Дворазовий чемпіон світу Фернандо Алонсо повернувся на п’єдестал пошани вперше з 2014 року. Удача у великому спорті завжди вважалася важливим фактором досягнення позитивного результату на тому чи іншому турнірному відрізку.
Міліметри і секунди можуть перевернути хід будь-якого протистояння, що також стосується Формули-1. Але часом на перший план виходить рішення, від якого залежить вся кар’єра, з чим зіткнувся герой Гран-прі Катару. Алонсо, двічі ставши чемпіоном світу у 2005 та 2006 роках на машині Renault, перебрався до McLaren, куди також прибув тоді ще юний Льюїс Хемілтон. Іспанець і британець настільки жорстко бодалися, маючи чемпіонські боліди, що на фініші першості пропустили вперед Кімі Райкконена, який сенсаційно став чемпіоном світу-2007. Фін тоді набрав 110 очок, а Фернандо та Льюїс взяли по 109 балів.
Команда McLaren, оцінивши все, що сталося, зрозуміла, що Алонсо та Хемілтон не зможуть ужитися в одному будинку, тому довелося робити вибір, який упав на молодого британця, а іспанський гонщик повернувся до Renault (2008-09). Надалі Фернандо хотів повернутися на вершину у Ferrari, але п’ять років у таборі «червоних» принесли лише три титули віце-чемпіона. Після цього на горизонті з’явилася команда McLaren, яка так і не змогла побудувати конкурентоспроможний болід, тому Алонсо довелося чотири роки боротися за скромні місця, а після кампанії-2018 іспанець покинув Формулу-1. Дворічний простої, як виявилося, не вплинув на потенціал пілота, проте на даному етапі болід Alpine запам’ятовується локальними сплесками активності, що є лише п’ятою силою поточного сезону.
Загалом, знову Алонсо не зумів зайняти місце в чемпіонській машині, тому один з найталановитіших пілотів в історії автоспорту залишається з двома титулами, хоча за потенціалом іспанець цілком міг стати найуспішнішим гонщиком у Формулі-1. На жаль, Фернандо стабільно робив ставку не на ту команду, а у гоночних серіях від «інвентарю» залежить все чи майже все. Зараз, вже змирившись із долею, 40-річний Алонсо б’ється щосили, не відмовляючись від локальних досягнень, які раніше не особливо цікавили амбітного гонщика.
Досвідчений іспанець став чудовим командним гравцем, що встиг помітити Естебан Окон на Гран-прі Угорщини минулого літа. Француз, скориставшись тоді певним збігом обставин, прагнув перемоги, але ззаду на максимальних обертах летів Хемілтон, який не помічав суперників. Проблемою для Льюїса в Будапешті став лише Алонсо, який десять кіл стримував свого старого знайомого, якому згодом не вистачило двох секунд, щоб дістати Окона. Естебан за підсумками тріумфальних перегонів подякував партнеру за велику допомогу, а вже в Катарі француз частково віддав борг іспанцеві, якого перед фінішом майже спіткав Серхіо Перес, який втратив трохи раніше кілька секунд, коли обганяв непоступливого Окона.
Ключем до успіху Фернандо на новому автодромі стала тактика – команда ризикнула пройти 57 кіл з одним піт-стопом, зумівши вирішити поставлене завдання. А загроза насправді була, адже минулої неділі через зношування гуми постраждали кілька пілотів, на машинах яких шини просто вибухнули. У списку невдалих гонщиків опинилися Валттері Боттас, Джордж Рассел, Ніколас Латіфі та Ландо Норріс, у яких гума не витримала навантажень. Але Алонсо зумів проїхати останній відрізок гонки акуратно, зберігши заслужене третє місце.
Подіум став 98-м у кар’єрі Фернандо і першим із Гран-прі Угорщини-2014, коли він завоював друге місце у складі Ferrari. «Неймовірно! Пройшло сім років! І я знову на подіумі, – емоційно говорив після фінішу Алонсо. – Ми спочатку хотіли проїхати гонку з одним візитом до механіків, але не знали, яким у результаті буде зношування шин, адже це новий для всіх нас етап. Машина працювала чудово, команда заслужила цей результат. Я довго чекав нового п’єдесталу пошани, тож зараз дуже радий. Важко передбачити, що буде далі, але хочеться вірити, що наступного року з огляду на новий технічний регламент ми частіше боротимемося за високі місця. З нуля розпочинатимуть усі команди, тож сюрпризи можливі».
Тепер дамо Фернандо спокій, оскільки родзинкою сезону є боротьба за чемпіонський титул. Макс Ферстаппен зараз відчайдушно намагається утримати невелику перевагу в загальному заліку першості, але Хемілтон підбирається дедалі ближче. У Катарі голландець навіть теоретично не міг конкурувати із британцем, оскільки після кваліфікації, яку Макс завершив із другим результатом, прийшов штраф – мінус п’ять позицій на старті. Проблемою у суботу став прокол колеса на машині П’єра Гаслі, коли пілоти у третьому сегменті кваліфікації пішли на вирішальні спроби. Льюїс їхав перед П’єром, тому його французькі негаразди не торкнулися, а Гаслі, що сповільнився, спровокував появу на трасі жовтих прапорів, які говорять про те, що пілоти зобов’язані скинути швидкість.
Макс не прибрав ногу з педалі газу, відчайдушно доводячи, що не бачив сигналу, що забороняє. Повтори показують, що на тій злощасній ділянці траси на трьох моніторах, які перебували в зоні видимості пілота, горіло зелене світло, а жовтий прапор був лише у одного стюарда, що знаходився далеко від «полотна». Однак ці пояснення не вразили дирекцію перегонів, тому Ферстаппен стартував із сьомої позиції, зумівши в неділю лише мінімізувати втрати.
Перемогу ж у Катарі здобув Хемілтон, причому автодром біля Дохи мав прийняти дебютний Гран-прі лише у 2023 році, але виліт австралійського етапу дозволив «Лусаїлу» достроково дебютувати у Формулі-1. Наступний чемпіонат Катар пропустить, оскільки наприкінці 2022 року країна буде зайнята світовою першістю з футболу, а з 2023-го «Лусаїл» стабільно буде у «формульному» календарі. Але зараз треба дивитися у бік двох заключних етапів поточної кампанії у Саудівській Аравії (3-5 грудня) та Абу-Дабі (10-12 грудня), де Макс та Льюїс визначать тріумфатора інтригуючого сезону-2021.
Іван ЛИНЧЕВСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
