Бельгійський «Генк» – суперник «Шахтаря» в третьому відбірковому раунді Ліги чемпіонів. Попередня спроба донеччан подолати сито кваліфікації в ЛЧ завершилася провалом на першому ж бар’єрі. П’ять років тому в дуелі зі швейцарським «Янг Бойз» вони не втримали у Берні здобуту у Львові перемогу з рахунком 2:0, пропустили стільки ж, звично погано били пенальті та програли «хлопчикам» 2:4.
Читати цю статтю на русском языке
Тоді «Шахтар» тільки-тільки очолив Паулу Фонсека, якому, можливо, не вистачило часу на адаптацію і налагодженню належного контакту з гравцями. Зараз знову новий «бригадир», ті ж «страсті-мордасті» і суперник приблизно такого ж рівня. Втім, є одна важлива відмінність. Роберто Де Дзербі – перший в історії «Шахтаря» тренер, який відправиться в лігочемпіонське плавання без досвіду єврокубкових битв. Краса, звичайно, велика сила, але в штормових матчах на виліт результат набагато привабливіше. Це особливі ігри, де не завжди перемагають хороші тактики і ультрасучасні схеми. Уява – це одне, особистий досвід – зовсім інше. А тут Де Дзербі ще юнга. Обійде два рифа – бути йому капітаном.
З бельгійською статистикою у «Шахтаря» в цілому порядок: шість перемог і п’ять нічиїх при одній поразці, 27 м’ячів забито і 12 пропущено. Вісім ігор донеччани провели з «Брюгге», по дві – з «Андерлехтом» і «Гентом». У цьому списку найприємніші спогади про майже тезку «Генка». Восени 2016-го в груповому турнірі Ліги Європи «Шахтар» двічі обламав «буйволам» роги – 5:0 у Львові та 5:3 в Генті. Шістьма місяцями раніше ще з Мірчею Луческу «помаранчево-чорні» впевнено розправилися і з «Андерлехтом» в 1/8 фіналу ЛЄ (1:0, 3:1). Історія з «Брюгге» і довше, і заплутаніше, тільки було це дуже давно…
На відміну від бельгійської статистики, статистика проходів «Шахтаря» в основний раунд ЛЧ виглядає не настільки райдужною. У шести випадках команда залишалася за бортом – з 2001-го по 2003-й, у 2005-му, 2009-му, 2016-му і п’ять разів потрапляла в компанію найсильніших. З першої спроби – у 2000-му, потім – у 2004-му і три роки поспіль – з 2006-го по 2008-й.
Де Дзербі покликаний зрівняти кількість провалів та проходів. Перший риф на шляху італійця – молодий «Генк». Команда була утворена 33 роки тому шляхом злиття клубів «Вінтерслаг» і «Конінклеке Ватерсхей С. В. Тор Генк». Становлення «магістрів» або «шахтарів», як називають «Генк» в Бельгії, було важким. Свій перший сезон команда провела в першому дивізіоні та за підсумками чемпіонату-1988/89 посіла останнє ульотне місце. Через рік «Генк» повернувся в еліту, постійно боровся за виживання і в 1994-му не вижив, знову знизившись в класі. На цей раз команда, яку в 95-му очолив Еме Антюніс, провела в другій лізі два сезони. Своє повернення «Генк» зазначив сходженням на сьоме місце, за яке покладалася путівка в Кубок Інтертото. Стрімкий підйом до вершини продовжився в наступному сезоні. У 1998-му команда стала другою, пропустивши вперед тільки «Брюгге», а срібні медалі «гірники» поклали в Кубок країни, з рахунком 4:0 розгромив у фіналі чемпіона. А ще через рік «Генк» зійшов на трон. Згодом клуб ще три рази брав «золото», двічі ставав срібним призером і довів число кубкових перемог до п’яти. І це – при живих «Андерлехті» та «Брюгге».
Найгучнішим стало чемпіонство «Генка» в 2019 році разом з нашим Русланом Маліновським. На шляху до титулу команда здолала в гостях свого принципового суперника та сусіда по провінції Лімбург «Сент-Трюйден». По ходу матчу господарі двічі вели в рахунку, але «шахтарі» все ж виграли – 3:2. Причому два голи забили в кінцівці дербі. На емоціях капітан команди Леандро Троссард вихопив у одного з уболівальників прапор, побіг до центру поля і встромив його в білу точку – фортеця впала! Своїм зухвалим вчинком Троссард вивів з рівноваги місцевих ультрас, які після матчу бруківкою і палицями розбили 16 автобусів, які прибули з Генка, в тому числі сім – вщент.
На континенті успіхи команди значно скромніше. Головним досягненням став вихід в 1/4 фіналу ЛЄ 2016/17. Тоді «Генк» посів перше місце в групі з «Атлетиком», віденським «Рапідом» і колишнім клубом Роберто Де Дзербі «Сассуоло». У плей-оф «шахтарі» послідовно пройшли румунську «Астру» і земляків з «Гента», а зупинила їх іспанська «Сельта», яка в тому розіграші вибила з турніру донецьких «гірників».
В основному раунді ЛЧ «Генк» грав три рази. У сезоні-2002/03 команда посіла четверте місце в квартеті з «Реалом», «Ромою» і АЕКом, в 2011/12 прогнозовано померла в «групі смерті» з «Челсі», «Баєром» і «Валенсією» (три поразки в гостях із загальним рахунком 0:14 і три домашні нічиї). У позаминулій ЛЧ «Генк» узяв одне очко в протистоянні з «Ліверпулем», «Зальцбургом» та «Наполі». А восени 2013-го бельгійські «шахтарі» гостювали в Києві. І успішно. Тоді в груповому турнірі ЛЄ вони обіграли «Динамо» Олега Блохіна і на виїзді (1:0), і вдома (3:1).
«Генк» давно вважається і «кузнею талантів», і «житницею доходів». Три найдорожчих придбання клубу – це Марк Маккензі, який в минулому сезоні перебрався до Бельгії з Філадельфії за 5,45 мільйона євро. Роком раніше в «Мідтьюлланді» за шість мільйонів був куплений форвард Пол Онуачу. На один «лимон» дорожче потягнув трансфер з «Зульте-Варегема» Тео Бонгонда. В сумі це значно менше, ніж продажі. Сергій Милинкович-Савич в 2015-му пішов в «Лаціо» за 18 мільйонів, Леандро Троссард і Сандер Берг в 2019-му були продані відповідно «Брайтону» і «Шеффілду Юнайтед» за 20 і 23 мільйони. Сьогодні такий же цінник і у Онуачу. У 38 матчах минулого чемпіонату 27-річний нападник збірної Нігерії забив 33 голи і подорожчав в три з гаком рази. За «десятку» перевалила вартість Бонгонди і Джона Лукумі. Продешевив «Генк» тільки з Кевіном Де Брейне, відпустивши його дев’ять років тому в «Челсі» за жалюгідних вісім «лямів».
Команда Джона ван ден Брома грає за схемою 4-3-3. Цікаво, що основний воротар «Генка» такий же юний, як і його колега в «Шахтарі» – Мартен Вандервордт всього на півроку молодший Анатолія Трубіна, якому 1 серпня виповниться 20 років. У новому чемпіонаті Бельгії підопічні ван ден Брома стартували з виїзної нічиєї зі «Стандардом» (1:1), причому гол Бонгонда забив на 2-й компенсованій хвилині. Так що суперники знаходяться в рівних умовах. А хто виявиться вдалим і сильніше ми дізнаємося 10 серпня після київської гри. А тижнем раніше румунський рефері Овідіу Гацеган виведе команди на поле «Люмінус Арени».
Юрій АЛІН
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
