У день свого 50-річчя «ПСЖ» валедольне пробився в півфінал Ліги чемпіонів.
Аталанта (Бергамо, Італія) – ПСЖ (Париж, Франція) – 1: 2 (1: 0).
Голи: 1: 0 Пашаліч, 27, 1: 1 Маркіньос, 90, 1: 2 Ерік Максім Шупо-Мотінг, 90 + 3.
Аталанта: Спортіелло, Хатебур, Толо, Кальдара, Джімсіті (Паломіно, 60), Госенс (Кастаньо, 82), Де Рон, Фройлер, Пашаліч (Мюріель, 70), Алехандро Гомес (Малиновський, 59), Д.Сапата (Так Ріва , 82).
ПСЖ: Навас (Ріко, 79), КЕРЕРА, Тьяго Сілва, Кімпембе, Бернат, А.Еррера (Дракслер, 72), Маркіньос, Гуйє (Паредес, 72), Сарабія (Мбаппе, 60), Неймар, Мауро Ікарді (Чупо-Мотінг , 79).
Попередження: Джімсіті, 37, Фройлер, 45 + 1, Де Рон, 50, Д.Сапата, 53, Бернат, 55, А.Еррера, 57, Толо, 67, Паредес, 76, Паломіно, 85.
Суддя: Тейлор (Англія).
12 серпня. Лісабон. «Да Луш». Без глядачів.
Обидві команди встигли оформити вихід в чвертьфінал до вірусної паузи, 10-11 березня, тому підготовчий період до наступного етапу турніру у них вийшов однаковим по тривалості – цілих п’ять місяців. Але абсолютно різним по наповненню. Чемпіонат Італії, був на карантині три місяці і відновився в червні, так що «Аталанта» за півтора місяці провела чортову дюжину офіційних поєдинків з відмінними спаринг-партнерами, і ще не встигла охолонути – заключна «джорната» пройшла в перший день серпня.
У Франції чемпіонат був завершений достроково, тому «ПСЖ» готувався в основному тренувальним шляхом і в якості ігрової практики мав тільки два поєдинки наприкінці липня. Щоправда, дуже відповідальні – фінали Кубка Франції і Кубка ліги.
І ось що дивно: у «бергамасків» при такому навантаженні в лазареті виявився лише один виконавець – голкіпер Голліні, та й той травмував коліно безглуздо – в зіткненні з Госенсом. Не міг грати проти «ПСЖ» і Іличич, але тут абсолютно унікальний випадок – словенець впав у страшну депресію через сімейні негаразди. «Пост номер один» зайняв, звичайно ж, Спортіелло – більше нема кому. А на зміну Іличичу в пару до Гомеса Джан П’єро Гасперіні міг поставити Пашаліча або Малиновського. Тренер вибрав хорвата, українець залишився в запасі.
А ось «не навантажена» паризька команда втратила трьох, причому дуже важливих гравців. У фіналі Кубка Франції удар по гомілковостопному суглобу отримав Мбаппе, в фіналі Кубка ліги пошкодив литковий м’яз Верратті, а вже в серпні на тренуванні смикнув «задню» стегна Курзава. Та ще Ді Марія змушений був відпочивати через перебір «гірчичників». До речі, постраждав на тренуванні і Томас Тухель – зламав плеснову кістку. Ну, тренеру-то ладно – головне, щоб голова була ціла. А ось гравцям потрібно було підшукувати заміну. Найпростіше з Курзавой – його на лівому фланзі оборони замінив Бернат. Мбаппе встигли поставити на ноги, але не настільки, щоб виходити зі старту – його позицію в атаці зайняв Сарабія. А ось в середині поля вийшов якийсь цікавий «вінегрет». На позиції опорного півзахисника – центрбек Маркіньос, «атакера» Ді Марію замістив опорний хав Еррера, а центральний хавбек Гує виявився на фланзі.
Гра відразу пішла у відмінному темпі, і суперники швидко проявили свій атакуючий характер. На 3-й хвилині Гомес опинився на ударній позиції трохи зліва від воріт в 12 метрах, але пробив вільно для Наваса. І тут же в атаці у відповідь Неймар чисто вибіг один на один, але вдарив огидно – м’яч пройшов метрів за три від створу. Власне, цей короткий відрізок і показав всю суть стратегії команд. Жодних «перших-других» номерів, гра тільки «від себе» з надією реалізувати власні, а не подаровані кимось моменти. У «Аталанти», що традиційно застосовувала високий пресинг, як раз після відбору виник шанс на 11-й хвилині. Гомес накинув на правий кут воротарського, і Навас насилу відбив удар Хатебура з «другого поверху». А на 27-й хвилині «оробічі» забили за допомогою навалу. Сапата у півколі влаштував якийсь «пінг-понг» з Кімпембе, який запанікував, в результаті проштовхнув м’яч у штрафну вільному Пашалічу, який технічно пробив у ліву «шістку».
Парижани насилу долали високий пресинг суперника, але коли це виходило – добре користувалися пробілами у «ворожій» обороні. Перспективних «набігів» було чимало, але з останнім пасом або ударом – просто катастрофа. Один тільки Неймар запоров три відмінні моменти: раз прострілив «в нікуди», двічі пробив «по горобцях». У рамку ж парижани в першому таймі потрапили всього один раз. На 35-й хвилині Неймар «зарядив» зі штрафного, але Спортіелло правильно вибрав позицію.
Після перерви принципово нічого не змінилося. Якщо Тухель сподівався, що «Аталанта» почне грати на утримання мінімальної переваги в рахунку, «притулиться» і полегшить його підопічним підходи до воріт, то він крупно помилився. Номінальні господарі, як і раніше гнули свою лінію, намагалися зустрічати суперників якнайдалі від своєї штрафної і, нехай самі творили поменше, ніж у першому таймі, зате і парижанам свободу дій не давали. Не особливо допоміг «гостям» і вихід Мбаппе – хіба що метушні попереду стало більше, а толку – нітрохи. Гасперіні спокійно «освіжав» команду замінами «по позиції» і навіть атакуючого плану – замість півзахисника Пашаліча вийшов форвард Мюріель. Тільки десь після 75-ї хвилини у «ПСЖ» пішли удари в створ, але Спортіелло з ними успішно справлявся, а Мбаппе, раптом вибігши під кутом один на один, «зарядив» повз ціль. Спеціально зауважив: на 83-й хвилині, коли парижани починали «від воріт», на їх половині поля перебувало вісім (!) гравців «Аталанти», які готові боротися і пресингувати.
А програла команда Гасперіні якраз тому, що не дотерпіла, відступила від своїх принципів, піддалася спокусі «сісти» на свої ворота і як-небудь «відмахатися». «Гості» отримали можливість атакувати практично безперервно і безперешкодно «вантажити» в штрафну, чого, власне, безуспішно домагалися протягом усього матчу. Тут-то їм «карта» і повалила. На 90-й хвилині Шупо-Мотінг навмання навісив в штрафну, м’яч потрапив до Неймара, той кострубато пробив – вийшов пас у воротарський Маркіньосу, який проштовхнув «круглого» у сітку. Приголомшені «оробічі» спробували було піти вперед, втратили м’яч, і тут «ПСЖ» нарешті (в найважливіший момент!) вдалася красива і результативна атака. Неймар з району півкола відпасував ліворуч Мбаппе, а той прострілив у воротарський так, що Шупо-Мотінгу залишалося тільки замкнути в порожні ворота.
Юрій ОКУНЬ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
