Стислі підсумки жіночого ЧЄ-2021 у Іспанії. Про цей світовий гандбольний форум у чотирьох іспанських містах говорити, начебто, нескладно. України на ньому не було – за кого хвилюватися?
З іншого боку, там точилася настільки жорстка боротьба за медалі, що навіть цікаво розібратися. Принагідно, співставити себе з фаворитами ЧС-2021 і просто учасниками. А їх з’їхалося вперше так багато – 32. Загальний відгук експертів – перебір. Дійсно, виграші в групах початкового раунду з різницею під 30 чи більше м’ячів – не на користь інтризі. Але президент ІГФ Хассан Мустафа ніколи такого не визнає. Навпаки, він каже, ось ми наздогнали футбол за масштабом мундіалей. А оскільки сам доктор Мустафа єгиптянин, то відстоюватиме посланців Африки, Азії та обох Америк.
Щоправда, в чвертьфінал пробилася з «поза Європи» одна Бразилія, в складі якої переважають контрактниці з європейських клубів. Зокрема, права півсередня Бруна де Паула (словенський «Крім») і прекрасний воротар і капітан Барбара Аренхарт з французького «Метца». Як не як, шосте місце – аргумент!
Отже Старий Світ, як і досі, диктує моду. А те, що серед топ-збірних вийшла «перепутаниця» (натякаю на класичну дитячу поезію К.І.Чуковського), то це – жінки. Хоча в когорті свіжоспечених призерів – Норвегія, Франція, Данія – без випадковостей: чемпіонки Європи-2020, чинні олімпійські зразка Токіо й родоначальниці гандболу, в доробку яких три поспіль переможні Олімпіади (1996, 2000 і 2004). Інша справа, що підопічним Йеспера Йєнсена (до речі, здібного тренера нової генерації) хотілося перш за все здолати п’єдестальну паузу в півтора десятиліття.
Вони вважають, що в півфіналі проти француженок їх притиснули рефері з Іспанії, зокрема, в найостаннішій атаці «не побачили» явного 7-метрового, відібравши як мінімімум шанс на овертайм. Ну а в стиковому матчі за «бронзу» Данія все-таки спокутувала, прочитавши лекцію господаркам турніру (всі результати знайдемо на стор.15). Часткова компенсація тепер уже екс-віце-чемпіонкам – включення іспанки Кармен Мартін до All Star в якості найкращої правої крайньої.
Хоча данська частка там теж зовсім маленька – воротар Сандра Тофт. Жестом поваги до Франції стало введення аж трьох гравчинь до символічної збірної – це лінійна Полетта Фоппа, ліва крайня Коралі Лассурс і центральна розігруюча Грас Зааді. Ну, це точно зіркова постать. А от сукупний малюнок Олів’є Крумбхольца цього разу виглядав неоднозначно. За що й поплатилися у вирішальній зустрічі. Ведучи після першого тайму 16:12, вони, як висловлюються гандбольні люди, потрапили «в затик». Точніше, їх змусили підопічні ісландського коуча норвежок Тхоріра Хергейрссона.
На мою думку, успіх Країни фіордів закономірний. Це на сьогодні ансамбль без слабких місць. Хенні Рейстад (шість м’ячів у «золотому» поєдинку) визнано найкращою лівою півсередньою, по півдесятка «шайб» спорудили Нура Мьорк (права півсередня в символічній збірній ЧС), Карі Браттсет Далє (MVP) й Стіне Бредаль Офтедаль. Ризикну висновком, що саме вона як ватажок визначає структуру норвезького механізму водночас з ефектом сприйняття. Можливо, ця когорта (а Стіне, на секундочку, гравець року-2019 у світі за версією ІГФ і порталу Handball Planet, перше своє єврочемпіонство з чотирьох здобула ще 2010-го) – невдовзі завершить кар’єру. Однак зміну там забезпечать подібного ж ґатунку – будьте мені впевнені. Поки ж до титулу Європи-2020 Офтедаль і компанія додали світовий. Зважте й на помічників Хергейрссона: знаменитий у минулому шведський воротар Матс Олссон – срібний призер Барселони та Атланти, Тоньє Ларсен – чемпіонка Пекіна-2008 і світова 1999-го, тричі – європейського рангу). Із такими «порадниками» гріх не вгадати ротацією. Як, скажімо, коли, за певної ситуації, видатну легенду гандболу Катрін Лунде замінила у брамі Сільє Сульберг, видавши на-гора концерт сейвів.
Повертаючись до різнобарв’я збірних, скажемо, що Узбекистан фінішував 30-м (цей втішний дивізіон зветься Кубком президента), а Казахстан – 24-м, що мені нагадало фразу з «12 стільців» – «Киса й Ося тут були». Але розумію, що все інакше. По-перше, вони відбиралися через свої континенти – так само як Іран з Камеруном. По-друге, Ірина Александрова з клубу «Достик» (Казахстан) розділила третє-шосте місця в списку бомбардирів при 43 голах! Отже люди не з водокачки. По-друге, від їхньої присутності українським інтересам не буде шкоди. Нас на чемпіонат «не пустила» Швеція, яка стала тут пятою, а ми з «Тре Крунур» у плей-офф обмінялися перемогами. Щоправда, різними. До речі, саме шведки «винні» в достроковій зміні чемпіона. Поки Нідерланди (лавреат-2019) програвали Норвегії у групі 2 основного раунду, шведські панянки здолали румунок і обскакали конкуренток за потрапляння до топ-8.
Маю до голландок давні симпатії, та різка зміна головного тренера все-таки позначилася. Монік Тейстерман провела значну роботу, але встигла не все. Можливо, варто було раніше кинути в бій Яру тен-Хольте через втому основної воротарки Тесс Вестер. Втім, це тільки припущення, а не відмазка за дев’яту позицію помаранчевих. Щодо Румунії, то вона все одно в першій половині реєстру, а саме тринадцята. Причому особливо відгукнуся про голкіпера Юлію Думанську – нашу недавню співвітчизницю з Городенки, Івано-Франківської області. До речі, містечко тисяч на 16 населення має п’ятьох чинних гравців у збірній України, а при цьому Богдан Аліман з тамтешньої ДЮСШ навіть досі не одержав звання «Заслужений тренер України».
…І коротко – про справи чоловічі. 6 січня наша збірна вирушить до Швейцарії на турнір Yellow Cup (cпаринг-партнери Чорногорія, Португалія й господарі), що слугуватиме заключною репетицією перед ЧЄ-2022. Суперниками підопічних В’ячеслава Лочмана та Міхаеля Біглера в угорському Сегеді будуть Франція, Сербія, Хорватія.
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
