Іспанці на чолі з ветераном Серхіо Рамосом і юним чарівником м’яча Ансу Фаті знищили нашу збірну.
Читати цю статтю на русском языке
Іспанія – Україна – 4:0 (3:0).
Голи: Серхіо Рамос, 3 (з пенальті), 29, Фаті, 32, Ферран Торрес, 84.
Іспанія: Де Хеа, Навас, СЕРХІО РАМОС (Ерік Гарсія, 61), Пау Торрес, Регілон, Родрі (Оскар, 69), Алькантара, Дані Ольмо, Меріна, Фаті, Морено (Ферран Торрес, 74).
Україна: ПЯТОВ, Тимчик, Кривцов, Матвієнко, Михайличенко, Харатін (Сидорчук, 63), Маліновський, Зінченко, Ярмоленко (Коваленко, 79), Яремчук, Марлос (Циганков, 56).
Попередження: Родрі, 37, Маліновський, 77, Коваленко, 90.
Суддя: Бастьєн (Франція).
6 вересня. Мадрид. «Альфредо ді Стефано». Без глядачів.
Німцям – пізній гол, нам – ранній. Так іспанці закінчили виїзний матч з Німеччиною і стартували вдома з Україною. При цьому стартові склади «фурії роха» в Штутгарті і Мадриді, як і її суперники, відрізнялися кардинальним чином. Непередбачуваний експериментатор Луїс Енріке змінив у своїй команді відразу шість «персон», довіривши роль матадорів одно одного менше. «Хто такі, чому не знаю?» – запитав би Жеглов-Висоцький. Напевно така ротація і юнацький вигляд суперника стали великим сюрпризом для Андрія Шевченка, який привіз в Іспанію футболістів, які зорали газон «Арени Львів».
Головний тренер збірної України зробив вдвічі менше рокіровок, в тому числі одну вимушену – замість Тараса Степаненка, який пошкодив коліно, на поле вийшов абсолютний дебютант з «Ференцвароша» Ігор Харатін, який на 90 страшних хвилин возз’єднався зі своїми колишніми партнерами по «Зорі» Тимчиком та Михайличенком. Цей вибір Шевченко при живому Сидорчуку викликав великі суперечки. Те ж саме стосується заміни Жуніора Мораеса на Марлоса і нескінченної довіри до Пятова. Втім, гра показала, що в даному випадку від зміни місць доданків нічого б в сумі не змінилося. Чи то наші футболісти встали не з тієї ноги, чи то так було визначено згори, але цей вечір став для них справжнім кошмаром.
Одночасно для збірної Іспанії, вперше, до речі, що проводила офіційний домашній матч на тренувальній базі (стадіон «Альфредо ді Стефано» є ареною «Кастільї», що виступає в третьому дивізіоні– резервної команди «Реала») – прологом в її світле майбутнє. Молодь Луїса Енріке показала високий клас командної та індивідуальної гри. Особливих успіхів досяг 17-річний Ансу Фаті. Атакуючий лівий хав «Барселони» просто знущався над нашими футболістами, обіграючи їх оптом і в роздріб, зробив пенальті, забив гол, володів м’ячем більше, ніж всі українці разом узяті, а скільки ударів завдав – рахувати не перерахувати.
У цьому матчі уродженець крихітної африканської країни Гвінея-Біссау затьмарив всіх і вся. Фінти, техніка і швидкість обігу з м’ячем Фаті вражали уяву. Він все може, все вміє і при цьому не тягне ковдру на себе – його сольні «па» не йдуть врозріз з діями команди. Навпаки, є частиною колективної гри. Фаті нагнітає, атакує, роздає передачі і добре взаємодіє з партнерами. Невже ми побачили народження нового Пеле?
Свого першого «бика» юний тореро заколов вже на 87-й секунді. Втікши від Тимчика, який ще не здогадувався, який жах його очікує, Фаті увірвався в нашу штрафну і напевно б проскочив Кривцова, але той зробив підніжку – «залізний» 11-метровий. Між іншим, так швидко право на «точку» збірна Іспанії заробила вперше. Все, що зміг Пятов, – це вгадати напрямок удару Серхіо Рамоса, який з урахуванням матчів за клуб реалізував 23-й поспіль пенальті. А з приводу «вгадав» у нього є старовинна заготовка. Якось репортер кинув Рамосу докір, що воротарі часто вгадують, куди він б’є. «Нехай і далі вгадують», – відповів бездоганний пенальтист.
Не думаю, що ранній гол міг психологічно зламати команду Шевченка. Тут проблема на рівні класичного жіночого розуміння футболу: «А червоненькі грають краще жовтеньких». І в цьому простому ув’язненні вся проста правда. Додайте сюди тактичну вишколеність іспанців, їх вміння в потрібний момент перебудовуватися, пресингувати, а також впевненість у своїх силах. Щоб протистояти такій команді, треба дуже сильно цього хотіти і показати свою контргру. Або купити в Лондоні три-чотири даблдеккера марки «Рутмастер» і поставити їх перед своїми воротами. Хоча навряд чи це допоможе…
Сказати, що українці пустили матч на самоплив, було б невірним. Швидше за все вони просто змирилися з тим, що це не їх вечір, і що суперник сильніший. На тлі тотальної переваги Іспанії поразка, звичайно, грандіозна. Але впадати в зневіру – програти ще раз. І не такі збірні, як наша, виносили з іспанських полів на носилках. Рівно два роки тому і теж в Лізі націй свіжоспечені віце-чемпіони світу хорвати отримали від «червоної фурії» в Ельче шість сухих м’ячів.
Та й сам Андрій Шевченко вже переживав 0:4 з Іспанією. Мадрид став для нього повторенням Лейпцига в 2006-му. На німецькому Мундіалі команда Луїса Арагонеса, за яку вже тоді виступав Серхіо Рамос, аналогічним чином знищили збірну України. Хоча пліч-о-пліч з Шевченком грали легенди українського футболу.
Практично всі учасники того матчу вже давно зійшли, а Рамос продовжує і бігати, і забивати. Другий гол теж його. Дані Ольмо зробив навіс і капітан іспанців у звичній для себе силовій манері «продавив» невдачливого в цей вечір Кривцова. Удар головою вийшов не сильним, але Пятов виявився в півпозиції, втратив ворота до того ж впав. Стояв би черговим – і м’яч став би для нього легкою здобиччю.
Андрій і в Мадриді повторював старі помилки, періодично забезпечуючи суперників гострими передачами. Після однієї з них фантастичний гол міг забити Фаті, але його удар «ножицями» через себе заблокував Матвієнка. І все ж Фаті свого домігся. Розкидавши фінтами чотирьох наших захисників, він філігранно пробив в дальній кут – м’яч влетів у сітку рикошетом від штанги – 3:0. І це на 32-й хвилині!
Ненаситні іспанці продовжували нас душити, і в той момент за підсумковий результат стало страшно. Побоювання були марними. Господарі мали безліч можливостей, але на наше щастя ми відбилися ще лише одним пропущеним м’ячом. Вийшовши на заміну Ферран Торрес використовував невдалу гру головою Матвієнка і ударом з близької відстані встановив остаточний рахунок. Для новобранця «Манчестер Сіті» це був перший гол за збірну.
На весь цей іспанський достаток дивитися було просто нестерпно. Українці час від часу намагалися хоч якось відповідати, але виходило вже дуже сумно. М’яч у наших футболістів практично не тримався. Марлос, Ярмоленко і Яремчук ходили «порожняком», середня лінія розвалилася ще в середині першого тайму, і ми не могли зв’язати навіть три-чотири передачі. В принципі, господарі могли грати без воротаря – настільки бідним виявився наш атакувальний потенціал. За хвилину до перерви Михайличенко завершив свій індивідуальний прохід ударом з лінії штрафного точно в руки Де Хеа. А вже в компенсований час матчу Тимчик вивів на забійну позицію Яремчука. Але коли не щастить, то не щастить навіть в малому – з десяти метрів Роман не зміг переграти воротаря збірної Іспанії, який дивився футбол…
До речі, ще раз про хорватів. Через два місяці після 0:6 в Ельче вони взяли у іспанців реванш в Загребі – 3:2. Нам така можливість представиться 13 жовтня в Києві. Адже є за що поквитатися, чи не так, хлопці? Так, перед цим будуть французи і німці, але це окрема розмова.
Едуард КИСЕЛЬОВ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
