«Тампа» стала другою після «Піттсбурга» командою, що зуміла в нинішньому столітті двічі поспіль виграти Кубок Стенлі. «Пінгвіни» це зробили в 2016-м і 2017-м, а «Блискавки» довели, що торішня перемога над «Далласом» не була випадковістю.
Читати цю статтю на русском языке
Важке міжсезоння
Підготовка до сезону-2020/21 для генерального менеджера «Тампи» Жильєна Брісбуа вийшла напруженою. Після тріумфу в фіналі 2020-го перед ним стояло завдання зберегти чемпіонський склад, що було практично нереально. У рості залишалося 15 гравців, які займали 76 з 81,5 мільйона доларів, належних за регламентом ліги. При цьому без угод залишалися важливі для команди Михайло Сергачов, Ентоні Сіреллі, Ерік Чернак і ряд молодих гравців з більш дешевими контрактами. За таким розкладом клубу довелося б розлучитися мінімум з двома виконавцями з перерахованої вище трійки, або провести пару обмінів.
Брісбуа змушений був йти на крайні заходи та двічі до початку регулярного сезону виставив на драфт відмов Тайлера Джонсона. Але бажаючих потягнути п’ятимільйонний контракт хокеїста не знайшлося. Справа йшла до того, що команду покинуть відразу кілька важливих виконавців. Але не було щастя, так нещастя допомогло.
Геній Брісбуа
На виручку своєму босові прийшов кращий бомбардир Кубка Стенлі-2020 Микита Кучеров. Наприкінці минулого року росіянин став скаржитися на болі в стегні та через якийсь час ліг під ніж. Лікарі припускали, що на відновлення гравцеві знадобиться від чотирьох до шести місяців, що ставило хрест на участі форварда в регулярному сезоні. Але до початку плей-оф, якщо, звичайно, «Блискавки» туди потраплять, він встигне поправитися.
Медичний вердикт з одного боку засмутив Брісбуа – втратити одного з кращих гравців на першу половину сезону перспектива не з радісних. А з іншого, дуже допоміг генеральному менеджеру вирішити фінансове питання.
Справа в тому, що за правилами ліги якщо хокеїст травмований і пропустить не менше 10 матчів або 24 календарних дня, клуб може списати його контракт із загальної стелі зарплат. Як тільки офіційно оголосили, що Кучеров не боєць в «регулярці», у Брісбуа в бюджеті утворилися додаткові 9,5 мільйона доларів. Подібну схему генменеджер «Тампи» провернув ще з двома гравцями – голкіпером Андерсом Нільссом і форвардом Маріаном Габоріком. Обидва хокеїста були виміняні у «Оттави» і відразу поміщені в довгостроковий список травмованих. Такий «додатковий» бюджет допоміг клубу залишити всіх основних гравців.
Слід відзначити, що стеля зарплат не поширюється на плей-оф, і Кучеров після операції та реабілітації допоміг партнерам в Кубку Стенлі. Та ще й як допоміг! Недарма захисник «Кароліни» Дугі Гемілтон після вильоту від флорідців скаржився на вади в регламенті: «Ми програли команді, яка перевищила стелю на 18 мільйонів доларів». На жаль, правила для всіх однакові, і в цьому випадку «Лайтнінг» їх не порушили.
Без головного бомбардира
Незважаючи на те, що «Тампа» розпочала новий сезон в статусі володаря Кубка Стенлі, практично жоден з фахівців не розглядав команду в числі головних фаворитів сезону. Фахівці та букмекери мало не в один голос віддавали перевагу «Колорадо» на чолі з форвардами Натаном Маккінноном та Мікко Рантаненом.
Свій шлях у регулярному чемпіонаті підопічні Джона Купера почали з двох домашніх перемог над «Чикаго». Щоправда, по-справжньому відсвяткувати успіх було ні з ким. Через коронавірус льодові арени як і раніше пустували. Вперше глядачі були допущені на трибуни в середині березня, коли «Тампа» приймала «Нешвілл». Перед початком поєдинку під склепіння Amalie Arena підняли чемпіонський банер, а свідками цієї процедури стали всього 3800 уболівальників.
«Це приголомшливе видовище, – сказав після матчу форвард «Блискавок» Блейк Коулмен. – Вболівальників було небагато, але мені здалося, що на трибунах аншлаг. Ми могли відчути енергію людей і хвилювання від того, що вони повернулися. Ця приємна дрож знову була в кожному з нас. Коли піднімали банер, знову нахлинула та хвиля почуттів, яка нагадала, через що ми пройшли в ізоляції в Торонто і Едмонтоні, коли згуртувалися як команда і йшли до Кубка Стенлі».
За відсутності Микити Кучерова бомбардирські ролі виконали відразу кілька гравців. Кращим снайпером команди в регулярці став Брейден Пойнт, який за системою «гол+пас» набрав 48 очок (23+25). Слідом за ним розташувався Ондржей Палат – 46 (15+31). Намагався не відставати від форвардів і MVP попереднього Кубка Стенлі Віктор Гедман – 45 (9+36). У підсумку команда провела непоганий регулярний сезон.
В середині березня після серії з чотирьох перемог «Лайтнінг» навіть очолили турнірну таблицю всієї ліги, але довго триматися на вершині не вдалося. Практично відразу «Тампа» програла три гри поспіль і більше на перше місце не піднімалася, фінішувавши третьою в Центральному дивізіоні. Відставання від першого рядка, на якому розташувалася «Кароліна», склало п’ять очок. Друге місце зайняла «Флорида», що стала першим суперником «Блискавок» в плей-оф.
Чудова п’ятірка та воротар
Цікаво, що перед стартом Кубка Стенлі «Флорида» і «Тампа» зіграли між собою в рамках регулярного сезону. Матчі жодного турнірного значення вже не мали, але факт залишається фактом – «Пантерс» двічі розгромили географічних сусідів – 5:1 і 4:0. Ось тільки за тиждень результати кардинально змінилися. Перші два поєдинки серії залишилися за хокеїстами «Лайтнінг». Тут вже своє вагоме слово сказав Кучеров. З корабля на бал, сиріч – з лікарняного на лід, росіянин відзначився дублем і одним асистом. Природно, що проти такої «Тампи» підопічні Джоеля Кенневілля нічого зробити не змогли.
Далі підопічних Джона Купера очікувала «Кароліна» з Дугі Гемілтоном. Емоції захисника «Гаррікейнз» можна зрозуміти. У регулярному чемпіонаті без участі Кучерова команди між собою зіграли вісім матчів та святкували однакову кількість перемог – по чотири. Але в плей-оф перевага була на боці чинного володаря Кубка Стенлі, який обіграв сусідів в п’яти матчах. Сам Кучеров вистрілив тільки в четвертому поєдинку, набравши за системою «гол+пас» три очки (2+1). До цього він виступав виключно в ролі асистента.
У півфіналі другий рік поспіль представники штату Флорида зійшлися з «Айлендерс». Команди видали приголомшливу серію, відігравши всі відведені за регламентом сім матчів. Протистояння вийшло інтригуючим і більше нагадувало фінальну битву, ніж боротьбу за вихід у вирішальний раунд. Як і в 2020-му, щасливий квиток витягла «Тампа». Особливо яскраво команда провела домашні п’ятий і сьомий матчі, повністю нейтралізував атаку суперника. А перемога з рахунком 8:0 і зовсім стала рекордною для господарів. З такою різницею «Блискавки» в плей-оф ще не вигравали.
А ось у фіналі битви не вийшло. «Монреаль» здався практично без бою. «Тампа» так красиво все обставила, що навіть поразка в четвертому матчі зіграла їм на руку – чемпіонство було оформлено в наступному поєдинку на рідній арені.
Атака «Лайтнінг» повністю домінувала в пост-сезоні – перша п’ятірка списку бомбардирів плей-оф складається виключно з представників цього клубу. Гонку снайперів виграв Микита Кучеров, який набрав 32 очки (8+24). Слідом за ним розташувалися Брейден Пойнт – 23 (14 + 9), Віктор Гедман – 18 (2+16), Стівен Стемкос – 18 (8+10) та Алекс Кіллорн – 17 (8+9).
Але головним творцем успіху «Тампи» в цьому Кубку Стенлі безперечно став воротар Андрій Василевський. Протягом всього сезону він неодноразово виручав команду. У регулярному сезоні росіянин встановив ряд клубних рекордів, а в плей-оф оформив п’ять шатаутів і став кращим за відсотком відбитих кидків – 93,7. Загалом, Василевського заслужено визнали найціннішим гравцем плей-оф. Між іншим, він став першим воротарем з Європи, який удостоївся такого звання.
Триразовий
Коли в серпні 2019-го форвард Патрік Марун підписував контракт з «Лайтнінг», він і не здогадувався, що за два роки його ім’я втретє виявиться на чаші лорда Стенлі.
Після виграшу Кубка разом із «Сент-Луїсом» американець став вільним агентом і вирішив не продовжувати угоду з «Блюз», а підписати річний контракт з «Тампою» на суму 900 тисяч доларів. Марун не відзначався статистичними показниками – всього 23 набраних очка (9+14) в регулярному сезоні та шість (1+5) – в плей-оф, але був справжнім лідером в роздягальні. Його вплив на партнерів важко переоцінити. Він завжди знаходив потрібні та правильні слова.
«Патрік справжній професіонал і чудовий партнер, – охарактеризував свого підопічного тренер« Лайтнінг »Джон Купер. – Він знає свою роль в колективі і знає, який ігровий час отримає. Упевнений, що кожному хокеїстові слід позначити його роль, щоб вони знали і розуміли, що від них вимагається. Марун свою роль знає. Він володіє характером і є яскравою людиною. Це дві відмінні якості. Патрік – безцінний командний гравець».
Тож не дивно, що після закінчення контракту клуб запропонував хокеїстові продовжити угоду. Довго умовляти Маруна не довелося. Гравець і керівництво вдарили по руках, залишивши грошову винагороду на тому ж рівні, але збільшивши термін – до двох років. Пет як і раніше виконував функції, відведені йому тренером, і команда знову домоглася успіху. А Марун виграв третій титул поспіль і став першим з часів династії «Айлендерс» (чотири Кубка в період з 1980-го по 1983-й) хокеїстом з подібною серією. Більш того, три чаші з двома різними командами поспіль до нього брали всього два гравці – Едді Жерар з «Оттавою» (1921, 1923) і з «Торонто» в 1922-му. А також Ед Літценбергер з «Чикаго» в 1961-му та двічі – з «Торонто» (1962, 1963).
На чемпіонському параді в Тампі Марун так був радий своєму досягненню, що навіть не зміг утримати в руках Кубок Стенлі. В результаті трофей відправили на реставрацію. За словами самого гравця, його провини в цьому немає, і все, що відбулося не більше, ніж випадковість.
«Йшов дощ, і було мокро. Я збирався підняти кубок, рушив з ним задом наперед, послизнувся і впав. Хранитель кубка Філ Прітчард допоміг мені піднятися, але сам кубок постраждав, – розповів Марун. – Це був нещасний випадок, і ми обидва постраждали. У мене потім весь день боліла спина… Нічого божевільного».
Крім подвійного тріумфу «Тампи».
Володимир ХОМИЧ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
