Командні ліцензії Токіо-2020 на більшості номерів програми виявилися недоступні українським мушкетерам. І як порадите їх всіх за це критикувати прямо, коли в енному вигляді спортивної зброї стартують на Іграх аж… дев’ять команд?
Ну а раптом Японія пройшла через бої і не потрібна їй ксива країни-організатора, то взагалі – вісім. Хочете в оригіналі? Рапіристки наші не дуже поодинці рейтингові, проте «стінка на стінку» досить незговірливі до супротивника. Перша четвірка світового жіночого реєстру отримує квитки «автоматом», у даному випадку – Італія, ОКР, Франція і США. Далі йдуть перші від континентів, тому в масштабі Європи – Угорщина. Відповідно Польща, Німеччина і Україна їй цей пропуск поступаються. Японки (до слова, п’яті на ЧС-2019 у Будапешті) включені саме «через Азію» і жодного на буксирі не затягнуть.
Втім, виходячи з об’єктивних позицій кожної нашої учасниці, складно було розраховувати на суперсюрприз. Так, Катерина Ченцова та Олександра Сенюта вельми досвідчені, тоді як Анна Тараненко – 2000 року народження, Аліна Полозюк й зовсім 2002 року. Трохи старша за неї тезка Рапинець – вона 1998-го.
– Чому саме Ченцовій було довірено представляти Україну на вирішальному кваліфікаційному особистому турнірі в Мадриді? – запитав кореспондент «Спорт-арени» у старшого тренера жіночої команди з рапіри Олексія Бризгалова.
– Тут все просто – їде та, хто у світовому рейтингу вище за співвітчизниць. Квота FIE на таких змаганнях – одна людина від країни, а ліцензія на кону теж одна на всіх. Звичайно, завдання важке. У нашому випадку найсильнішою стала полька Мартина Еліньска. Щоправда, Катя «по сітці» з нею не фехтувала. З «кульки», де суперниці зі Швеції, Сербії, Молдови, Греції, наша спортсменка вийшла і взяла бій за потрапляння в чвертьфінал у румунки Маліни Калугаряну – 15:13.
– Будь Кубок світу, і це вважалося б фінальною вісімкою?
– Ех, тут же інший розклад. З самого початку зустрічі з Марієї Маріно Ченцова стала відставати в рахунку, а іспанка вхопилася і не підпустила. Але пройшовши потім опонентку з Ізраїлю, Маріно програла основний фінал Еліньскій. По-моєму, 9:12. У результаті Катя на восьмому місці загальної таблиці.
– Але це не означає – а давайте «закриємо» рапіру?
– Як невеселий жарт – приймаю. Природно, ні – працюємо далі. Буквально цієї весни на юніорському «світі» в Каїрі команда, що ведена учасницею чотирьох Олімпіад, а нині тренером Ольгою Лелейко, вперше принесла країні «бронзу». Поряд з відомою вам Полозюк з Миколаєва, там билися киянки Ольга Сопіт, Крістіна Петрова та Катерина Буденко. Подібне третє місце наша дівоча команда роком раніше зайняла по кадеткам у Європі. Ось на такий честолюбний резерв й слід сподіватися.
…Під забороною токійського мандата залишилися і чоловіки-рапіристи. Хоча бувала по ідеї компанія змагалася під керівництвом Сергія Гаравського. Львів’янин Ростислав Герцик був третім на ЧС-2013, кияни Андрій Погребняк і Дмитро Чучукало відзначилися відповідно «бронзою» Європи-2008 і «золотом» Всесвітньої універсіади-2017. Але додаємо ще одного львівського вихованця Клода Юнесу, а вистрілити, як хотілося на будапештських доріжках, нашим не вдалося.
А особисто? Юнес, на думку його безпосереднього наставника Гаравського, мав усі підстави претендувати на ліцензію мадридського зразка. У «кульці» залишив позаду конкурентів з Угорщини, Словаччини, Румунії, Латвії та Молдови. За вхід «у 8» здолав білоруса Романа Бєляєва – 15:4, потім посланця Данії з аж ніяк не скандинавським прізвищем Олександра Цороніса – 15:12. На жаль, у півфіналі, навіть ведучи 6:4 і 10:9 проти кіпріота Алекса Тофалідеса, Клод встиг нанести 12 уколів, а суперник всі 15. На заваді стали випадкові помилки?
– Так і не так, – сказав Сергій Гаравський. – Суперник всякими хитрощами, типу медичної паузи, збивав темп, «тягнув гуму». За суттю різниця між його другим результатом на турнірі та третім, який наш рапірист розділив з сербом Велько Чуком, абсолютно невловима. Між іншим, завершальний бій за Олімпіаду чех Олександр Чупеніч взяв у Тофалідеса взагалі без проблем – 15:6. Як зумів би Клод чинити опір Чупенічу (до слова, старші його члени сім’ї є з Білорусі) – це з розряду «якби». А в цілому, така сьогодні щільність конкуренції…
Трохи вільніше у ній відчувала себе наша жіноча шпага. Ні, в командному форматі і тут не склеїлося. Старший тренер Андрій Орликовський повідав ледь не містичну історію. По-перше, до двох азіатських збірним зі світової топ-4 (Китай, Корея) підтягнувся з тих країв й Гонконг. Як лідерам «решти Європи» слідом за Польщею та ОКР, путівка дісталася італійкам. Але, і це, по-друге, несподівано виникла «африканська» вакансія: мало бути першим на континенті – треба перебувати у світовому топ-16, а збірна Єгипту як би «поза».
Ця опція перейшла до Естонії – як найближчій за сходинками рейтингу. Але тут згадалася «дивна» зустріч італійок з кореянками на заключному етапі Кубка світу «Шпага Казані», коли перші не спрацювали на всі сто. Потрапив вони самі в глобальну четвірку, і в ситуації «мінус Єгипет і мінус Гонконг» черга сягнула б українок. За що, власне, і билися Олена Кривицька, Яна Шемякіна (олімпійська чемпіонка Лондона-2012), Ксенія Пантелєєва, Фейбі Бежура. І, на секундочку, випередили у ході відбору французьких шпажисток.
Щоправда, Кривицька вирішила проблему персонально, в інтер’єрі Мадрида розібравшись під завісу з Олександрою Н’Доло з Німеччини – 15:12. Що цікаво, у телефонній розмові з особистим тренером власниці токійського квитка відчувалося, що Дмитро Рейзлін і не сумнівався, мовляв, його учениця неодмінно буде «в законі»?
– У нашому виді спорта, зрозуміло, не можна виграти тільки «на класі», але Лена була об’єктивно сильніше. Цифри різні – 15:9 з іспанкою Сарою Фернандес Калльехо, 15:12 з сербкою Яною Грійяк, 15:5 із Сьюзан Сіка з Великобританії. Але на чиєму боці ініціатива – щоразу було зрозуміло.
– Чудово, Дмитро Ігоровичу, але ж попереду підготовка до Ігор. Все необхідне у вашого тандему є? До речі, де нині тренується Кривицька?
– Саме зараз – на зборі в Естонії, і наш колега Кайдо Кааберма, що піднімався на світовий п’єдестал, наскільки пам’ятаю з 1990-го до початку «нульових», вважає, що його панночкам такий спаринг також корисний. А що стосується забезпечення, то підтримку спортивного міністерства та федерації ми відчуваємо постійно.
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
