви свій штрих додала делегована з лави Вікторія Салтанюк, яка взяла «семерик» від Шир Еден Вакрат.
До речі, ця ліва напівсередня багато сезонів провела на континенті та за «Бней Герцлія», і за нинішній «Арацім» з Рамат-Гана. Та хіба тільки вона? Права крайня Шауль Мор на першості Європи (U-19) у Варні увійшла до All Star, тоді як інші «кути» – Кім Леві, Керен Катрін Теплицькі, юна Шир Гавза плюс права напівсередня Аміт Іцхак пограла і в Іспанії! Пам’ятається, в Кубку Виклику буквально в січні 2020-го спорудили з їх «Маккабі» з Рішон-ле-Ціона «обмін перемогами» з хорватським «Б’єловаром».
Але «хохма» в тому, що в минулу неділю вже наші намацали нитки командних мережив. Зокрема, розкуто нарешті зіграла в лінії Ірина Стельмах, але ж її в «Астраханочці» перекривала за часом на поле знову ж хорватка Ана Дебеліч – найкраща в своєму амплуа на грудневому ЧС в Данії, де «картаті» виловили «бронзу». Начебто не може похвалитися крутизною її польської «Варсовії» Владислава Бельмас, але за «синьо-жовтих» виглядала пристойно на лівій бровці. На іншому фланзі билася до знемоги Наталія Воловник. Так нам хіба звикати йти до мети не завдяки, а всупереч? Друге місце в Люксембурзі якраз з цієї опери…
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
