Але і сильна стать мріє про український квиток в Токіо.
У цьому порівняно молодому олімпійському виді велоспорту Україна накопичила пристойний стаж. Починаючи з найпершої їх проби Сіднея-2000, наші байкери взяли участь у всіх Іграх. Так, з призовими місцями поки не склалося, але ви ж пам’ятаєте наскальний живопис в романі про великого комбінатора: «Киця і Ося тут були»?
Першопрохідцем виступив Сергій Рисенко, який посів на австралійських буграх-западинах 27-е місце. Своїм опонентам (що, мовляв, за скромні цифри) він відповідав ще на трьох Іграх, як би нагадуючи всьому співтовариству UCI – Міжнародного союзу велосипедистів: є така держава! Щоправда, в Ріо-2016 сильну стать не відібрали, зате дві дівчини виступали – Яна Беломоіна заїхала дев’ятою, а Ірина Попова – 22-ою.
Треба сказати, що Яна рухалася наполегливо і логічне. Десять років тому повернулася з Канади віце-чемпіонкою світу серед юніорок, потім вже в категорії U-23 дві медалі на «світі», плюс «золото» Європи (Берн-2013). Тобто, свій гідний дебют на Олімпіадах (13-й результат у Лондоні-2012) вихованка Волині зазначила з явним випередженням темпу дорослих – в 20 років! Не дивно, що і в категорії «еліт» на маківці європейського подіуму без Беломоіной не обійшлося, маємо на увазі італійську провінцію Брешіа (2017), де вона випередила Лінду Індерганд з Швейцарії і норвежку Гун-Ріту Дале. Найбільш успішним «крос-кантрі» світового масштабу з’явився для нашої землячки ЧС-2015 в Андоррі – її «бронза» виглядала солідно поруч з переможницею Полін Ферран-Прево з Франції. Ви думаєте, назвав суперниць «просто так»? Навпаки, щоб знали: в гірському велосипеді нас оточує суцільно ситий Захід. Але ми не здаємося…
– Так чого чекати по шляху в Токіо від українських майстрів маунтенбайку? – цікавлюся у державного тренера з велоспорту Олексія Солнцева.
– Дві жіночі ліцензії – рубіж цілком досяжний. Поряд з Яною Беломоіної на них претендує 29-річна харків’янка Ірина Попова. Нагадаю, в її колекції дві перемоги на чемпіонатах Європи-2016 і 2018 у суміжній дисципліні Cross-country eliminator, нехай вона і не є олімпійською. Мова про набутий досвід. Шанси хлопців, з поправкою на відстрочку Олімпіади, залишаються. Хоча мало відбіркових змагань, щоб наздогнати країни-конкуренти.
– Добре, а на одну ліцензію – саму по собі – налаштуватися реально?
– Так не прийнято, адже рейтинг спирається на суму очок, здобутих трьома кращими гонщиками від країни. Якщо прийняти за прохідний бал нинішні 2527 в угорців, розташованих на заліковому 21-му рядку, то наші мають 1983 очка і є двадцять восьмими. Ось ціна потрапляння на Ігри одним учасником! Природно, що про більшу квоту думати можуть фаворити UCI.
– Тоді інше питання. Такі байкери, як Беломоіна – є надбанням країни, а в легенду, як стверджував кіношний Мюллер, треба вкластися. Але я маю на увазі забезпечення маунтенбайка в цілому.
– Судить самі. З грудня і майже до кінця березня збірники готувалися в Туреччині, потім, природно, ми їх повернули на батьківщину. Якщо програма відновиться в серпні, то кошти будуть обов’язково. Тобто, не скажу, що фінансування йде на сто відсотків потреб, але гріх скаржитися. У 2019-м наше міністерство закупило два дійсно «топових» велосипеда марки Scott. Також чотири пари коліс і запчастини. Що стосується Яни, то вона зі своїм чоловіком і тренером Максимом Гавриленком, маючи документи на проживання в Словенії, залишалася і на момент оголошення карантину. Ситуація там контрольована, а умови високогір’я найпереважніші. Зрозуміло, що вони підписали заяву про особисту відповідальність.
– У третій декаді червня планувався чемпіонат світу в Німеччині…
– Є рішення перенести його на 6-12 жовтня в австрійський Леоганг. Постараємося, щоб кандидати підійшли до того терміну в оптимальній формі.
– Боротьба за місце під сонцем щороку лише загострюється, – розвиває тему головний тренер збірної України з маунтенбайку Ігор Ткаченко. – Уявляєте, на Іграх-2016 Беломоіна до останнього кола сперечалася мінімум за шосте місце, а то і за медаль. Але – вибоїна, падіння – і пощастило суперницям. Що стосується ліцензій, то коли на них претендують 88 країн, а дві квоти дають входження «у 15», то мимоволі чіпляєшся за кожен бал. А він залежить від складності гонок – C1, C2 і так далі.
– Наскільки є глибокою лава запасних? Зокрема, хто вийшов на авансцену як би за спиною Сергія Рисенка?
– Лава є. Це 29-річний Дмитро Титаренко – підопічний Анатолія Білика представляє Хмельницький, а починав у вінницькій ДЮСШ-3. Також можу назвати ще двох: 22-річний киянин Володимир Козловський, якого ми опікуємося в тандемі з Олександром Якименком – колега сам, до речі, бронзовий призер юніорської першості світу-2003 в Лугано, і 24-річний харків’янин Олександр Коняєв, вихованець Романа Коробова – а це особистий наставник Ірини Попової. З більш молодих – 20-річний Павло Лукан з Чернівців, якого тренує Ілля Руссу. Уточню, що в сезоні перемоги на чемпіонаті України-2017 Козловський представляв рідне Закарпаття під крилом Олексія Ждановича і Віктора Мельника.
– Допускаю, що раніше на цих байкерів частково тиснув авторитет Рисенка, але що заважає їм тепер заявити про себе у повний голос?
– В принципі, вони до цього близькі. Втрутився, зрозуміло, зупинений турнірний календар, з якого випали рейтингові змагання квітня-травня. Колишні сходинки п’єдесталів хорватського BBK Groznjan в активі Титаренка, боснійського Prijedor – у Коняєва, або словацького Turcianske Teplice у Козловського говорять про те, що «комплексів» аж ніяк немає. А переступити бар’єр еліти – це завдання на завтра.
– У компанії Беломоіної і Попової хто третій наш «номер» у прекрасних дам?
– Нещодавно вийшла заміж і завершила активну кар’єру тернополянка Наталія Кромпец, яку добре знають у Європі – скажімо, перемогою на Portugal Cup#1. Свого часу на ЧС-2008 в італійському Валь-ді-Соле вона стала четвертою в групі U-23. Слід назвати дослідну Ірину Слободян з Хмельницької області, яку тренує вже названий Білик, і 20-річну Марію Шерстюк. Після випуску Сергія Трофімова з харківського училища, Марія перейшла до нас з Якименко в столичну ШВСМ і в складі мікст-естафети вже понюхала пороху «дорослого світу» в швейцарському Ленцерхайді.
– Ігоре Івановичу, ви прикидали «ікебану» на Олімпіаді через рік, або уникаєте прикмет?
– Пристрілкою вже вправі похвалитися Яна Беломоіна, яка у вузькому колі запрошених в листопаді зазнала майбутню олімпійську трасу. Враження однозначне – траса дуже складна. Однак давайте не квапити події – нехай спочатку наші туди завоюють путівки…
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
