Після серії болючих поразок збірна України сенсаційно обіграла Іспанію і зараз має всі шанси зберегти прописку в елітній групі Ліги націй.
Читати цю статтю на русском языке
Україна – Іспанія – 1:0 (0:0).
Гол: Циганков, 76.
Україна: Бущан, Караваєв, Забарний, Миколенко, Соболь, Сидорчук (В. Коваленко, 60), Макаренко, Шапаренко, ЯРМОЛЕНКО, Зубков (Циганков, 65), Яремчук.
Іспанія: Де Хеа, Навас, СЕРХІО РАМОС, Пау Торрес, Регілон, Меріно (Себальйос, 46), Родрі, Каналес (Дані Ольмо, 73), Родріго (Оярсабаль, 58), Траоре, Фаті (Ферран Торрес, 58).
Суддя: Гіль (Польща).
13 жовтня. Київ. НСК «Олімпійський». 9 495.
Едуард Кисельов з Києва
– Ну, і який прогноз? – запитав перед матчем Юрій Пільчевський – мій постійний супутник на німецько-іспанську «спарку» збірної України.
– 1:0.
Колишній головний редактор мегапопулярної «Команди» виразно подивився в мою сторону:
– Обґрунтуй.
– Так хочу.
– Дуже розумно і розгорнуто.
Оскільки питань по темі більше не було, моя відповідь Юрія Дмитровича влаштувала – по очах бачив, що йому самому «так хотілося». Як, втім, і всім нам. Інша справа, що на тлі гнітючих результатів і гри команди Андрія Шевченка такий прогноз виглядав навіть не фантастичним, а скоріше знущальним. Тут хоча б відбитися та нічейку «скачати». Он, бундестімовци нас пішки обіграли і не спітніли. А тут ще й Маліновського немає – хавбек «Аталанти» перебрав ліміт жовтих карток і з «фурією роха» був нам не помічник.
Початок матчу пройшов за «німецьким» сценарієм. Іспанці нападають, наші захищаються. До шостій хвилині українці сім раз торкнулися м’яча і через секунду його втрачали – пас йшов до ворога. У тому числі й руками з ауту. Взагалі, перший тайм гості могли провести без воротаря. Ми – ні. На відміну від Давіда Де Хеа, якому абсолютно нічого було ловити, Георгій Бущан ловив часто, причому дуже «важкі» м’ячі, і тільки завдяки йому до перерви наші ворота цієї осені залишилися «сухими».
Як і в матчі з Німеччиною, ми лише позначали пресинг – економили сили на зонний захист. Але все одно вже в дебюті жовті футболки так набрякли від поту, що їх можна було викручувати. Один в один суперники нас обігравали легко, і тут на виручку приходили колективний відбір та підстраховка. Елементи старовинні, але вічні. Не завжди працюють, але допомагають.
Поки іспанці були свіжі та в тонусі, вони на друзки рознесли лівий фланг оборони збірної України, де Адама Траоре раз по раз залишав за спиною Едуарда Соболя і щедро «сипав» в наш штрафний. Регулярно підносив «снаряди» і напарник форварда «Вулвергемптона» Хесус Навас. Саме з його подачі гості на 12-й хвилині створили чи не найстрашніший момент біля наших воріт. У високому стрибку Родріго Морено атакував з лінії воротарського, але Бущан в черговий раз продемонстрував неймовірну реакцію.
Незабаром динамівський голкіпер врятував команду ще раз. Караваєв з Забарним випустили з уваги Ансу Фаті, юний «барселонець» вискочив один на один, тільки переграти Бущана не зумів. Як і Серхіо Рамос. Удар капітана «фурії роха» зі штрафного в «дев’ятку» був відображений красиво і впевнено. Цей політ Бущана, як і всі попередні, можливо стане польотом в легенду. Згодом все забудеться, але як Жора «тягнув» з німцями та іспанцями, тягне на орден. Сім паризьких м’ячів – не докір, а його ляп з Німеччиною буде подаватися під «особливим соусом» і повагою за видатні стрибки в серйозних матчах.
Легкість, з якою іспанці проходили нашу оборону і створювали небезпечні моменти, обернулася проти них же. Вони зменшили оберти, вважаючи, що вже один-то м’яч вони рано чи пізно якось заштовхають, а ми потихеньку включилися. Зловив гру і на цей раз був дуже корисний Ярмоленко, якому активно допомагав Караваєв, який і атаці допомагав, і Фаті прикрив. Невпинно терзав іспанських захисників Яремчук, а Зубков на 36-й хвилині влаштував супернику саме болеро. Іскрометними і технічно складними фінтами на носовій хустинці в чужому штрафному він ледь не скрутив хребці капітану «Севільї» Хесусу Навасу. Шкода – недокрутив і сам впав.
На початку другого тайму атакуючий хав «Ференцвароша» знову опинився в центрі уваги. Сидорчук, отримавши «п’ятковий» транзит від Яремчука і Ярмоленко, вивів його один на один, проте під прапорець лайнсмена, який зафіксував неіснуючий офсайд, Зубков колупнув м’яч повз ворота.
Цей епізод, а також рівне закінчення першого тайму змусили Луїса Енріке переглянути своє ставлення до збірної України. Наставник «фурії роха» робив заміни, активно підганяв своїх підопічних, але у тих уже збилася «дихалка». Іспанці продовжували атакувати, насідати, били з усіх позицій, тільки до реальних загроз справа практично не доходила. На ударні позиції виходили Траоре, Мікель Оярсабаль і Ферран Торрес, але всякий раз натикалися на стіну на ім’я Бущан. У цій ситуації головним для нас було не напартачити і не зробити дурну помилку. З цим все склалося, і метушливі набіги піренейців на наші володіння успіхом не увінчалися. Більш того, голом навіть і не пахло.
В цілому гра не вийшла видовищною і видатною. З нашого боку – тим більше. Два удари за 90 з гаком хвилин – це навіть гірше, ніж з німцями. Більше переважали емоції, пов’язані з несподіваною інтригою – ми ще не забули, як іспанці переконливо розправилися з нами в Мадриді. Значущості київському матчу надала б і нічия, але перемога на жовтневому зламі, коли, здавалося, все котиться в тартарари, стала просто грандіозною подією.
Символічно, що гольову атаку збірної України почав її головний герой. Бущан вибив м’яч в поле (вибив, щоправда, дуже невдало), але на самому кордоні ауту нашу «власність» зберіг Караваєв – воістину, «Бий вперед, комбінація прийде». Правий бек головою скинув м’яч Ярмоленко, а той проникаючим пасом відправив до іспанських воріт Циганкова. Йому назустріч вийшов Де Хеа, але Віктор не став з ним зближатися, тим паче, що йому на п’яти наступав Навас, і з району півкола точно пробив повз голкіпера «Манчестер Юнайтед», який в цьому матчі не спіймав навіть того мінімуму, який летів в його ворота.
Можна, звичайно, говорити про неймовірне везіння і приголомшливу реалізаціюукраїнців (один момент – один гол). І водночас варто відзначити героїчні зусилля, які команда Андрія Шевченка доклала для досягнення цієї гучної перемоги. Ну а результативна комбінація в її завершальній фазі вийшла сучасніше нікуди – все було зроблено синхронно, чітко і без зайвих рухів. А іспанцям ми від щирого серця даруємо їх 72 відсотки володіння м’ячем і 21 удар по нашим воротам. Краще менше, та краще.
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
