До дедлайну розкочегарилися

Під закриття трансферного вікна на футбольному ринку стався сплеск бурхливої діяльності. Хтось, прочитавши заголовок, може сказати – подумаєш незбагнення, це завжди так. Згоден, але частково – це було так майже завжди. Проте з настанням ковідного часу трансферна діяльність безмаль затихла взагалі (мається на увазі «грошова», а не оренди та вільні агенти) та «дедлайнові» вибухи зокрема. Принаймні рік тому взимку та минулого літа нічого особливого не спостерігалося. А зараз стався хай і не вибух, але точно сплеск.

Читати цю статтю на русском языке

1. Перехід під страхом смерті
2. Що погано лежить – треба брати
3. А ось і «Ньюкасл»

Перехід під страхом смерті

Сигналом до побудки на дрімавшому футбольному ринку став найбільший по грошах і найгучніший за резонансом (як виявилося) перехід зимового трансферного вікна. «Ювентус» із початку поточного сезону виявляв до форварда «Фіорентіни» Душана Влаховича інтерес – у пресу регулярно просочувалися відповідні висловлювання босів туринського клубу. А з кінця грудня до Флоренції пішли конкретні варіанти: оренда з викупом влітку, покупка взимку – 35 мільйонів євро плюс Кулусевскі, 50, 55, 60 мільйонів євро. У торг втручався «Арсенал», який погрожував перебити пропозицію «Старої Синьйори», проте сам футболіст до Англії переїжджати не хотів.

«Фіалки» ж хотіли якщо вже продати, то продати, і наполягали на 80 «лимонах». І не тому, що скупилися. Просто американським господарям «Фіорентіни» необхідно було заглушити величезною ціною навіть не невдоволення, а ярість уболівальників. Адже справа була не в тому, що лідера атак продають якраз тоді, коли команда в якомусь сторіччі демонструє хорошу гру і реально претендує на зону єврокубків. Головне – КОМУ продають.

Для розуміння надзвичайної гостроти питання – короткий екскурс до історії. Протистояння «Ювентуса» та «Фіорентіни» не має назви і не вважається суперпринциповим, але фанати «віоли» майже 40 років ненавидять «б’янконері» і старанно передають цю ненависть у спадок. Все почалося наприкінці сезону-1981/82. У заключному турі «Фіо» не дали виграти у «Кальярі», скасувавши чистий гол, а «Юве» допомогли здобути перемогу над «Катандзаро» за допомогою сумнівного пенальті – так туринці вкрали у флорентійців скудетто. У 1990-му історія повторилася у фіналі Кубка УЄФА. У першому матчі «Ювентус» виграв 3:1, забивши один м’яч із порушенням правил, а другий закінчився «нульовкою», бо гол «Фіорентіни» скасували через липовий офсайд.

Того ж літа сталася ще одна «крадіжка» – з Флоренції до Турину перебрався кумир флорентійських уболівальників Роберто Баджо. Щоправда, за рекордні на той час 25 мільярдів лір (приблизно 13 мільйонів євро за нинішніми грошима). Потім була «крадіжка» Джорджо К’єлліні влітку 2004-го – хоча, знову ж таки, нічого «кримінального»: «Юве» просто скористався правом зворотного викупу. Ну, і зовсім свіжі рани. У 2017-му туринці «вкрали» у «віоли» (за 40 мільйонів євро) Федеріко Бернардескі, а минулого літа, після річної оренди, викупили за 48 «лимонів» Федеріко К’єзу.

Тому, коли стало зрозуміло, що трансфер Влаховича «на мазі» і близький до завершення, ультрас «Фіорентіни» перейшли до радикальних заходів. Поряд зі стадіоном «Артеміо Франкі» і перед будинком футболіста з’явилася купа банерів дуже «привітного» змісту: «Повага не завойовується голами. Влахович – лайновий горбун» (gobbi, «горбуни» – прізвисько гравців та фанатів «Ювентуса»). «Твоя охорона не врятує тебе життя. Циган, для тебе все скінчено!». «Незабаром побачимося, небезпечний хлопець». «Влахович – лайно», «Влахович – лайновий циган». Після чого поліція вирішила з власної ініціативи розпочати динамічне спостереження за будинком Влаховича – поряд із ним регулярно проходили патрулі.

До слова, така бурхлива реакція викликає подив, навіть зі знижкою на полегшений розумовий апарат писавших ці погрози та образи. Добре ще випадки з Бернардескі та К’єзою – ті вийшли з академії «Фіорентіни», тобто були свої до мозку кісток. А Влахович адже не вихованець «віоли», не тосканець, навіть не італієць. Куплений він був улітку 2018 року у «Партизана» за жалюгідні два мільйони євро, відпрацював ці гроші і свою зарплатню, яка, за чутками, тільки у минулому сезоні досягла 1,8 «лимона», багаторазово: у 108 матчах за «фіалок» – 49 голів та вісім асистів (у тому числі у поточному сезоні – 20+2 у 24 поєдинках).

Звісно, жодні протести не допомогли. 28 січня, точно у свій 22-й день народження, Влахович підписав з «Ювентусом» контракт до 30 червня 2026 року. Зарплатня форварда складе сім мільйонів євро, ще одну «сімку» він отримав на футболку – взяв собі номер, під яким останнім, до минулого літа, грав Кріштіану Роналдо. Туринський клуб заплатить флорентійському 70 мільйонів євро трьома траншами, ще 11,6 мільйона доведеться «відстегнути» агентам гравця (ще нічого, ті спочатку вимагали 18). Крім того, 10 «лимонів» можуть набігти в майбутньому бонусними при виконанні певних умов.

«Поки що це мій найщасливіший день народження. Я зроблю все, щоб «Ювентус» пишався мною», – заявив Влахович після підписання контракту. «Все, як завжди. Чергова маленька людина без яєць, без честі та без поваги, яка переходить у команду без власного обличчя, що не знає, що таке вірність. Черговий власник, який, заявивши про любов до людей, що підтримують «Фіорентіну», робить те саме, що й його попередники: продає наших найкращих футболістів давнім ворогам. Нас вже нічим не здивувати, ми не рватимемо на собі волосся, втративши чергового клоуна. У нас і так були рани, які не залікувати», – йдеться у заяві фанатів «Фіорентіни». «Від Баджо до Влаховича… Спасибі, наша філія, і до наступного продажу», – таку знущальну відповідь залишили на банері фанати «Юве», які брали участь у Флоренції в демонстрації ультраправих.

Що погано лежить – треба брати

У «Фіорентіні» явно готувалися до відходу Влаховича – два профільні придбання було зроблено ще на початку січня. Спочатку за 14 мільйонів євро купили 23-річного правого вінгера Джонатана Іконе, який минулого сезону вніс солідний внесок у чемпіонство «Лілля». А потім узяли у «Герти» в оренду до кінця сезону 26-річного центрфорварда Кжиштофа Пьянтека – поляк нічим не виявив себе в Бундеслізі і повернувся до Серії А, де два роки тому блиснув у «Дженоа» та скіс у «Мілані».

Ці двоє вже вовсю грають за «віолу». Пьянтек відзначився голом, а Іконе – двома асистами. Ну, а вже після продажу Влаховича – може, щоб показати фанатам, що «все буде добре», – боси клубу підсуєтилися і сторгували у «Базеля» за 14 мільйонів євро Артура Кабрала – також центрфорварда. 23-річний бразилець у поточному сезоні реально хорош: 14+4 у 18 матчах чемпіонату Швейцарії та 13+4 у 12 поєдинках Ліги конференцій. До речі, він без жодного сумніву взяв собі дев’ятий номер, під яким грав Влахович.

«Ювентус» же, навпаки, серйозно витратившись – терміново розвантажився. Аарон Ремзі, якого прибудували в оренду у «Рейнджерс» до кінця сезону, був насправді баластом – 31-річний валлієць у нинішньому сезоні взяв участь лише у п’яти матчах, награвши загалом 112 хвилин. Але Деян Кулусевскі та Родріго Бентанкур отримували достатньо ігрового часу і зовсім не виглядали в туринській команді зайвими. Та й вік у них дуже перспективний – 21 та 24 роки відповідно. Проте обох відправили у «Тоттенхем».

У цих трансферах явно відчувається рука Фабіо Паратічі – колишнього спортивного директора «Ювентуса», який минулого літа перейшов на посаду керуючого директора в «Тоттенхем». Саме Паратічі привіз свого часу Кулусевскі та Бентанкура до Турину, а тепер, видимо, зумів переконати Даніела Леві та Антоніо Конте, що вони потрібні в Лондоні. Може, й потрібні, тим більше, що витрати на них, враховуючи кваліфікацію та перспективу, не захмарні. Швед взятий в оренду на півтора роки за 10 мільйонів євро з можливістю викупу за 35, уругваєць куплений «з кінцями» за 19 «лимонів» (контракт до літа 2026-го), ще п’ять можуть набігти у вигляді бонусів.

Так що угода загалом виглядає обопільною. У «Ювентуса» з приходом Влаховича утворився навіть перебір у лінії атаки, тож без Кулусевскі можна обійтися. А рівноцінну заміну Бентанкуру туринці знайшли швидко та дешево, взявши «що погано лежить». «Погано лежав» у гладбахській «Боруссії» Деніс Закарія – у 25-річного опорного хава влітку закінчувався контракт, а новий він підписувати відмовлявся. «Б’янконері» сподівалися заманити футболіста через півроку безкоштовно, але в Менхенгладбаху вирішили, що «з паршивого жеребця – хоч гриви клок» і запропонували його зараз лише за 8,6 мільйона євро. За основного гравця збірної Швейцарії – дешевка, і, звичайно, туринці «хапнули».

«Тоттенхем» же, отримавши Кулусевскі, міг без жалю розлучитися з Делле Алле, добряче задовбавшого Конте своїм ниттям з приводу нестачі ігрового часу. 25-річний атакуючий півзахисник перейшов до «Евертона» за дуже цікавою схемою. Дістався він «ірискам» безкоштовно вільним агентом, але коли проведе 20 матчів за новий клуб, потрібно буде заплатити «шпорам» 12 мільйонів євро, а згодом, під час виконання ще низки умов, ця сума може зрости до 40 «лимонів». Схоже на безкоштовний сир у мишоловці.

Чемпіоном зими з підбору того, що «погано лежить», сміливо можна назвати «Ліверпуль». «Редс» взагалі не збиралися виходити на ринок, відклавши всі трансферні справи, великі й дрібні, до літа. І однією з пріоритетних літніх цілей клубу вважався форвард Луіс Діас, про якого Юрген Клопп сказав (це забігаючи вперед, вже після підписання контракту) так: «Він видатний гравець, за яким ми стежили дуже довгий час. Вважаємо, він має все необхідне, щоб вписатися в наш стиль гри. Він прагне успіху, боєць та вмілий командний гравець, який завжди націлений на ворота».

25-річний колумбієць мав стати підміною, а, можливо й заміною Садіо Мане – у випадку, якщо сенегалець заартачиться з продовженням контракту, що спливає у червні 2023-го. Протягом двох з половиною років у «Порту» Луіс показував стабільну гру, а в нинішньому сезоні взагалі розійшовся не на жарт: у 28 матчах – 16 голів та шість асистів.

Але придбання Діаса бачилося справою непростою та недешевою. У футболіста був довгостроковий контракт із «Порту» з відступними у 80 мільйонів євро, і від цієї суми «дракони» відступати (вибачте за тавтологію) не збиралися. І тут трапився форс-мажор. У португальського клубу утворився серйозний «мінус» у балансі фінансового фейр-плей, і УЄФА вимагав ліквідувати цей перекіс до 1 лютого. Інакше – великий штраф та виключення із єврокубків. Тому «Порту» вирішив продати Діаса вже зараз, а максимальну ціну міг дати «Ліверпуль», якому гравець дуже потрібен.

Щоправда, цей «максимум», зважаючи на обставини, вийшов значно нижчим за бажану суму – мерсісайдцям довелося розщедритися на 45 мільйонів євро відразу, ще «двадцятку» склали можливі бонуси. А Луіс Діас поставив підпис під контрактом до 30 червня 2027 року.

А от «Ньюкаслу» тепер на «халяву» розраховувати не доводиться, навіть у разі форс-мажору. Що вдієш – з багатеньких «нафтових буратін» всі прагнуть здерти по максимуму. Ось свіжий приклад. Захотіли «сороки» придбати центрбека «Севільї» Дієго Карлоса, запропонували «по-порядному» 45 мільйонів євро, а «нервіонці» заломили в півтора рази більше з аргументацією – якщо ви за Криса Вуда «тридцятку» платите, то 70 за Карлоса – саме воно. Не склалося. Але «на прапорці» «Ньюкасл» таки струснув мошною – виклав «Ліону» 42 мільйони євро за 24-річного опорного хавбека Бруно Гимараеша. Так, бразилець хорош – і у відборі, і у творенні, до того ж може зіграти на будь-якій позиції в центрі півзахисту. Але 30 мільйонів євро, що значилися до цього трансферу на порталі Трансфермаркет – червона йому ціна.

Насамкінець здивувала «Барселона». Весь січень каталонці всіма силами намагалися позбавитися дорогої «валізи без ручки» – Усмана Дембеле. Француз, і на десяту частину не виправдавши заплачених за нього в 2017 році 140 мільйонів євро, висунув якісь абсолютно бредові умови для підписання нового контракту (старий спливає наступного літа) і навідріз відмовився йти кудись взимку. Та й претендентів на «кришталевого» гравця, котрий до того ж має великі проблеми з дисципліною, не було.

Так «блауграна» ще й додали собі головного болю: «підібрали та обігріли» Пьєра-Емеріка Обамеянга. 32-річний форвард, знову-таки через проблеми з дисципліною, став ізгоєм в «Арсеналі» – був позбавлений капітанської пов’язки, з 6 грудня взагалі не грав і «дістав» у клубі всіх, включаючи партнерів по команді. У січні він вирушив на Кубок Африки, але виїхав зі збірної Габона достроково – нібито через постковідні проблеми із серцем. Хоча обстеження у Європі показало, що гравець цілком здоровий. Мікель Артета не взяв габонця на збір у Дубаї, а клуб у результаті відпустив його на всі чотири сторони вільним агентом. На радість (?) «Барсі».

А ось і «Ньюкасл»

Як завжди, найбільше витратили на гравців у трансферне вікно клуби АПЛ. Щоправда, виділяється сума: 354 мільйони євро – це другий зимовий показник в історії ліги, більше було тільки у січні 2018-го – 495 мільйонів. Варто відзначити, що більше половини цих витрат, а саме 180 мільйонів припадає на п’ятірку аутсайдерів – «Евертон», «Норвіч», «Ньюкасл», «Уотфорд» та «Бернлі». Вилетіти ж ох як не хочеться. Далі у цьому списку йдуть Серія А – 176,35 мільйона євро та Ла Ліга – 78,15. На четверте місце несподівано «вистрибнула» російська Прем’єр-ліга – 72,45, посунувши таким чином французьку Лігу 1 – 68,92 та німецьку Бундеслігу – 61,7.

Лідирують англійці й за доходами від продажу футболістів – надходження склали 133,52 мільйона євро. Ненабагато в цьому відстали італійці – 127,4, за ними йдуть французи – 99,4, майстри продавати з португальської Прімейри – 82,89, а замкнула п’ятірку (теж несподіванка) американська MLS – 63,76. Німці й тут виявилися шостими – 52,52.

Найбільший трансферний плюс вийшов у португальців: різниця між доходами та витратами клубів Прімейри – 65,87 мільйона євро. На другому місці Серія А, але бразильська – 37,44, до топ-шістки також увійшли Ліга 1 – 30,48, швейцарська Суперліга – 28,36, данська Суперліга – 17,57 та норвезька Елітесерьєн – 17,12. Найгірший за всіх трансферний баланс у АПЛ, аж надто великі витрати. Англійська еліта пішла в мінус на 220,48 мільйона євро – це приблизно стільки ж, скільки у наступних за ними дев’яти ліг разом узятих. Цікаво, що шосту позицію в реєстрі транжир займають також англійці – Чемпіоншип з -15,63 мільйона. Між ними помістилися Ла Ліга – 60,25, російська Прем’єр-ліга – 49,11, Серія А (італійська, звичайно ж) – 48,95 та Прем’єр-ліга Саудівської Аравії – 19,9.

Весь січень футбольна громадськість дивувалася – чого ж такий скромний на ринку «Ньюкасл», з його-то новими господарями. «Сороки» насправді не гуляли, здійснили лише три покупки, але й з цим очолили список клубів із найбільшими витратами – 102,1 мільйона євро. Зовсім трохи позаду «Ювентус» – 97,7, інші вже далече: «Барселона» – 55,0, «Ліверпуль» – 45,0, «Евертон» – 37,5, «Астон Вілла» – 30,0.

Цікаво, що шістка клубів із найгіршим трансферним балансом майже ідентична, причому у «Ньюкасла», «Барселони», «Ліверпуля» та «Астон Вілли» не було жодних надходжень, тому навіть цифри ті самі. «Ювентус» за рахунок продажу Кулусевскі та Бентанкура покращив сальдо на 29 «лимонів», але все одно залишився другим. «Евертон», продавши Діня за 30 мільйонів, покинув цю компанію, тому «віллани» (якраз купивши Діня) піднялися на п’яте місце, а шосте зайняв «Тоттенхем» з -27,58 мільйона євро.

У позитивному реєстрі клубів Душан Влахович вивів на перше місце «Фіорентіну» в обох номінаціях. І за надходженнями – 81,6 мільйона євро, і за загальним балансом – плюс 53,6. У прибутковому списку за «фіалками» розташувалися «Манчестер Сіті» – 55,0 (Ферран Торрес!), «Порту» – 49,0 (Луіс Діас і трохи «по дрібницях»), «Ліон» – 42,1 (Бруно Гимараеш) та «Евертон» з «Бернлі» – по 30,0 (Люка Дінь та Крис Вуд відповідно). Як бачимо – у всіх це справа одного трансферу. За прибутком місця з другого по шосте займають «Порту» – 39,65, «Манчестер Сіті» – 38,0, «Ліон» – 25,68, бразильський «Інтернасьонал» – 23,74 та «Бернлі» – 16,0.

Юрій ОКУНЬ

Топ-10 трансферів зими-2022

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також:

• Відраховані за дзвінком Івана Іванича?
• «Крапкові» перемоги
• Ліга пішла на канікули
• Велика зимова міграція