Лижні акробати розраховують представити Україну на снігових пагорбах Пекіна повним складом. Цей вид лижного спорту буквально втягнув делегацію України в медальну таблицю Пхенчхана-2018. Оскільки інших нагород на тій зимовій Олімпіаді добути не вдалося.
Тепер усі думки про Пекіні-2022. А золота планка, задана Олександром Абраменком, така, що розрахунки на якийсь результат далеко від п’єдесталу вже «заборонено». Як то кажуть, нас не зрозуміють. Або все-таки застереження теж доречні?
Про це і не тільки оглядач «Спорт-арени» поговорив з головним тренером збірної України Енвером Аблаєвим. Оскільки ситуація в таких розділах програми, як біг-ейр іта слоуп-стайл, раніше висвітлювалася нами, то тут мова саме про козирну дисципліну національної команди – акробатику.
– Давайте спочатку пробіжимося за списком ваших хлопців та дівчат, задіяних у відборі з урахуванням квоти для країн.
– Квота дуже проста – по четверо чоловіків та жінок, що природно потрапляють в топ-25 за рейтингом. Прекрасна стать на сьогодні являє таке тріо: що брала участь в трьох Іграх поспіль з 2010-го, 33-річна Ольга Полюк, яка родом з Хмельницького, але вже давно виступає за Рівненську область, потім 27-річна представниця цього ж регіону Анастасія Новосад та Надія Мохнацька з Івано-Франківська, вона ще молодше на два роки.
– Вибачте, на секунду переб’ю: за попитом на чотири можливих ліцензії є лише троє претенденток?
– Це не зовсім так. Якщо вас не збентежить шкільний вік двох землячок Мохнацької, то в двері дорослої збірної вже постукали Ангеліна Брикіна та Анастасія Гасюк. Обидві знаєте якого року народження? 2004-го!
– Переконаний, що будь-який наш читач асоціює збірну фристайлистів насамперед з перемогою Абраменко взимку 2018-го під вашим початком?
– Давайте уточнимо: у Саші ще один тренер – Максим Нескоромний. Ми ж з ним готуємо і Миколу Пуздерка. А якщо перейшли до сильної статі, то миколаївські спортсмени найдосвідченіші в квартеті – 32 роки і 30 відповідно. 22 – Олександру Окіпнюку з Берегово і всього 19 – рівнянину Дмитру Котовському. Логічно назвати всіх особистих тренерів наших хлопців та дівчат. Це також Галина Досова, Алла Колб, Ольга Окіпнюк-Яремчук (ви здогадалися, це мама закарпатського спортсмена), Лариса Нос, Надія Діденко. Знову-таки в парах зі мною.
– Яким шляхом відбувається кваліфікація до Пекіну – чемпіонати та Кубки світу, очевидно, з набором залікових очок?
– Етапи Кубка світу – критерій самий визначальний. Реалії такі, що з семи фактично розіграних за сезон етапів Україна взяла участь тільки в чотирьох. Причини різні. Скажімо, в Китаї та Канаді їх скасували через карантин, а в сусідню країну ми не їздили в руслі відомого міністерського наказу. Зайняті місця назвав би вельми неоднозначними. Дев’ята позиція Котовського і Мохнацької на грудневому етапі у фінській Руці (Новосад виявилася одинадцятою) – це немов робочі моменти в першій половині сезону. Що стосується четвертого результату Абраменка, то, на мій погляд, арбітри просто відібрали у нього третє місце. Судіть самі: як і старший з братів Бурових – Ілля, він отримав 118,10 бала. До копійки однакові цифри, але відсунули за межу призерів.
– Сподіваюся, ця історія не вибила нашого лідера з наміченого курсу?
– Якщо взяти за точку відліку десятку кращих, то він постійно тримався в цих межах починаючи з білоруських Раубічів кінця січня. Втім, й інші хлопці старалися на совість. Так, в американському Дір-Веллі шостим став Окіпнюк (Абраменко на тому лютневому старті був восьмим, а Пуздерко – десятим) і аналогічно замкнув шістку в Алмати Котовський.
– Виправте мене, але у Котовського, наскільки вдалося вивідати в протоколах, такий же шостий рядок і на чемпіонаті світу. Прямо зліт-сюрприз?
– Зльотом ми вважали б місце на п’єдесталі, хоча перейти з десятої позначки в кваліфікації вперед на чотири кроки – це теж серйозно. Діма за натурою трудоголик. Коли щось виконує, то на всі сто і готовий працювати ще додатково. Підтвердженням тому – його «бронза» на фінському етапі Кубка Європи.
– Як треба оцінити скромні досягнення наших збірників на цьому «світі» з точки зору попадання на Ігри?
– Справа в тому, що березневий чемпіонат, який відбувся в Казахстані трохи раніше кубкового світового етапу, безпосередньо не впливав на пекінські путівки, але, безумовно, за своїм статусом важливий і престижний. Так, деякі наші спортсмени в кваліфікації проявили себе краще, ніж в фінальних раундах. Скажімо, Полюк з шостого місця перейшла на десяте, а Новосад – з дев’ятого на дванадцяту. Підвели падіння. Але тут слід врахувати істотну річ. Команда приступила до планової підготовки не в травні, як традиційно ми звикли, а тільки в серпні 2020 року. Та й то завдяки спільним зусиллям міністра Вадима Гутцайта, дипломатів МЗС і нашого посольства в Швейцарії, де вдалося провести літній збір на водних трамплінах. А, припустимо, Коля Пуздерко включився після довгої перерви, пов’язаної із сімейними обставинами. До слова, поряд з Мохнацькою і Новосад, він виступав на Іграх-2014.
– Хотів ще запитати про командний мікст, де Україна стала п’ятою відразу за білорусами. Власне, попереду окремий конкурс – як, наприклад, відбираються в плаванні на естафету серед 15 найсильніших?
– Ні, принцип інший. Треба потрапляти на Ігри особисто, а з володарів ліцензій країна формує командне тріо. До речі, ця дисципліна дебютує на Олімпіадах. Зараз в складі були Новосад, Котовський і Абраменко. Можливі й інші варіанти, проте двох дівчат плюс одного хлопця заявляти менш вигідно, оскільки складність елементів у чоловіків вище, а звідси і сума в балах. Але, зрозуміло, при чіткості польоту.
– Треба розуміти, Енвере Назімовичу, що завдання вирішуватиме вже в новому сезоні, і побажаємо вашим підопічним міцно ставати на ноги при завершенні польоту!
– Дякую, ми постараємося приземлятися без огріхів. Думаю, найнеобхідніше – спокійна без збоїв підготовка, як для Олександра Абраменка, так і для партнерів. Перед Пекіном ще будуть чотири етапи, і це нормальний шанс.
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
