Про деякі секрети наших водних грацій, що впевнено потрапили на Олімпіаду.
Як вже повідомлялося, літні Олімпійські ігри-2020, зберігаючи свою законну назву, перенесені на 2021 рік. Важливо нагадати, що за рішенням МОК, всі здобуті атлетами ліцензії і квоти, якщо брати день відстрочки (24 березня), зберігаються за країнами і спортсменами. Серед тих, хто впорався із завданнями кваліфікації, і збірна України по артистичному плаванню.
Старт в басейні Токіо повинен був стати для наших грацій шостим. Дебютної в цьому виді спорту для України була Олімпіада в Сіднеї-2000, де трохи не дотягнули в змаганнях дуетів до фінальної дюжини Ірина Рудницька та Олеся Зайцева зайняли 14-е місце. В Афінах-2004 своєрідний Рубікон перейшли Ірина Гайворонська та Дар’я Юшко – вони стали одинадцятими серед тих 24-х, що допускалися. На двох Іграх поспіль сміливо билися знову ж Юшко та Ксенія Сидоренко, піднявшись в Лондоні-2012 на шосту позицію (чотирма роками раніше в Пекіні вони були восьмими). Кращими ж результатами є четверті місця Лоліти Ананасової та Анни Волошиної зразка Ріо-2016 як в дуеті, так й в складі групи.
А відбір до Японії? Наскільки він був важкий, де ми поставили знак оклику, і яка картинка нашого ансамблю в цілому, про це і не тільки розповіла «Спорт-арені» головний тренер збірної України Світлана Саїдова:
– Можливі різні способи пробитися на Ігри. Наприклад, завоювати ліцензію для групи, яка передбачає участь дуету. Але по-перше ми вирішили для надійності добути свій мінімум. У цьому допоміг травневий континентальний Кубок чемпіонів-2019 в Санкт-Петербурзі під егідою LEN, де Анастасія Савчук та Марта Федина стали другими, що означало олімпійську путівку «від Європи» з пристойною форою в 1,6 бала перед іспанками, які стали третіми – це Она Карбонелл/Сара Лопес Салдана.
– У підсумку питання групової ліцензії відклалося до чемпіонату світу, куди ваші підопічні відправлялися – говоримо про цю дисципліну – як бронзових медалісток попередньої першості?
– Ви маєте рацію: як група ми піднялися, нарешті, на призовий п’єдестал в Будапешті-2017, а з тієї когорти приїхали в корейський Кванджу-2019 четверо – Єлизавета Яхно, сестри Владислава та Марина Алексєєви, а також Савчук. Витримавши щільну, як завжди, конкуренцію з Японією, вони разом з Фединою, Аліною Шинкаренко, Яною Нарежною та Катериною Резник завоювали «бронзу». Бал переваги над японками – це, скажу вам, не одна десята. Тобто, більшість суддів віддали нам перевагу. Вийшло, що в липні минулого року ми вирішили задачу на рік вперед, а як тепер з’ясувалося, на два.
– З чим вас й вітаємо! Але, припустимо, до 23 березня – за добу до заяви МОК про перенесення Олімпіади ви вже бачили в реальності склад, що гідний їхати в Токіо?
– Бачила його ще в грудні. Ви ж розумієте, що композицію не скласти експромтом. Якщо по дуету, то вірний курс для Фединої та Савчук підтвердився бронзою в Кореї з відривом від японської пари в 1,1.
– Поряд із сольними вправами там розігрувалися ще дві номінації, які в Олімпіаду не включені, але все одно престижні. До речі, що має на увазі собою «Хайлайт», де дівчата завоювали історичне «золото»?
– Спасибі, що так скрупульозно вникаєте! Хайлайт – це шість обов’язкових наборів елементів: не менше чотирьох акробатичних стрибків з охопленням всіх учасниць і в дуже короткий проміжок часу, плюс так званий калейдоскоп та робота в контакті. Якщо італійки, що зайняли друге місце, отримали в районі 91,73, то у нас 94 з половиною бали. Тут додамо Валерію Апрелеву, Вероніку Гришко та Олександру Коваленко, які разом з подругами причетні і до третього місця в дисципліні «комбі». Апрелева, уточню, має в активі будапештську групову «бронзу» теж.
– А ось з олімпійської заявки 2016 скільки панянок є в строю тепер?
– Ну, абсолютна більшість завершили кар’єру після тих Ігор. Правда, Ксенія Сидоренко ще затрималася на рік і встигла завоювати в угорській столиці наше перше світове «срібло» в «комбі». Так що з екіпажу Ріо по суті на сцені лише Настя Савчук.
– Знаєте, Світлана Бурханівна, мене завжди захоплювало, як вам вдається при серйозній зміні варти кожні три-чотири роки знову виводити їх на перші ролі?
– Виходжу з принципу щоденних зусиль – «копай глибше, кидай далі». Природно, це глобальний процес, посилений проблемою дефіциту басейнів по країні, де давно зроблена ставка на абонементи для тих, хто багатший. Лічені області зберегли синхронне плавання в ДЮСШ. На щастя, тут, в Харкові, продовжує підставляти плече Південна залізниця – довгі роки її очолював Віктор Остапчук, тепер Микола Уманець. У світлі відомих подій перебралися до нас ряд донецьких вихованок, їх п’ятеро серед 12 основних виконавців. Але чому мені? У нас солідна бригада в збірній – мої найближчі помічники Олеся Зайцева, Валерія Меженина, наставники з акробатики Володимир Уткин та ОФП Альміра Євстратова, доктор Олександр Мирошниченко, масажист Андрій Яковенко.
– Якщо взяти стаж в команді Савчук і Фединої, то ця різниця мало не як на естраді у знаменитому шведському тандемі Yaki-Da у Мері Кнудсен та Лінди Шенберг. Вас не бентежить?
– Анітрохи! У нашому варіанті неодмінно повинна бути ведуча й ведена. А за резервом ми дуже стежимо – недавно ось старший тренер юніорок, учасниця чотирьох Олімпіад і чемпіонка Європи-2016 Дар’я Юшко передала у дорослу команду Анастасію Солдатенкову, яка завоювала за своїм віком чотири медалі на ЧС-2019 в Словаччині.
– При настільки непростої для всього спорту ситуації якою мірою можете розраховувати на тилову підтримку?
– Зауважу, що дівчата перейшли на самопідготовку, і ми координуємо їх заняття в відеорежимі. А взагалі пам’ятаю, що коли до призових амбіцій ще були далекі, заходила в Держкомспорт, і Микола Павлович Костенко допомагав як міг. Це й до питання про наступність збірної. Сподіваюся, що і зараз нашому виду спорту не відмовлять міністерство і НОК, а ми вже про імідж країни подбаємо на все сто.
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
