Догравання чемпіонату очікувалося цікавим, а боротьба – гострої на всіх поверхах. Так, в принципі, і відбувається.
Із загального ладу вибивались «Шахтар» і «Колос», які за жодних обставин нижче своїх місць опуститися не могли, а також футболісти «Карпат», що застиглі на «колодках». Але й тут відбулося розшарування. На відміну від інших, в тому числі принципового «Колоса», газон не «гризли» тільки «гірники». Чотири післякарантинні перемоги вони здобули hands-down – «на розслабоні». Просто включили майстерність і без видимих зусиль в найкоротші терміни закрили чемпіонську тему. Не все, звичайно, було гладко і спокійно, але в цілому перевага команди Луїша Каштру в класі сумнівів не викликала.
Теперішнє становище «Шахтаря» в українській ієрархії можна порівняти з гегемонією «Динамо» в 90-х. В десятирічці, що завершилося, «гірники» виграли чемпіонську суперечку у киян з розгромним рахунком 8:2. Додайте до цього, що після 10-го місця в 96-м «Шахтар» жодного разу не опустився нижче другого рядка. У свою чергу у «біло-блакитних» був «бронзовий» фініш у 2013-му, а у 2014-му вони зовсім не потрапили на п’єдестал.
Зрозуміло, що зміна флагмана зачіпає тонкі душевні струни шанувальників «Динамо». Тим більше, що успішних ніхто не любить. Але тут треба дивитися не на ворога, який, до речі, вже сьомий рік не грає вдома, а на себе. Або повернутися в минуле. Але при цьому пам’ятати, що коли минуле вступає в протиріччя з сьогоденням, ми втрачаємо майбутнє. Також є варіант знаходити віддушину в текстах авторів оригінального жанру «ФФУ/УАФ». Допомагає?
…Тим часом на «медальних» полях, як і в світі, стабільності немає. У позаминулому турі «Десна», яка розбушувалася, втопила в Олександрії команду Володимира Шарана, а в минулому різко обміліла, і «Зоря» вбрід форсувала водну перешкоду в Чернігові. Метаморфози властиві й «чорно-білим». Як ніч змінюється днем, так і вони чергують поразки з перемогами вже шість турів поспіль.
Лідер серед гонщиків срібної мрії грає на належному рівні тільки відрізками. В актив собі динамівці можуть записати перший тайм з «Шахтарем», другий – з «Олександрією» та заключні 20 хвилин із «Зорею». Поєдинок з «Колосом» запам’ятається киянам тільки трьома очками, а всім іншим – пенальтійним шоу.
Після гри злегка спантеличив Олексій Михайличенко. Коментуючи матч, від якого тхнуло скандалом на всю округу, головний тренер «Динамо» сказав, що не варто загострювати увагу на суддівстві. Ось тобі й маєш! Невже одне видалення, п’ять призначених і чотири пробитих пенальті, причому вирішальне – «заднім числом» та після довжелезній паузи, не привід поговорити?
Добре, не буду. Тим більше, що комітет арбітрів УАФ і сам Артем Франков (привіт, друже!) позитивно оцінили роботу Сергія Бойка. А що? Є контакт – став чотири «крапки» або видаляй трьох гравців однієї команди. Пам’ятаєте Запоріжжя, Сергій Миколайович? Вмієте ви і здивувати, і розсмішити, і розлютити. Але з «лічильником» в голові щось треба робити. Пенальті «знайшлися», а ось осад залишився.
Едуард КИСЕЛЬОВ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
