Львівська «Галичанка-ЛНУ» та запорізький «Мотор» зберегли чемпіонський титул.
Ще у двадцятих числах травня йшлося про те, що при дотриманні вимог карантину і чоловічий, і жіночий чемпіонати реально дограти. Федерація гандболу України вільна була не дивитися на суміжні ігрові види, які натиснули стоп-кран значно раніше (баскетбол, волейбол, футзал). В результаті комітет з проведення змагань ФГУ, взявши до уваги неоднозначну реакцію більшості клубів, ще раз зібрався 2 червня на нараду. І все-таки сезон у Суперлізі-2019/20 було вирішено завершити достроково.
Ми не перераховуватиме номера директив Мінздрав та Міністерства молоді та спорту, офіційних роз’яснень ЄГФ тощо – все це є у Протоколі № 39. Головне – за якими критеріями місця команд визнати підсумковими. Так ось, для вищої, першої ліг, а також для Суперліги чоловіків – за всіма фактично проведеними іграми (це ж відноситься до обох вікових групах Дитячої ліги). Що стосується жіночої Суперліги, то тут до заліку і таблиці йдуть результати першого етапу.
Втім, як мінімум для двох колективів ця версія не стала поворотною. Золоті медалі знову завоювали гандболістки «Галичанки-ЛНУ» і хлопці із запорізького «Мотора», чиє перевагу читач відразу побачить по запасу очок. Але якщо хто подумав, що такою диспозицією всі інші задоволені, то це наївно.
– Нам хотілося б грати у повному обсязі, – сказав головний тренер ГК «Одеса» Михайло Щукін. – Адже в головному чоловічому квартеті тільки «Мотор» явно попереду. Тобто, дійди ми до плей-оф і навіть як четвертий клуб у «регулярці» програй лідеру, то отримали б «стик» за третє місце. До речі, хоча б в режимі онлайн, а потім малими групами в цю паузу намагалися тримати себе в кондиції. Чим не стимул – «бронза», за яку присвоюється звання майстрів спорту? Адже в команді, крім чотирьох ветеранів, одна молодь, а ці 19-20-річні і так зробили крок до визнання. Президент клубу Сергій Гриневецький, який вкладає душу в рідний колектив, вірить у день завтрашній, шукає ресурс розвитку.
Під іншим кутом зору оцінює ситуацію директор південного «Портовика» Сергій Гордієнко: «Для нижньої четвірки зупинка турніру абсолютно логічна. «ЗТР-Буревісник» вимушено зійшов з дистанції, передавши хлопців в їх головну команду. Ми ж залишилися в компанії ЦСКА і львівського СКА. Але там тури провести неможливо – зали на замку і потяги в західному напрямку не йдуть навіть з Києва. Скажу більше – батьки гандболістів, а у нас крім Владислава Кукушкіна усі місцеві, категорично відмовлялися їх відпускати туди, де обстановка за межею ризику – все ж читають інформацію про футбольні «Карпати». Так, шкода – жодне тренування за емоціями не замінить матч. Але безпека дорожче, в чому переконані наш головний тренер Олег Сич і мерія».
На деяку нестиковку колишнього регламенту зі зміненим акцентував увагу директор клубу ЗТР Олексій Тищенко:
– Другий етап виявився перерваним на півдорозі, і з основним конкурентом «Донбасом» ми провели б ще один очний поєдинок. Справедливо або зафіксувати перший етап, коли кожен з кожним зійшовся двічі, або усю «регулярку» виконати. А так, нам визначили третє місце за однакової кількості очок, а баланс особистих перемог 1:2. Не знаю, як зіграли б тепер, але ж до розмежування на четвірки у нас навіть була перевага по м’ячам – 33:23 і 28:29.
– Олексію Васильовичу, але ж куди сумніше, що в колишньому вигляді немає знаменитого ЗТР! Розумію ваші почуття, як людини, яка віддала клубу з часів ЗМетИ добрих півстоліття.
– Якщо бути точним – 53. Так, ми подякували наставників Віталія Андронова і Артема Звездова, але без «основи», що роз’їхалася, їм не резон трудитися «на ентузіазмі», а наш багаторічний тил – «Запоріжтрансформатор» зараз клуб не фінансує. Спробуємо на платформі дочірньої команди, плюс Роман Северин, Денис Ісанчук, голкіпер Антон Дерев’янкин, створити альтернативу. Та й спортшкола збережеться під патронатом обласної ради.
Отже, маючи найбільш глибокий склад, «Мотор» заздалегідь пішов у відрив, хіба що виступив не так круто в Лізі чемпіонів. У ролі головкомів були Микола Степанець, а потім (не вперше, так вчинило керівництво) – Ростислав Ланевич і з недавніх пір Гинтарас Савукінас. Віце-чемпіоном став «Донбас», що у нинішніх реаліях вийшло вперше (зоряна пора «Шахтаря-Академії» трохи інша історія). Але це не зменшує компліментів на адресу Івана Фучеджи і його асистента Миколи Шарка. Про «бронзу» ЗТР вже сказано.
Переходячи до прекрасної статі, із задоволенням відзначимо галичанок, які саме з Тетяною Штефан біля керма перемогли четвертий раз. Та ще, як відомо читачам «Спорт-арени», були першими у Балтійській лізі. Наставниця вдячна всім гравцям – і старожилам на чолі з капітаном Наталією Савчин, і новобранцям: з Ужгорода були у те міжсезоння запрошені Анастасія Мелекесцева і Наталія Шипляк, закріпилися вихованки місцевого коледжу ліва напівсередня Христина Майкут і лінійна Ірина Прокопяк. Співавторами зльоту стали другий тренер Анжела Савченко, наставниця воротарів Оксана Площинська, доктор Ростислав Козакевич, директор клубу Тарас Кузь і президент Роман Федишин.
Поза п’єдесталом цього разу опинилася симпатична херсонська «Дніпрянка», для якої прикро гальмування розіграшу – передчували плей-оф з «Карпатами» за загальне третє місце. Але фінішували на ньому дівчата із Закарпаття, причому їх рульової Віктор Чернов недорахувався не тільки дуету, який перебрався до Львова. У лазареті опинилися Катерина Купчак і основний голкіпер Єлизавета Воронько, а збірниця Анна Лезінська підписала контракт в Ізраїлі. Проте коуч втримав екіпаж «у призах».
У деякому роді відкриттям з’явився «Реал-ОШВСМ-НУК» з Миколаєва. За десять років участі в національних змаганнях вони нарешті призери і відразу срібні. Відпустивши за кордон гравців (Діана Червякова, Леся Донець, воротар Ірина Никифорук) і без Майї Наїми з Тетяною Борейчук, які завершили кар’єру, шефи клубу Дмитро Фалько і Віктор Гинкул не засумнівалися в амбіціях головного тренера Наталії Пархоменко і її помічниці, що грає, Дар’ї Каганець. Мабуть тому, що сенс «середини» від персонажа Юліана Семенова, мовляв, та зона, де відсиджуються до пори до часу і щасливчики, і невдахи, це не про «Реал».
За собою повели кращий бомбардир ліги Світлана Аксьонова (175 голів), Христина Бабій, Лілія Рябоконь, вдало вписалися в ансамбль Влада Слободян, Юлія Макарова, Катерина Ткаченко, Тетяна Соловйова. Значить, проект у миколаївців серйозний…
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
