Зоря (Луганськ) – Десна (Чернігів) – 1:1 (0:1).
Голи: 0:1 Будківський, 20, 1:1 Хомченовський, 53.
Зоря: М. ШЕВЧЕНКО, Хомченовський, Тимчик, Абу Ханна (Чеберко, 78), Михайліченко, Іванісеня, Лєднєв, Юрченко (Перович, 87), Кочергін, Луньов (Громов, 46, Вернидуб, 56), Кабаєв (Цвек, 87).
Десна: Паст, Конопля (Кузик, 78), Тамм (Єрмаков, 53), Гітченко, Імереков, Мостовий (Картушов, 78), Огіря (Хльобас, 84), Д. ФАВОРОВ, Арвеладзе (Домбровський, 53), Філіппов, Будківський.
Попередження: Будківський, 1, Михайліченко, 10, Арвеладзе, 30, Огіря, 37, Тамм, 45+1, Імереков, 63, Кочергін, 65, М. Шевченко, 90+5.
Суддя: Романов (Харків).
19 липня. Запоріжжя. «Славутич-Арена». Без глядачів.
Поразки в попередньому турі з однаковим рахунком 1:3 зробили заключний поєдинок чемпіонату для «Зорі» та«Десни» тільки «бронзовим». З простим розкладом: господарів влаштовувала й нічия, гостям потрібна була тільки перемога. На кону – не тільки медалі, а й пряма путівка в груповий етап Ліги Європи. Щоправда, у луганчан залишався ще шанс вискочити на другу, лігочемпіонську, позицію. Для цього потрібні були власний виграш і поразка «Динамо» в матчі з «Колосом». Однак ймовірність програшу «біло-блакитних» будь-якою розсудливою людиною прирівнювалася до появи на вулицях Києва живого динозавра. Це говорить про те, що жодній «розсудливій людині» не вистачило б мощі фантазії, щоб оцінити межі «здібностей» нинішньої команди Олексія Михайличенка.
Обидва тренери серйозно перетрусили «програшні» склади, помінявши по п’ять польових гравців. У «Десни», якщо за протоколом, замість Западні, Картушова, Домбровського, Кузика та Хльобаса зі стартовим свистком вийшли Мостовий, Конопля, Імереков, Огіря і Будківський. Зазвичай така величезна ротація пов’язана і з тактичним перебудуванням – Олександр Рябоконь вирішив зіграти проти «Зорі» в п’ять захисників. Якщо додати до них опірників Огірю з Фаворовим і Арвеладзе, який схильний до оборонної роботи, то в атакуючій ланці залишився тільки дует форвардів Філіппов–Будківський. Звичайно, все це досить умовно, але все одно замало для команди, якій потрібно вигравати.
Віктор Скрипник насамперед повернув в «рамку» Микиту Шевченка, вважаючи, що навіть не стовідсотково готовий, але досвідчений голкіпер все ж краще «зеленого» Мацапури. В поле Абу Ханна, Іванісеня, Лєднєв і Луньов замінили Вернидуба, Цвека, Чеберка і Громова. Ігрову схему наставник «Зорі» залишив ту ж, але здивував нестандартними рішеннями з її «наповнення». Добре ще Хомченовський на правому фланзі оборони – таке вже бувало, це атакуючий варіант. Але в основі вийшов також правий бек Тимчик і зайняв місце в центрі захисту – це при Вернидубі та Чеберці на лавці запасних. Таким чином група атаки луганчан виглядала куди значніше, ніж у опонента – аж півдюжини бійців.
Горезвісні «номери» суперники взяли відповідно до кадрових потенціалів: господарі – перший, гості – другий. Хоча такий розподіл був не дуже явним. В цілому гра йшла на зустрічних курсах. Щоправда, надмірне бажання забити негативно впливало на стрункість і осмисленість дій, тому «курси» ці в основному закінчувалися у чужій штрафній. Так що гол на 20-й хвилині став тим самим «громом серед ясного неба». Будківський з півкола відпасував вправо Коноплі, сам пішов в штрафну, прийняв на груди «відповідь» від партнера і з льоту пробив у ліву «шістку».
Гол ніяк не вплинув на характер гри – ну хіба що десняне трохи змістили загальний ігровий баланс на користь захисту. «Зоря» як і раніше проводила в нападі чимало часу, але як і раніше без особливого «вихлопу». Зневірившись пройти оборону суперника комбінаційно, луганчани включили дальнобійну артилерію. І це не допомогло. Один удар Кочергіна відбив Паст, другий просвистів поруч зі штангою, постріл Хомченовського воротар витягнув з-під поперечини. «Десна» теж разок огризнулася: небезпечний удар Будківського зрикошетив від Тимчика на кутовий.
У перерві Скрипник прийняв «підсилювальні» заходи. Він замінив мало корисного Луньова на Громова, а головне – дав своїм підопічним вказівку підвищити темп, який і без того досить хороший. Підвищення інтенсивності гри спрацювало дуже швидко, хоча гол у відповідь можна назвати індивідуальним – Хомченовському вдався приголомшливий обвідний удар від правого кута штрафного у дальню «дев’ятку». А ось використати забивні здібності Громова не вдалося – незабаром після голу форвард зашкутильгав. Довелося тренеру луганчан «здати назад». Замість Громова вийшов Вернидуб в центр оборони, Тимчик змістився на «свій» правий фланг захисту, а Хомченовський піднявся в півзахист. Тобто, відбулася перестановка на шкоду атаці.
Втім, господарям адже вже і не потрібно було особливо надриватися в нападі – нічия їх влаштовувала. Щоправда, з Києва надійшла інформація, що «Колос» повів у рахунку, але її можна було не приймати всерйоз – хіба мало що там випадково «залетіло». Тому «Зоря» вибрала таку лінію поведінки: продовжуючи тримати нитки гри в своїх руках, позбавити в першу чергу суперника можливості забити, а самим вже – як вийде. І тримала цю лінію дуже впевнено – у «Десни» був лише один реальний момент, коли Будківський з навісу Філіппова пробив головою над поперечиною.
Але на 70-х хвилинах з НСК «Олімпійський» прийшла зовсім вже приголомшлива звістка – «Динамо» «горить» 0:2. Тобто, у «Зорі» з’явився реальний стимул «рвонути до перемоги», щоб добути відразу двох небачених раніше «зайців» – срібні медалі та путівку в Лігу чемпіонів. Але Віктор Скрипник з чисто німецькою прагматичністю вирішив не гнатися за журавлем у небі. І мотиви тренера зрозуміти можна. По-перше, його команда багато сил віддала підтримці згаданої вище інтенсивності гри, а освіжити напад було ніким – Перович ніяк не зарекомендував себе в ролі «рішали». По-друге, Рябоконь, якому втрачати було нічого, пішов у ва-банк. Тренер «Десни» замінив захисників Мостового з Коноплею і опірника Огірю на «атакерів» Картушова, Кузика і Хльобаса. Звичайно, у «Зорі» з’явився шанс скористатися пробілами, що виникли в обороні суперника. Але ймовірність отримати цим атакуючим кулаком «по носі» і позбутися путівки в груповий етап Ліги Європи була чимала. Луганчани вважали за краще спокійно утримати в руках вже спійману синицю.
Олександр Рябоконь, головний тренер «Десни»: «У нашій короткій елітній історії було всього два сезони, і цей, звичайно, кращий. Хотілося, щоб наступний був не гірше, а може бути, і краще – це вже від нас залежить. У нас є таке правило: від матчу до матчу. Було велике бажання потрапити в єврокубки, і нам це вдалося. Можна навіть вщипнути себе або будь-кого – «Десна» гратиме в Лізі Європи! Могли й відразу в групу, але тепер будемо боротися за це в кваліфікації».
Віктор Скрипник, головний тренер «Зорі»: «Чому не пішли вперед, знаючи рахунок в матчі «Динамо»? Полізти вперед і потрапити в полон? Хотілося виграти і нам, і «Десні». Можна було побігти вперед, а потім кусати лікті. Це теж було б неправильно. Зараз я бачу щасливі обличчя своїх хлопців, я їх вітаю з бронзовими медалями. Хотіли бути третьою силою – ми нею й стали!»
Юрій ОКУНЬ
Цифри і факти
- У чемпіонаті, що завершився, Пилип Будківський забивав і за «Зорю» (один гол), і за «Десну» (три), і в матчі між цими командами. Суперники вперше зіграли один з одним внічию. Вперше в сезоні команда Олександра Рябоконя не виграла в трьох турах поспіль, набравши на цьому відрізку всього одне очко. Безвиграшна серія «Зорі» в Запоріжжі налічує три матчі (поразка та дві нічиї).
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
