Когорта наших «літаючих лижників» тепер включає і дівчат, які разом з двоєборцями сперечаються за олімпійські ліцензії Пекіна-2022. Слід сказати, що система відбору досить жорстка.
Навіть просто виступити на Континентальному кубку – тут треба насамперед увійти в топ-30 на одному з FIS-стартів. І аналогічно через «тридцятку» континентального рангу тобі світить пропуск на Кубок світу. Про складнощі такого лабіринту і про «збірників» країни нашому кореспонденту розповів провідний тренер Міністерства молоді та спорту України Роман Рудницький.
– Давайте почнемо з чоловіків. Пам’ятається, на Олімпіаді в Кореї ми в стрибках з трампліну взагалі не були представлені. Хто нині покликаний закрити цю прогалину?
– Не слід забувати, що на Ігри у сильної статі потрапляють 65 осіб – крапля в світовому «стрибковому» море, повірте. Проте серйозні фігури є. Це вихованці Ворохти – 27-річний Віталій Калініченко і 21-річний Андрій Васкул, а також посланець сусіднього райцентру Верховина 20-річний Євген Марусяк. Усіх трьох опікує старший тренер чоловічої команди (і сам учасник Турина-2006 і Ванкувера-2010) Володимир Бощук. Працює там і Василь Мігащук. Так, досвід у хлопців різний. Ось Калініченко буквально в третій декаді грудня на етапі Континентального кубку в швейцарському Енгельберзі зайняв 16-е місце з більш ніж півсотні учасників. Причому по дальності стрибка, скажімо, у другій спробі поступився переможцю поляку Якубу Вольни тільки чотири метри.
– Тоді трохи дивно, чому він проскочив повз Пхенчхана-2018?
– Не вистачило Віталію зовсім трохи, і ще позначилося, що до тієї Олімпіаді вперше не по чотири стрибуна від країни дозволялося, а п’ять, і ось ці «зайві» від провідних держав як би відтіснили нашого спортсмена за кордон попадання. Але потенціал у Калініченка нікуди не подівся, чому є підтвердження рекорд України на чемпіонаті світу з польотів, що проходив місяць тому в словенській Планіці. Там посланець Івано-Франківської обласної ШВСМ полетів на 195,5 метра. По суті два футбольних поля в довжину!
– Від дівчат-дебютанток ви не маєте вимагати подібної прудкості?
– А знаєте, старший тренер жіночої команди Валерій Вдовенко, відомий своїми амбіціями ще в пору виступів за збірну СРСР, посперечався б. Хоча жіноча квота в Китаї буде всього 35 стрибунів. А адже Віталіни Герасим’юк – 17 років, її землячці з Кременцяю, на Тернопільщині, Тетяні Пилипчук – взагалі 16! Їх особистий наставник – Василь Нікіфорук. Цим жінкам ще звикати і звикати до щільного дорослого календаря. Сьогодні, як ви здогадуєтеся, будь-який переїзд – ціла мігрень. Але звичайно, це не стосується такої значимої події, як чемпіонат світу з лижних видів спорту в німецькому Оберстдорфі, що стартує 22 лютого. Ось там Віталіна з Тетяною вперше випробують себе на подібному форумі. Зрозуміло, разом з хлопцями.
– Ось про що хочу запитати. Стрибунам на лижах з пострадянських країн прорватися крізь редут фаворитів – скандинавів, німців, австрійців, японців, можливо, словенців – нереально в принципі. Дивлюся протоколи Пхенчхана: кращий серед естонців на 43-му місці, казахстанців – на 49-му. Чи не простіше утриматися від виступів на такій хвилі?
– Щодо престижності начебто й так. Але якщо не виступати поруч з лідерами, не спостерігати їх техніку поблизу і не дихати тією атмосферою, то як піднімати власний рівень? Тому висновок очевидний – необхідно стартувати і аналізувати помилки заради завтрашнього гідного результату.
…Українському лижному двоборству за ідеєю настільки далекі позиції не загрожують. Все-таки на Іграх-2018 Віктор Пасічник став 23-м на великому трампліні (плюс, природно, гонка), на малому – 30-м. Однак цікавлюся у співрозмовника, чи не виглядає Віктор таким собі самотнім ковбоєм?
– Зауважу, що 28-річний Пасічник з Кременця обґрунтовано сподівається на участь у третій для нього зимовій Олімпіаді, якщо вести відлік від Сочі-2014. Однак в обоймі збірної міцно стоїть і його 21-річний земляк Дмитро Мазурчук, адже в минулому сезоні він неодноразово пробивався в топ-10 на етапах Континентального кубку. Серед найближчого оточення 19-річні знову ж кременецькі двоборци Олександр Шумбарець та Віталій Гребенюк, на яких також розраховує старший тренер збірної Микола Козлов. До речі, ці двоє разом з братами Іваном та Андрієм Пилипчук проявили себе на юніорському «світі» в німецькому Обервізенталі-2020, де стали одинадцятим в командних змаганнях (стрибки доповнювала естафетна гонка квартетів). Випередили вони, зокрема, ровесників з США і Росії.
– Уточніть, будь ласка, принцип проходу на Ігри для двоєборців. Він такий же, як у «чистих» стрибунів?
– Трохи відрізняється за квотою – тут виступлять 55 найсильніших, а ось період кваліфікації той же: з 1 липня 2020 року по 16 січня 2022-го. Не дивуйтеся, що згадали літній період – для набору очок підходять навіть «Гран-прі» на штучному покритті. Але в них задіяні тільки стрибуни. А повертаючись до двоєборців, так у них на черзі етап Континентального кубку в німецькому Клінгенталі.
– Романе Петровичу, а де можуть готуватися по ходу сезону спортсмени такого рангу? Адже після того, як комплекс трамплінів у Тисовці на Львівщині став на прикол, мабуть, варіантів залишається два – Ворохта та Кременець. Ну, або закордонні адреси…
– Що стосується Ворохти, то там лише розпочато реконструкцію цих об’єктів – К-90 і К-70. Івано-Франківська облрада і Федерація лижного спорту України спільно закупили у сусідів-поляків покриття. Як ви розумієте, така модернізація, яку бере на себе місцева влада, вимагає часу. А мета така – оновлена арена зможе приймати серйозні старти рангу FIS. У свою чергу, в Кременці діють трампліни К-40, К-30 і К-20, потужності яких припускають заняття юнацьких груп, не більше. Однак наявність спеціалізованої школи в Кременці – найважливіший фактор. До слова, місцеві фахівці Петро Генюк і Руслан Баланда входять до штабу національної збірної. Окремий пункт порядку денного – Центр олімпійської підготовки «Буковель». Тут зведення трамплінів у проєкті. Ви маєте рацію, провідним стрибунам і двоєборцям доводиться виїжджати за кордон. Восени проведені два збори в румунському Ришнові та три – в словенській Планіці.
– Який взагалі стан справ із забезпеченням одного та іншого видів при такій складній економічній ситуації в країні?
– Інвентар, можливо, не по максимуму, але отримали завдяки тому, що міністерство в порівнянні з минулими роками збільшило нам фінансування. Так, витрати неабиякі, тим же двоєборцям потрібні лижі як стрибкові, так і гоночні. В цілому будуємо роботу так, щоб разом з ФЛСУ охоплювати всі ділянки. Буває, що федерація, керована президентом Ігорем Мітюковим і першим віце-президентом Леонідом Тікуном, бере на себе роль «швидкої допомоги», підстраховуючи, наприклад, придбанням амуніції та вирішенням ряду оргпитань. Природно, що на турботу треба відповідати результатами. У нашому випадку це, насамперед, завоювання ліцензій до Пекіна.
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
