Показавши зрілу гру, наші гандболістки слідом за перемогою в Хорватії були поруч з сенсацією в поєдинку з героїнями нещодавньої Олімпіади. Скажи хто мені, що до гри зі збірною Франції наші дівчата підійдуть теж з двома очками, як і рейтинг-фаворит групи, можливо повірив би не відразу. Однак перемога над бронзовим призером ЧЄ-2020, та ще у них – в Хорватії – стала реальністю. Краща гра за кілька сезонів? Як версія – так. Однак заслужений тренер України Валерій Войналович мені заперечив – чому, мовляв, несподіваний виграш? Коли є і структура, і ротація, і ланцюг нестандартних рішень, цей результат закономірний.
Читати цю статтю на русском языке
Відгукнулася обом нашим опоненткам переконаність, мовляв, зобов’язані перемагати команду України з визначення. Француженки завдяки матьорості своїх лідерів і вдалому «порятунку» Катрін Габріель з «Парі 92» все-таки виплутатися. Хорватки ж, прихопивши «в роздягальню» запас в чотири м’ячі, наступним голом блиснули знаєте на якій хвилині? На 45-й!
…Починалася ж баталія в Рієці строго за партитурою Ненада Шоштарича – свій перший м’яч плеймейкер Валентина Блажевич відвезла нам на 6-й хвилині, скориставшись малим штрафом Ірини Стельмах. А наступного разу представниця румунської «Меґури» відзначилася на 12-й. Рахунок відповідно 4:1 і 7:2. Ну, в наших рядах «румунки» теж хоч куди. Ось капітан збірної Ірина Глібко з «Римніку-Вилча» скорочує до 7:9, за її прикладом наслідують подруги з «Галичанки» Анастасія Мєлєкєсцева (8:10), Марина Коновалова (9:11), Мар’яна Маркевич (10:12).
Втім, ближче до перерви Паула Посавец зі словенського «Кріма» (Любляна) і все та ж Блажевич повертають комфортні 15:11. Тут необхідно назвати цифри «відсидок» – їх в цьому таймі набралося у гостей аж шість! Гаразд, Стельмах повторно начудила, перевіривши на міцність футболку хорватської нападниці. Але і в менш очевидних епізодах трель Іоанни Крістіді та її тезки Папаматтеу дзвеніла безперервно.
Українкам залишалося терпіти, і «назло кондуктору» вони затіяли, кажучи лижно-біатлонним сленгом, персьют аж до 15:15 на 37-й хвилині від Тамари Смбатян з «Альби Фехервар». Паралельно творила чудеса що заступила на воротарський пост Юдіт Балог з «Сомбатгею» (угорка без лапок – вона чисто закарпатська вихованка Діани Беке та Віктора Чернова). Забігаючи вперед, скажу, що 11 парируваних кидків з 21-го у ворота – це гросмейстерські 50 відсотків.
Так, досвідчена і високоросла Каміла Мічієвич з французького «Метця» в боргу не залишилася, відповідаючи і на 15:16 від Маркевич (наші вперше обігнали господинь арени), і на 17:18 від Глібко. Вловивши нюанс цих гойдалок, Віталій Андронов кинув в бій «лівшу» Наталію Стрюкову з ГК «Гомель», і та з позиції правої напівсередньої почала бомбити ворота балканок. Причому один «снаряд» взагалі зняв павутину в «дев’ятці». Здогадуюся, як захоплювалася її наставниця часів запорізької СДЮСШ №3 Тетяна Радько, нині завуч спортшколи «Борщагівець» на Київщині.
Мені важко вловити, чому бувалий Шоштарич скористався опцією третього тайм-ауту тільки на початку 59-ї хвилини. Може думав, що 22:22 імені Посавец – це сигнал до штурму? Ні, іменитий коуч просто не знає слів шлягера «Кафешка» Алли Пугачової і Максима Галкіна. Адже там такі вірші Тетяни Залужної (вона ж – Любаша): «Ти – дуже тонка струна, дуже дивна країна». У жіночому гандболі це в хорошому сенсі Україна. Майже шість заключних хвилин, від 23-го гола у виконанні Маркевич, чудова посуха – на нашу, звичайно, користь.
…До речі, недарма зухвала Стрюкова, як з’ясовується, землячка Любаши: поетеса-композитор адже закінчувала ЗІІ і не виключено долучилася до гри в цьому споконвічно гандбольному вузі. Коротше, Наташа по робітничо-селянському зриває відчайдушну контратаку хорваток ціною фолу в центрі поля. Восьме видалення проти жодного у суперника! На хронометрі – 59.38. На щастя, грецькі рефері не розцінили порушення як навмисну перешкоду в останні 30 секунд (є такий рядок в кодексі!), небезпечну прямий «червоної» і пенальті. Обійшлися вільним, а секунд за вісім до сирени Коновалова здійснює перехоплення. Завіса!
Тут читач заперечить: «Стоп, але в Сумах програли все-таки Франції!» Секундочку, а простежте – як програли. В Одесі, на малій батьківщині для Глібко, сказали б – таки да! До слова, гандбол у виконанні визнаного снайпера румунської ліги часом заворожує, не пройшли даром уроки Діани Куцурайс і Анатолія Соколова в тамтешній ДЮСШ № 5. Для того, щоб наставник чинних олімпійських чемпіонок Олів’є Крумбгольц сказав про Україну такі речі, як «гра добротно сконструйована, є нерв в атаці», «молода команда грає по-дорослому» тощо, треба було заслужити його епітети.
У свою чергу AFP, помітивши, що Франція «вистраждала перемогу в три м’ячі», застосувало епітет «неофіти». Що ж, юних талантів виявилося більш ніж достатньо (Люсі Граньї з «Безансона» спорудила чи не вирішальний гол – 26:24), а з лауреаток Ігор в Токіо на майданчик в Сумах вийшло всього шестеро. Погоджуся з шановним агентством тільки частково.
Адже свої кадрові нюанси були й у Андронова. Наприклад, позитивний, нібито, ПЛР-тест в Хорватії правої крайньої Євгенії Левченко. Так, за пару годин «після того» лаборант сказав «о’кей». Однак потенційний гравець «старту» не була допущена. Плюс матч в Рієці коштував значних енерговитрат, і знову постати боєздатною бригадою проти таких що скуштували токійського «золота» майстринь, як Калідьяту Ньякате, Полетта Фоппа, капітан Коралі Лассурс (усі – «Брест Бретань»), Осєан Серсьєн Уголен («Крім»), Хлоя Валентіні, Мелін Ноканді (обидві – «Метц»), неможливо, не підключивши характер. Ох, як гості захвилювалися, коли опинилися за крок (21:23) від «бублика»! Вони вже зневірилися пробити Марію Гладун, яка з нещодавно виступає за «Фюхсе Берлін».
Інша справа, що продовжити успіх, а не намагатися зберегти запас – тут потрібен досвід регулярних боїв. У нашій заявці таким похвалитися можуть одиниці. Розумію Віталія Миколайовича, який сказав, що знімає капелюха перед всією командою і за Рієку, і за Суми. А на моє запитання, чи реально було зачепитися за очки, наставник зауважив: «Морально, як показала Рієка, дівчата до цього готові. Забий в кінцівці «на втомі» своє, і вийшло б завершити внічию, а дивись, й більше. Ну а у Франції такі швидкості, що вони кожну нашу помилку миттю перетворюють в гол. Одним словом ми тільки на середині шляху».
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
