У розпалі сезон в лижних гонках, і посланці України намагаються не загубитися в лабіринтах передолімпійського року. Так, в суверенну епоху вони, на відміну від біатлону, фрістайлу та фігурного катання, що не піднімалися на подіум п’яти кілець. Але й амбіцій не втрачають.
Читати цю статтю на русском языке
Слід розуміти, що майстрів класу Ірини Терелі або Валентини Шевченко (на чемпіонатах світу у першій з них «бронза»-1999 в персьюті, у другій – така ж нагорода-2009 на 30 км) не можна отримувати щорічно. Відбувається зміна поколінь, і в чоловічій частині збірної теж поки не виник настільки стабільний гонщик, як, наприклад, чемпіон зимової Універсіади-2005 Роман Лейбюк або ще з радянських часів Олександр Ушкаленко, який стартував в союзній команді пліч-о-пліч, припустимо, з чотириразовим чемпіоном світу і переможцем Ігор-1994 в Ліллегаммері Володимиром Смирновим з Казахстану.
Однак і сучасна наша гоночна когорта дозволяє дивитися в завтрашній день з оптимізмом. Принаймні таке враження склалося у автора в бесіді зі старшим тренером збірної України, учасником двох Олімпіад Олександром Пуцком.
– Де ваші підопічні будуть 4-5 лютого, коли наші передплатники отримають цей номер газети?
– Думаю, в четвер будемо розпаковувати багаж після довгої дороги в шведський Ульрісегамн та візьмемо участь в черговому етапі Кубка світу. Хто конкретно там виступить, стане ясно по ходу чемпіонату України. Особливість даного етапу в його програмі – це спринт і спринтерська естафета…
– … які теж, очевидно, приносять залік в олімпійський рейтинг на стадії відбору?
– Так, безумовно. Позаду у наших хлопців і дівчат вже два фінських кубкових етапу, між яким був ще німецький Дрезден. Взагалі ж ліцензійний період охоплює рівно 12 місяців – з 16 січня нинішнього року по 16 січня 2022-го. За кожне місце на тій чи іншій дистанції присвоюються FIS-очки. Це до того, що будь-який подібний старт є важливим.
– Десь промайнула інформація, що наші панянки пробігли естафету. Пам’ятається, колись Україна в цій номінації котирувалася досить високо?
– Зараз в Лахті вони стали одинадцятими, а п’єдестал виявився суто скандинавським – Норвегія, Швеція і перший квартет господинь. Що стосується колишніх успіхів, то дійсно прекрасна стать радувала на зимових Універсіадах, і навіть золотом 3х5 км в 1993 і 2013 роках! Плюс більш ніж престижне восьме місце на Олімпійських іграх-2006 в Турині. Що ж, як орієнтир можна запропонувати також нинішньої когорті, незважаючи на потужну конкуренцію на світовій арені. До того ж, з об’єктивних причин, реальні збори почалися тільки в листопаді, а літня фаза – ОФП, лижоролери – була пропущена.
– Судячи з усього, наші учасники Кубка світу й становлять обойму, націлену на путівки в Пекін-2022? Давайте їх представимо.
– У жінок найбільш досвідченою є 32-річна Марина Анцибор з Сумської області, чий особистий наставник Іван Терещенко тренує і двох землячок – 27-річну Вікторію Олех і 20-річну Дарину Ковальову. Також з цього регіону 22-річна Юлія Кроль, яка зараз відновлюється після вірусу. У неї тренер Віктор Шамрай. Ну а нове ім’я в нашій команді Валентина Камінська, яка раніше виступала за Білорусь, вона ровесниця Анцибор. У їхньому послужному списку по дві Олімпіади – 2014 і 2018. Що цікаво, Валя, родом з Могильова, була в білоруській заявці Пхенчхана єдиною серед чотирьох гонщиць, хто і починав в своїй країні. Зараз Камінська влаштувалася в місті Бар Вінницької області та готується під моїм керівництвом.
(У дужках зауважу, що в 2018-му на корейських трасах завершила активну кар’єру просто героїчна спортсменка Тетяна Антипенко, в дівоцтві – Завалій, яка виступала поспіль на чотирьох Олімпіадах. – Прим. Є.К.).
– Нагадайте, будь ласка, хто з чоловіків представляв Україну на тих Іграх в Кореї, і чи залишаються вони у вашому бойовому загоні тепер?
– Перш за все це ще один вихованець Сумщини, 26-річний Олексій Красовський, першою Олімпіадою в біографії якого була сочинська 2014-го. Особистим тренером є його батько, Руслан Ігорович Красовський. А ось напарник Олексія по 2018 року Андрій Орлик з Шостки перейшов в біатлон. Таке теж трапляється часом. Компанію Красовському нині становить 23-річний киянин Дмитро Драгун, підопічний Галини Іванівни Єлісєєвої. Як бачите, сильна стать не настільки широко представлена. Проте цей дует входить у двадцятку країн по дорозі в Пекін, маючи як би одну базову квоту плюс ще одну.
– Ось тут треба розшифрувати для читача, оскільки навіть мені важко вловити систему кваліфікації. Мабуть вона не раз змінювалася в порівнянні з роками ваших виступів?
– Ви маєте рацію – змінювалася! Припустимо, напередодні Турина, FIS розподіляла квоти – скажімо, енна збірна отримувала сім місць, а ви собі вирішуйте через внутрішню конкуренцію, кого делегувати з числа володарів «пойнтів». У 2014 і 2018 роках було зовсім інакше: кожному претенденту слід пробиватися окремо, накопичуючи особисті очки. Сьогодні впроваджена так звана сітка, коли ці бали заробляються – увага – на команду. І все буде вирішувати рейтинг країн, а поточну ситуацію зможемо оцінити під завісу сезону – до 20 березня. Жіноча команда йде шістнадцятою, що відповідає на даний момент трьом квотам.
– Але ж в районі названої дати, якщо не помиляюся, буде чемпіонат світу-2021.
– Так, підсумки німецького Оберстдорфа, куди, сподіваюся, потраплять сім-вісім наших учасників, будуть враховані в рейтингу країн. Наявність очок, а треба менше 75 – така градація, дозволять стартувати, в тому числі в чоловічій естафеті, також Олегу Йолтухівському з Бара і харків’янину Руслану Переході.
– Скажіть, Олександре Володимировичу, а наскільки достатній тил має збірна, причому цікавлюся аж ніяк не порівнюючи з вашим олімпійським періодом, умовно кажучи, Ванкувера-2010?
– Так, будемо виходити з сьогоднішньої ситуації. Очолювана Ігорем Мітюковим та Леонідом Тікуном Федерація лижного спорту робить, на мій погляд, максимум можливого, придбавши шість пар лиж – класичних і «ковзанкових», лижні палиці та черевики. Тут мається на увазі співпраця з фірмами-виробниками. Аналогічні закупівлі через систему тендерів виконало і спортивне міністерство. Тобто, провідні збірники мінімальними комплектами забезпечені.
– При цьому ви поскаржилися, мовляв, команда приступила до передсезонної підготовки лише восени…
– Розумієте, інвентар та екіпірування – це дещо інший аспект, ніж фінансування виду спорту, відрядження, національні змагання і так далі. Зізнаюся, частина бюджету була урізана і, до речі, не тільки лижникам, під натиском карантинних витрат держави. І все ж ми стартуємо. Ось і юніорська збірна, ведена Ладою Нестеренко, куди входить відзначена нами Ковальова і новоспечений майстер спорту України Олександр Лісогор із Чернігова, вирушила до фінського Вуокаті на свою світову першість. Ну а ми з сервісменом збірної Василем Ковалем теж продовжуємо йти разом з хлопцями за планом і постараємося наших уболівальників не розчарувати.
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
