close
Інші

Дводенка без елітного остраху

27 листопада. Данія – Україна. Сімоне Петерсен (№ 31) на вістрі атаки, випереджаючи Ганну Сторожук та її партнерок. Фото jyllands-posten.dk
27 листопада. Данія – Україна. Сімоне Петерсен (№ 31) на вістрі атаки, випереджаючи Ганну Сторожук та її партнерок. Фото jyllands-posten.dk

Жіноча збірна України провела спаринги на батьківщині гандболу проти одного зі світових грандів – команди Данії. Примітно, що поєдинки з Україною названі ще минулого тижня на офіційному сайті DHF як VM Testkampe. Тут і перекладати нічого – тести перед чемпіонатом світу в Іспанії, який щойно стартував.

Зрозуміло, підопічні Йєспера Йєнсена далекі від ідеї «просто відбути номер». А перед власною аудиторією тим паче! Бойовим налаштуванням триразових олімпійських чемпіонок пояснюються переконливі як мінімум за цифрами перемоги над синьо-жовтою командою.

Але можливо, ще чимось? Віталію Андронову такі іспити завжди «в масть», однак обєктивну картину він одержав би, маючи обойму на всі сто. Насправді ж, з різних причин, у першу чергу в зв’язку з травмами – випала ціла група серйозних багнетів: Леся Смолінг, Наталія Савчин, Тамара Смбатян (даруйте, мимоволі звів їх у ланцюжок як вихованок ДЮСШ невеличкого райцентру Городенка), плюс Ірина Стельмах, Анна Дябло, голкіпер Марія Гладун.

Зайвий шанс отримали менш досвідчені партнерки? Якоюсь мірою так, але уявіть щоразу пошуки оптимальної «сімки» під перевірений каркас у особі Горільської, Глібко, Коновалової, Маркевич, Левченко. Зрозуміло, що поки наші знаходять сумісність малюнку, досвідчений опонент ледь не на плечах летить у контратаку. Не повністю згоден з принципом вирішального відсотка учасниць Ліги чемпіонів. Зрештою, нам у суботній зустрічі найбільше накидала Лерке Нольсе Педерсен з «Нюкьобінга» – команди поза топ-змаганнями ЄГФ.

Тим не менше, в датчанок лігочемпіонівського штибу виявилося восьмеро – Луїзе Бургорд з французького «Метца», Метте Транборг («Есб’єрг»), Анне Метте Хансен з угорського «Дьора», Катріне Хейндал з московського ЦСКА, повпреди «Оденсе» – Міє Хьойлунд, Рікке Іверсен, голкіпер Алтеа Рейнхардт, ну а її колега за амплуа з французького «Брест Бретань» Сандра Тофт – узагалі окрема ремарка. В першому матчі з Україною видала понад 50 відсотків сейвів!

Дійсно, в нинішньому груповому раунді еліти українки не представлені. Ірина Глібко й Євгенія Левченко за румунську «Римніку Вилча» змагаються в другому за рангом турнірі континенту – European League. Буквально в березні той колектив виступав-таки в ЛЧ, діставшись плей-офф із Ірою на майданчику. Щодо випускниці одеської школи гандболу, то нинішньої осені в домашньому матчі «Вилчі» з відомою іспанською «Амара Бера-Бера» (34:28) вона відстрілялася майже ідеально – 10 мячів при 11 спробах! Інша справа, що «Віборг», «Хернінг» і німецький «Бітігхайм» забезпечують бригаді Йєнсена ще з півдюжини євроліговських резиденток. Як мовиться, зауважте різницю…

Цікаво, що тільки-но викликана до збірної Ганна Сторожук з ізраїльського «Маккабі-Арацим» (Рамат-Ган) є помітною в третьому за силою турнірі – Європейському кубку ЄГФ (колишній Челлендж кап). Її автографи у сітці голанського «Вестфісланда» – пять плюс семь (нехай з 7-метровими вкупі), а за буремного балансу – 26:24 і 24:25 – внесок серйозний.

Звісно, всі повпреди «Галичанки», а їх у цій поїздці семеро, також причетні до згаданого розіграшу. Що характерно, чемпіонки країни мали клопіт у матчі-відповіді зі словацькою «Ювентою». За рахунку 22:18 на користь суперниць у Михаловце їхня розігруюча Владиміра Байчиова завершувала атаку наввипередки із сиреною, але арбітри скасували гол, вважаючи, що мяч перетнув рубікон після 60.00 на хронометрі. Якби зарахували взяття воріт, то словачок арифметика задовольняла б (у Львові було 22:27).

Що ж, подібні баталії загартовують, а побачення з датчанками взагалі крутіше нікуди!

До них і повертаємося. Хвилин 15 – 20 у Морсі гості трималися впритул до бувалих тигриць, навіть виходили на крок вперед. Себто, жодного indre frygt, як звучить «острах» мовою королівства, не відчувалося. Згодом, звичайно, все ставало на свої місця. «Червоно-біла» компанія використовувала кожну заковику в діях українок, а нашим складно давалася, приміром, так звана дальня (від лавки) заміна. Тут той випадок, коли господарки вирішували свої завдання напередодні Мундіаля, а штаб Віталія Андронова – свої. Про це ми й поговорили з головним тренером.

– За такої значної різниці в рахунку, все ж був позитив у цих матчах?

– Знаєте, завжди прикро програвати, але наразі позитив очевидний – це, власне, самі ігри в країні, де гандбол фактично на пару з футболом є спортом №1. Ми там провели мікроцикл з дворазовими тренуваннями, причому три дні поспіль. А це конче необхідно з огляду на оновлений склад, порівняно зі стартом відбору на ЧЄ-2022. Зокрема, перелаштували центр оборони. Ну й якщо поява Горільської варіант звичний, то Сторожук треба було реально перебудуватися від ізраїльського чемпіонату. А щодо відсутніх – ви знаєте. Впевнений, що з ними був би дещо інший сюжет, більше проблем для Данії, краще розуміння власного потенціалу.

– Цікаво, в Іспанії датчанкам протистоятимуть на старті Південна Корея, Туніс і Конго, а вони обрали спаринг-партнерками наших. Може, врахували ваш недавній виїзний виграш у хорваток, проти яких, до речі, самі датчанки поступилися на ЧЄ-2020 у зустріч за «бронзу»?

– Звісно, й це теж. Хоча, в Данії ж усвідомлюють, що основна конкуренція за світові медалі переважно вестиметься з європейками. Вони зізнавалися, що добряче вивчали наші дії в Рієці й у Сумах з Францією. З одного боку, дещо нас опустили на землю, аби ми не думали, мовляв, уже йдемо на рівних з грандами. З іншого – Україну поважають, і дівчата це намагалися підтвердити не тільки бійцівськими якостями. Отже, ми з Оксаною Площинською й Ольгою Передерій максимально подивилися весь наявний склад, включаючи молодь, і отримали серйозну інформацію.

Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також: