«Галичанка-ЛНУ» вдруге за три сезони перемогла у Балтійській лізі.
Провівши десять поєдинків в Каунасі, сусідній Гарляві, а між цим у себе, у Львові, чемпіонки України жодного разу не поступилися. Двічі Галичанки взяли верх над «Жальгірісом» (25:23 та 30:18), вільнюської «Егле» (36:17 та 29:23), ГК «Каскада-Гарлява» (33:24 та 29:21), білоруської «Городнічанкої» із Гродно (31:25 та 29:24). Зовсім інакше склалася конкуренція з БНТУ-БелАЗ (Мінська обл.) – 25:25 в домашньому турі та 34:30 під завісу в Гарляві. Але ж перед прибуттям в те містечко Каунаського району перевага була лише у два пункти – 13 і 11 очок з 14. Та й то з поправкою на осінню поразку студенток мінського політеху від клубу з Вільнюса (27:28). У підсумковій же таблиці вийшло 19 проти 15.
І ще. Кращим воротарем ліги-2019/20 визнано Вікторія Салтанюк, відзначені обидві напівсередні – Тетяна Поляк та капітан команди Наталія Савчин. У свою чергу Мар’яну Маркевич нагородили як кращу розігруючу і як MVP усього турніру.
Про те, що стоїть за цим весняним злетом, розповіла «Спорт-арені» головний тренер львів’янок Тетяна Штефан.
– Якою мірою успіх у нинішній Балтійській лізі компенсував дівчатам «Галичанки» колишню невдачу за сумою двох матчів з румунською «Магурою» в Кубку ЄГФ? Ви вже вибачте, що починаю таким питанням …
– Та нічого! Напевно, до березня ми стали ще міцнішими характером, ніж тоді у жовтні. В принципі, румункам ані в тактиці, ані в атлетизмі не поступалися, але перший тайм виїзної зустрічі провели нижче своїх можливостей, а він дав суперницям хорошу фору. Думаю, це більше питання психології, коли за збігом публіки складно зіграти «всупереч». Мабуть, не вистачило ще парочки досвідчених виконавиць, і вдома, де нас завжди гаряче підтримує рідний вболівальник, ми відіграли менше м’ячів, ніж хотілося. На щастя, у боротьбі за «балтійський» трофей вдалося реалізувати наші найкращі якості.
– У даному турнірі виділялися дві команди – БНТУ-БелАЗ та «Галичанка». Але якщо придивитися, то сюжет ряду інших матчів найменше нагадував для вас прогулянку.
– Про що мова! Та ж «Егле» ставала першою у розіграші-2018/19, завойовувала кубок своєї країни. Зараз їх гандболістка Аушра Шпоне стала кращим бомбардиром БГЛ – 105 м’ячів! Дуже зросла «Гарлява», яка посіла третє місце. Прибалтійкі відрізняються самобутнім стилем: у нападі обіграють один в один, відкриваються «без м’яча», плюс дуже жорстко діють у захисті. Неспроста особистий приз в обороні отримала Грета Буркайте, а серед лінійних – її партнерка по «Жальгирісу» Аудінга Кнюбайте.
– Повертаючись до ігор з мінчанками, чи не дивно, що на своєму полі у другому турі вийшла нічия, а нині – на нейтральному – досить впевнена перемога?
– Придивіться до заявки БНТУ – там що ні гравець, то відомий майстер. Наприклад, визнана кращою лівої крайньою турніру Регіна Кудрявцева, білоруські збірниці Марія Коновал, Валерія Гутова та добре знайома нашим шанувальникам гандболу за виступами за «Галичанку» Лілія Артюхович, а також гравець української збірної Євгена Левченка. Нагадаю, хто у них головний тренер – олімпійський чемпіон Костянтин Шароваров. У Львові ми спочатку створили заділ у п’ять м’ячів, але поспішили в тих відрізках, коли слід заспокоїти себе, заробити дев’ятиметровий, коротше, зберегти контроль. Природно, що БНТУ як ансамбль без слабких місць потроху перехопив ініціативу та наприкінці, вже при 24:25, ми зрівняли завдяки голу Поляк. По-моєму, залишалося секунд 26-28.
– Уявляю, як вам непросто було налаштувати підопічних на поєдинок з мінчанками в Гарляві, адже у разі перемоги їм світило перше місце по очним зустрічам?
– У готелі ще раз переглянули запис львівського матчу з акцентом на помилки. Проти Мінська важливо скоротити до мінімуму варіанти їх коронних кидків. Так практично й вели весь час в рахунку. До перерви 22:18, і хоча білоруски потім підбиралися до «мінус 2», однак розвинути успіх ми їм не дозволили.
– На користь командного стилю говорить також визнання цілого квартету ваших панянок кращими в своїх амплуа, ну а Мар’яна відхопила два призи відразу. Зізнайтеся: приємно?
– Скажу просто – грати, коли кожна на майданчику як хижачка, й підтримувати один одного, не думаючи про персональну статистику – це і є наша з Анжелою Савченко філософія. Потім вже – подарунки. Але врахуємо, що наставникам усіх шести команд були роздані анкети на трійки кращих по кожній позиції. Тобто, вибір Савчин, Поляк, голкіпера Салтанюк – це об’єктивна оцінка колег, що виключає варіант «раптом». Віка, до речі, відмінно взаємодіючі із обороною, підтвердила, що воротар часом більше половини команди. Відчувається копітка робота з нею і з юною Марією Валієвою наставниці наших голкіперів Оксани Площинської. Особливо це важливо, коли після операції на коліні лише відновлюється Марія Гладун.
– Ну а в чому все ж фішка Маркевич?
– Скажу чесно, для мене Мар’яна і мозок команди, і людина, що веде за собою. Втім, ми єдина сім’я і я готова відзначити й інших – Марину Коновалову, Діану Дмитришин, Анастасію Баранович, Олександру Фурманець, Юлію Головко, Анастасію Мелекесцеву – це щодо питання про ротацію. Баранович грала не так багато, але «другою захисницею» протистояла найбільш небезпечним напівсереднім суперника – тієї ж Коновал. Примітне, що після нагородження підійшла тренер «Гарляви» Рита Урнікене та сказала, що Дмитришин була гідна призу на правому куті може й більше, ніж її підопічна Манте Воскресенська.
… Додаємо, що хоч й простояли дівчата добрих вісім годин на зворотному шляху через Польщу у прикордонного пункту «Рава-Руська», але встигли повернутися до оголошеного карантину. Тепер усі на індивідуальній підготовці під наглядом клубного лікаря Ростислава Козакевича. Звичайно, як й весь вітчизняний гандбол, сподіваються на позитив.
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
