Голкіпер «Баварії» в переможному фіналі з «ПСЖ» дійсно був половиною команди.
Читати цю статтю на русском языке
Парі Сен-Жермен (Париж, Франція) –
Баварія (Мюнхен, Німеччина) – 0:1 (0:0).
Гол: Коман, 59.
ПСЖ: К.Навас, КЕРЕРА, Кімпембе, Тьяго Сілва, Бернат (Курзава, 80), Маркіньос, А.Еррера (Дракслер, 72), Паредес (Верратті, 65), Ді Марія (Шупо-Мотін, 80), Неймар, Мбаппе.
Баварія: Нойер, Кіммі, Ж.Боатенг (Зюле, 25), Алаба, Дейвіс, Горецький, Алькантара (Толіссо, 86), Гнабрі (Коутіньйо, 68), Т.Мюллер, Коман (Перішич, 68), Левандовський.
Попередження: Дейвіс, 28, Гнабрі, 52, Паредес, 52, Зюле, 56, Неймар, 81, Тьяго Сілва, 83, Курзава, 86.
Суддя: Орсато (Італія).
23 серпня. Лісабон. «Да Луш». Без глядачів.
Цікавий факт: 21 серпня в Кельні відбулася друга в історії зустріч у фіналі Кубка УЄФА/Ліги Європи представників Іспанії та Італії, а через два дні в Лісабоні також вдруге, але вже в фіналах Кубка/Ліги чемпіонів зійшлися команди з Німеччини і Франції. Цікаво, що і проміжок між побаченнями вийшов майже однаковий: в Кубку УЄФА перша відбулася в 1977-му, в Кубку чемпіонів – роком раніше, причому також за участю «Баварії». До речі, на «Да Луш» був присутній один з учасників дебютної франко-німецької сутички за Кубок чемпіонів – нинішній голова правління ФК «Баварія» Карл-Гайнц Румменігге. 12 травня 1976-го 20-річний форвард провів весь матч в Глазго на «Гемпден-Парк» проти «Сент-Етьєна» і вніс певний внесок в мінімальну перемогу тоді ще не рекордмайстера.
Абсолютно порожні лазарети давали тренерам повну свободу вибору стартових складів, але обидва вважали за краще не шукати добра від добра і, в порівнянні з півфіналами, зробили тільки одну зміну. У «ПСЖ» вона читалася. Оскільки лікарі встигли поставити на ноги основного голкіпера Кейлора Наваса, який отримав пошкодження в чвертьфіналі, костариканець і зайняв «пост номер один». Ганс Флік вважав за краще на лівому фланзі півзахисту випустити з перших хвилин не Перишича, а Комана, і це рішення наставника «Баварії» виявилося доленосним. За тактичним схемам все як завжди – парижани грали 4-3-3, мюнхенці – 4-2-3-1.
Гра почалася з тиску «Баварії», забезпеченого високим і потужним пресингом. Однак натиск виявився безплідним через невдачі в завершальній стадії – фірмові для мюнхенців закидання на фланги і в штрафну постійно йшли «не туди». Номінальні господарі хвилин десять толком не могли вибратися зі своєї половини поля, зате коли вибралися, заробили перший в матчі кутовий. А на 18-й хвилині знову ж першими створили найгостріший момент. Мбаппе вивів Неймара один на один під кутом ліворуч, але Ноєр зробив блискучий сейв, відбивши м’яч і ногою, і рукою.
Цей епізод вирівняв гру, і на поле пішов вже регулярний двосторонній рух. На 21-й хвилині парижани в своєму штрафному залишили без нагляду Левандовського, поляк прийняв складний пас від Дейвіса, розвернувся і пробив – штанга. Тут же Еррера вивів на забійну позицію Ді Марію, але з «тещиної» правою аргентинець пальнув «по горобцях». У цьому епізоді «Баварія» втратила Боатенгу – центрбек знову смикнув м’яз, через пошкодження якого у півфіналі був змушений в перерві поступитися місцем Зюле. Тепер цю заміну Фліку довелося проводити вже на 25-й хвилині.
А весела перестрілка тривала. Еррера потужно приклався з підбору з середньої дистанції – на «лінії вогню» виявилася спина Горецькі. В атаці у відповідь Мюллер навісом з правого флангу знайшов на лінії воротарського голову Левандовського – Навас потягнув з-під поперечини. А наприкінці тайму Мбаппе в результаті грубої помилки Дейвіса виявився з м’ячем у восьми метрах від воріт прямо по центру, але пробив прямо в Ноєра.
У перерві Флік, мабуть, нагадав своїм підопічним, що обмін ударами – це лотерея, в якій удача може посміхнутися будь-кому. А повинна посміхнутися саме «Баварії». Тому другий тайм мюнхенці, як і перший, почали з натиску, який тепер увінчався успіхом. Кімміх, обігравшись на правому фланзі з Гнабрі та Мюллером, від кута штрафного зряче накинув на дальній кут воротарського – прямо на голову Коману, що набігав.
У цьому епізоді варто відзначити жахливу роботу оборони «ПСЖ». Паредес, який за позицією мав зустрічати Кімміха, раптом опинився у воротарському в компанії трьох захисників. І вся ця компанія навісом Йозуа була відіграна, а в місці мети подачі Керер залишився один проти Левандовського і Комана. Правий бек в якості опікуваного логічно вибрав більш небезпечного Роберта, «розірватися» для Кінгслі він уже не міг. До речі, Коман «дуже злим відплатив за велике зло»: його, вихованця «ПСЖ», рідний клуб в 2014 році просто виставив за ворота за непотрібністю.
Через три хвилини «Баварія» ледь не забила ще під копірку. На цей раз з тієї ж точки біля правого кута штрафного на дальній кут воротарського закинув Мюллер, той же Коман пробив вже ногою, але м’яч прийняв на себе Тіагу Сілва. Тухель вжив заходів: замінив Паредеса, який абсолютно загубився, на Верратті. Саме Марко на 70-й хвилині віддав пас з глибини на правий фланг Ді Марії, той з-під Алаби якось викрутив передачу в штрафну, де Маркіньйос з правого кута воротарського розстрілював Ноєра – голкіпер, розтягнувшись в шпагаті, другий раз в цьому матчі врятував свою команду від вірного гола.
Хтось скаже – це мало, всього два «порятунку». Але в такому поєдинку, де гострі моменти не сипалися градом, якраз такий внесок забезпечив загальну перемогу.
Кінцівка зустрічі вийшла сумбурною і малоподійною. На 72-й хвилині стався єдиний в матчі спірний суддівський епізод: Кімміх в штрафний злегка підбив ногу Мбаппе, однак Орсато і його ВАР-асистенти криміналу тут не побачили. В принципі, мали право. А на другій доданій хвилині парижани упустили останній шанс на «продовження банкету». Неймар прострілив у воротарський, але Шупо-Мотінг до м’яча не дотягнувся. До речі, останні враження. Флік мав можливість освіжити гру команди такими визнаними майстрами, як Коутінью і Перишич. А Тухель в якості останнього резерву міг випустити на посилення тільки захисника Курзаву і 31-річного форварда Шупо-Мотінга, чиї кращі роки не дуже-то і славної кар’єри залишилися в минулому. З таких «цеглин» теж складається різниця між володарем Кубка чемпіонів і всього лише фіналістом.
Ганс-Дітер Флік, головний тренер «Баварії»: «Це був швидкий матч з високим октановим числом, шанси мали обидві сторони. У нас найкращий воротар в світі, який в декількох моментах залишив нас в грі. Багато задавались питанням – як ми будемо оборонятися проти вражаючій атаки «ПСЖ». Ми дуже добре попрацювали в цьому плані. Команда показала правильне ставлення до справи, було приємно це бачити».
Томас Тухель, головний тренер «ПСЖ»: «Ми повністю виклалися, залишили свої серця і все інше на поле. Вийшла різниця в один м’яч між двома надсильними командами. Переконаний: якби першими забили ми, то виграли б з тим же рахунком 1:0. Ми не були достатньо холоднокровні. Хочеться, щоб Мбаппе і Неймар завжди забивали, але цього не можна просити».
Юрій ОКУНЬ
Цифри і факти
- Фінал Ліги чемпіонів втретє прийняла Португалія та Лісабон, і вдруге – арена «Да Луш». У 1967 році на «Насьональ» «Селтік» здолав «Інтер» – 2:1, в 2014-му на «Да Луш» «Реал» в овертаймі добив «Атлетіко» – 4:1.
- Вперше в XXI столітті у вирішальному матчі за Кубок чемпіонів зійшлися два чемпіони своїх країн, попередній раз таке протистояння було в 1998 році, коли «Реал» взяв верх над «Ювентусом» – 1:0.
- «Баварія» стала першою командою, яка виграла всі матчі одного розіграшу Ліги чемпіонів. На груповому етапі «Ротен» перемогли «Тоттенгем» – 3:1, 7:2, «Црвену Звезду» – 6:0, 3:0 і «Олімпіакос» – 2:0, 3:2, в 1/8 фіналу «Челсі» – 3:0, 4:1, в чвертьфіналі «Барселону» – 8:2, в півфіналі «Ліон» – 3:0, у фіналі «ПСЖ» – 1:0. Всього 11 вікторій.
- Кінгслі Коман став автором 500-го гола «Баварії» в ЛЧ. Раніше цю позначку подолали лише «Реал» – 567 м’ячів і «Барселона» – 517. У «Манчестер Юнайтед», найближчого кандидата на вступ в цей клуб, 373 голи.
- «ПСЖ» – сьома поспіль команда, яка програла свій перший фінал Ліги чемпіонів. Раніше така доля спіткала «Тоттенгем» (2019), «Челсі» (2008), «Арсенал» (2006), «Монако» (2004), «Баєр» (2002) і «Валенсію» (2000). Останній вдалий дебют був у дортмундської «Боруссії» в 1997 році.
- Тіагу Сілва став першим бразильським капітаном команди у фіналах Ліги чемпіонів, а Мануель Ноєр – третім воротарем-капітаном, який виграв трофей; його попередниками були Петер Шмейхель («Манчестер Юнайтед», 1999) та Ікер Касільяс («Реал», 2014).
- Кращим снайпером ЛЧ-2019/20 став форвард «Баварії» Роберт Левандовський, який забив 15 м’ячів. Третє місце в списку зайняв його партнер Серж Гнабрі (9), між ними вклинився Ерлінг Голанд, який забив вісім м’ячів за «Зальцбург» і два – за дортмундську «Боруссію». Отже, весь п’єдестал зайняли гравці клубів Бундесліги.
- Матч за Суперкубок УЄФА між «Баварією» і «Севільєю» пройде 24 вересня в Будапешті на «Пушкаш Арені».
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
