Немов в пам’ять про померлого Герда Мюллера, трофей «Баварії» принесли голи дев’ятого номера і гравця на прізвище Мюллер. Суперкубок Німеччини повернувся до звичного для себе серпня (попередній матч через зсув сезону пройшов 30 вересня), але не на звичну позицію в календарі.
Читати цю статтю на русском языке
Боруссія Д – Баварія – 1:3
Голи: 0:1 Левандовський, 41, 0:2 Т. Мюллер, 50, 1:2 Ройс, 64, 1:3 Левандовський, 74.
Боруссія: Кобель, Пасслак (Вольф, 84), Вітсель, Аканжі, Шульц, Дауд, Беллінгем (Рейньєр, 84), Рейна (Пашалич, 78), Мукоко (Мален, 58), РОЙС, Голанд.
Баварія: НОЄР, Станішич (Сарр, 87), Упамекано, Зюле, Дейвіс, Кімміх, Горецка, Т. Мюллер (Мусіала, 73), Гнабрі (Толіссо, 73), Коман (Сане, 49), Левандовський (Шупо-Мотінг, 87).
17 серпня. Дортмунд. «Сігнал Ідуна Парк». 24 742.
Знову, як й рік тому, і на відміну від попередніх років, трофей розіграли вже після старту турніру Бундесліги. До речі, через це «Баварія» здобула перевагу: вона грала поєдинок чемпіонату в п’ятницю, а «Боруссія» – в суботу. Ще одне повернення організувала Німецька футбольна ліга, відновивши традицію проводити матч на полі володаря Кубка країни. Традиція ця зародилася в 2011-му, але рік тому була порушена: гра пройшла на «Альянц Арені», тобто, на території чемпіона – «Баварії». Боси НФЛ тоді нагадали обуреним дортмундцям, що традиція-то неофіційна, а тому претензії щодо вибору місця проведення не приймаються. Зате зараз продовжена інша серія – третій сезон поспіль матч за Суперкубок проходить під вивіскою «Дер Класікер».
Суперники почали чемпіонат по-різному. Дортмундці увірвалися у турнір, можна сказати, на баскому коні – легко накидали «Айнтрахту» п’ять м’ячів, а могли і в два рази більше. Щоправда, і пропустили два, але це так, «з панського плеча». Легко припустити, що саме тому Марко Розе зробив в основі лише одну заміну. Але насправді все не так – мінімальна ротація пов’язана з тим, що можливостей для маневру кадрами у наставника «Бору» просто не було. У лазареті стовпотворіння, у центр оборони доводиться ставити опорного хава Вітселя, а замість Азара, який додався до хворих, випускати 16-річного Мукоко.
Баварці в першому турі пробуксовали. Вони взяли лише одне очко в зустрічі з гладбахською «Боруссією», причому могли і «баранку» отримати. Але незважаючи на це, а також досить широкий вибір виконавців, Юліан Нагельсманн, як і його дортмундський колега, обмежився однією заміною: Сане залишився в запасі, а його місце в лінії атаки зайняв Коман. Можливо, молодий наставник «Баварії» вирішив зіграти «у психологію». Мовляв, все нормально, я вам довіряю, ви зможете зіграти краще.
І адже змогли, хоча опонент був серйозніше і теж показав хороший футбол. Взагалі, обидві команди видали досить привабливе видовище – грали в хорошому темпі, з великим бажанням, запалом і десь навіть відчайдушно. Ця відчайдушність, правда, породжувала чимала кількість помилок, але вона ж довгий час заважала ними скористатися. У загальному сумбурі першого тайму серед безлічі моментів осібно стоять два. На 20-й хвилині Беллінгем розрізним пасом з глибини вивів Ройса один на один, але дуель капітанів виграв Ноєр, який відбив удар форварда ногою. А за 20 хвилин Гнабрі, проскочивши на лівому фланзі Пасслака, як на тренуванні акуратно навісив на набігаючого Левандовського – поляк просто не мав права не забити.
Відразу після перерви «джмелі» полетіли відіграватися і… нарвалися на «зворотку». Пасслака на його краю «зробив» тепер уже Дейвіс, прострілив на лінію воротарського, звідки Левандовський п’ятою продовжив на Мюллера так, що Томасу залишалося тільки штовхнути м’яч у порожні ворота. «Чорно-жовті» знизили активність та взагалі виглядали збентеженими. «Ротен» вирішили, що це вже назовсім, і розслабилися, за що поплатилися на 64-й хвилині. Вибухова атака «Боруссії» завершилася гарматним пострілом Ройса з дуги штрафного у праву «дев’ятку».
Відновивши інтригу, дортмундці знову дістали свої стінобитні гармати із штурмовими драбинами та з натхненням кинулися розвивати успіх. Гості, як склалося враження, розгублені, почали нервувати, так що не виключено, що господарям вдалося б зрівняти рахунок, а може на цій хвилі й домогтися більшого. Але всі їхні надії розбив Аканжі. Його «перший пас» припав у Толіссо, м’яч відскочив до Левандовського, який затримався в штрафному, та холоднокровно поклав м’яч повз Кобеля у правий нижній кут. Дортмундці не опустили руки, боролися до останнього, але очевидно було, що відіграти два м’ячі їм не під силу. Після фінального свистка найщасливішим в стані «Баварії» був Нагельсманн, адже цей Суперкубок – перший трофей в його тренерській кар’єрі.
Юрій ОКУНЬ
Цифри і факти
- «Баварія» вдев’яте завоювала Суперкубок Німеччини (1987, 1990, 2010 2012 2016-18, 2020, 2021), піднявши планку свого ж рекорду та відірвавшись від дортмундської «Боруссії» вже на три трофеї. «Джмелі» програли шостий суперкубковий поєдинок (2011, 2012, 2016, 2017, 2020, 2021) і за цим показником тепер ділять перше місце з… «Баварією».
- «Баварія» і «Боруссія» провели між собою дев’ятий матч за Суперкубок, в цьому протистоянні «ротен» вийшли вперед: вони обіграли «джмелів» п’ять разів (2012, 2016, 2017, 2020, 2021), а ті брали верх над рекордмайстром в чотирьох матчах (1989, 2013, 2014, 2019).
- Роберт Левандовський зміцнив своє лідерство в списку суперкубкових бомбардирів – у нього сім м’ячів, у Томаса Мюллера на два менше. За кількістю участі Мюллер з Левандовським ділять перше місце – по 11. А перемог більше за всіх у Мюллера – сім, на одну відстають Левандовський з Мануелем Ноєром.
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
