25 листопада футбольна збірна України, яка обіймала після п’яти турів третє місце в групі A4, отримала технічну поразку від аутсайдера квартету.
Преамбула всім добре відома, скільки не повторюй доводи з боротьби з ковідом. Так, поєдинок в Люцерні 17 листопада не відбувся, і це найсумніше. Зрозуміло, будь даний тур не заключним, рішення напевно вийшло б іншим. А так футбольна влада континенту пішла по шляху найменшого опору, закликавши на допомогу вивіску знаменитого кінофільму про мафію «Слідство закінчено – забудьте» (1971 рік, режисер Даміано Даміані).
Наскільки необхідним виглядає прискорення тяганини з доводами сторін? Якщо наші функціонери самі не підготували достатній пакет документів про неухильне дотримання українською делегацією протоколів і критеріїв – це одне. За словами генсека УАФ Юрія Запісоцького, оскаржити дане рішення в Спортивному арбітражному суді (CAS) Лозанни можна буде «відразу після отримання повного тексту рішення Апеляційного комітету УЄФА з мотивувальною частиною».
Тобто, в кабінетах Лабораторного провулка цієї частини поки не бачили. А ось якщо ми надали шукані папери, а їх тупо проігнорували, тоді швейцарські футбольні структури банально прикрилися рішенням департаменту охорони здоров’я кантону Люцерн перевести на карантин всю групу гравців, тренерів, медиків національної команди.
І ще. Як слід читати фразу «За підсумками розгляду справи Апеляційний комітет УЄФА визнав, що матч не відбувся з вини збірної України і зарахував їй технічну поразку з рахунком 0:3». Чи був присутній хтось із УАФ або штабу збірної на цьому розгляді? Питання, по-моєму, є риторичним.
…«Технарі» бувають різними. Пригадується анульований результат єврокубкової зустрічі «Арсенал» (Київ) – «Мура» (Словенія), виграної на поле підопічними Леоніда Кучука 3:0. Тоді ставилася участь за «канонірів» Еріка Матуку, який ще не відбув дискваліфікацію в пору виступів за «Дніпро». Якщо б спрацював менеджмент киян, і встигли б поставити в оборону кого завгодно – Артема Шабанова або навіть форварда Олександра Філіппова, адже під силу український клуб був крутіше на сто пудів. На жаль, намалювали нам 0:3, а виїзний реванш у вигляді 2:0 нічого не дав.
Однак той казус і нинішня історія з пандемією дуже різні. Навіть в тому сенсі, що у арсенальців вісім років тому був хід у відповідь. Тоді як збірну Швейцарії просто обдарували бажаним результатом. А адже фігурували чотири версії – зіграти здоровими кадрами на наступний день (18 листопада), відкласти догравання на більш пізній термін, провести жеребкування, покарати Україну «бубликом». Як на мене, в УЄФА розуміли, що першу опцію фізично не підняти, а четверта все спише. Мовляв, відомство Андрія Павелка ну навряд чи попре на евромафію в швейцарському інтер’єрі. Там знають, як технічно перетворювати юридичні потуги пострадянських країн в артіль «Даремна праця». Так, є презумпція невинності, але хто дівчину вечеряє, той її і танцює – ви знаєте цю істину.
Дозволю собі ще цитату з книги братів Вайнерів, де бувалий криміналіст Ной Маркович Халецький стверджував: «Якби вирішував такі питання зопалу, то я давно вже на куті калоші б клеїв». Але в Ньоні радянську класику знають не дуже, а своє взуття ближче навіть за розміром.
Перш, ніж відправити статтю в набір, подзвонив заслуженому тренеру України Миколі Федоренку з надією почути, що нас «кинули». Але давній знайомий несподівано промовив: «Женя, почни з того, як заразилися: не в супермаркеті та не в метро – це ж збірна. Мало було потрійного бар’єру, поставте п’ять».
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
