Збірна України збентежила слабкою грою і поразкою в матчі, в якому її влаштовувала нічия. Якщо хтось думав, що ми станемо чемпіонами Європи, то ця людина не бачила футбол навіть по телевізору, всерйоз сприймає рекламу, а про події, що відбуваються в світі, знає тільки по новинним заголовкам в смартфоні і розповідями знайомих своїх знайомих.
Читати цю статтю на русском языке
Україна – Австрія – 0:1 (0:1).
Гол: Баумгартнер, 21.
Україна: Бущан, Караваєв, Забарний, Матвієнко, Миколенко (Бєсєдін, 85), Сидорчук, Шапаренко (Марлос, 68), Зінченко, ЯРМОЛЕНКО, Маліновський (Циганков, 46), Яремчук.
Австрія: Бахманн, Лайнер, Драгович, Хінтереггер, АЛАБА, Лаймер (Ільзанкер, 72), К. Шлагер, Грілліч, Баумгартнер (Шопф, 33), Забітцер, Арнаутович (Каладжич, 90).
Суддя: Джюнейт Чакир (Туреччина).
21 червня. Бухарест. «Націонале». 10 472.
Ті, хто сподівався, що ми вийдемо з групи, розчаровані – треба бути запеклим песимістом і не вірити в краще за наявності в квартеті Північної Македонії та Австрії.
Всіх інших вітаю – ви вгадали! Поспішайте повідомити народу в соцмережах про свій пророчий дар, починаючи зі слів «я ж казав, я ж попереджав». І для «форсу» футбольного не забудьте пом’янути Андрія Павелка – як же без «незлого і тихого» про президента УАФ? Він у нас з першого дня своєї роботи винний за всіх винних.
«Нам не вистачило фізичних сил», – сказав Андрій Шевченко після програшу Австрії. Більше схоже на виправдання, ніж пояснення. «А чому не вистачило?» – це питання на засипку. Знав би Шевченко чому, вже у вівторок летів би в Лондон назустріч збірної Італії і своєї сім’ї. А у нас був би такий же відмінний настрій, як і в минулий четвер.
У матчі з Австрією нас влаштовувала нічия. Можна не забивати, головне – не пропустити. Це знали навіть ті, хто читає тільки заголовки. Суперський варіант з сусідом за рейтингом ФІФА (на момент початку ЄВРО в табелі про ранги ми займали 24-е місце, команда Франка Фоді – 23-е). До того ж в лобову гру з конкурентом ми входили з перемогою, а суперник – з поразкою. Ще одна турнірна і психологічна перевага. Але в який раз ми переконалися в тому, що якість гри в попередньому матчі часом нічого не означає в матчі наступному. У кожної гри – своя історія, і вона не завжди збігається з нашими очікуваннями. Поєдинок України з Австрією – тому підтвердження.
Можна звичайно, списати поразку на віртуальні обставини. Наприклад, це був не наш день. Або що Шевченку не щастить з тренерами по імені Франк. Хоча насправді так і є – він програв і голландському Де Буру, і німецькому наставнику Австрії Фоді. Серед земних версій, що пояснюють природу невдачі, найбільш поширена – футболісти «перегоріли». А саму на мій погляд правильну слід шукати на протилежному боці поля. Австрійці зіграли дуже потужно і натхненно. Що завадило нашим зіграти так само, дивіться вище – вони «перегоріли». Чому? Ну, якщо навіть тренер не знає, нам-то звідки знати? Можемо лише здогадуватися, зробивши додаткове посилання на вічну тезу про те, що ми не Італія і не Франція.
Смутні сумніви про погану бойову готовність збірної до вирішального матчу відвідали вже в дебюті. Наступ австрійців був широкомасштабним і агресивним. До 3-й хвилини вони заробили два «пожежних» корнера, до 10-ї – шість. І дуже скоро кількість перейшла в якість. Напруга в нашому штрафному не спадала, тримати м’яч не виходило через непояснені втрати в простих ситуаціях, а оборона і контргра були відсутні як клас. Приєднаний до Ярмоленка Давід Алаба «відрізав» капітану і бомбардиру збірної України не тільки його ударну ліву ногу, а й праву теж. Сумно виглядала наша середня лінія – ані відбору, ані креативу, ані ударів. Ті, хто за статусом мали взяти на себе роль лідера і ватажка, самі потребували допомоги психолога. Звідси й заміна Маліновського вже в перерві. Кращий розігруючий італійської Серії А виглядав відверто сумно. Втім, це можна сказати абсолютно про всіх гравців в жовтій формі.
Але при всьому цьому була надія, що рано чи пізно австрійці видихаються, а наші так-сяк відіб’ються. Як там? Гра забудеться, рахунок залишиться. Але суперники не видихнули, і ми не відбилися. Ключовий в матчі стала мікродуель Іллі Забарного і Крістофа Баумгартнера. За п’ять хвилин до голу центрбек «Динамо» і хавбек «Гоффенгайма» зіткнулися головами в штрафному збірної Австрії. Забарний оклигав досить швидко, а ось Баумгартнеру було надано медичну допомогу. Похитуючись, він повернувся на поле і помстився Забарному по «повній програмі».
У середині тайму австрійці заробили восьмий кутовий, на лінії воротарського Баумгартнер виграв у Забарного позицію і ногою переправив поданий Алабою м’яч в сітку. А ще за 10 хвилин був замінений з підозрою на струс мозку.
По гарячих слідах ми могли відігратися. Бахманн невдало відбив удар Шапаренка під дальню штангу, на добивання летів Ярмоленко, але пролетів повз м’яча… Більше по австрійським воротам ми не потрапляли. Хоча ще один сейв Бахманн все ж зробив – на 61-й хвилині він скасував автогол Штефана Лайнера, який після подачі Циганкова штрафного головою пробив не туди, куди потрібно. Більше «косяків» в обороні австрійці не допустили. І пару-трійку раз пробачили нас. Незадовго до перерви в швидкій «контрі» з колективним провалом всіх наших захисників Шопф ідеально вирізав Арнаутовичу на 11-метрів, але у форварда «Шанхая» «занесло» ногу. Пізніше Арнаутович не використав ще один шанс, обвідний удар Лаймера парирував Бущан, із забійної позиції промахнувся Лайнер…
У другому таймі збірна України продовжила падіння в прірву без будь-якої надії на порятунок. Як зауважив Андрій Шевченко, «ми навіть не були в грі». Жорстокий, але точний діагноз.
Франко Фода, головний тренер національної збірної Австрії: «Ми дуже хотіли увійти в історію. Хлопці зіграли просто фантастично. З першої і до останньої хвилини вони демонстрували рішучість, приголомшливий настрій, грали на перемогу і домоглися її. Пишаюся своєю командою».
Андрій Шевченко, головний тренер збірної України: «Гра була дуже важкою насамперед у фізичному плані. Ми весь час спізнювалися, програвали дуелі, здійснювали невимушені помилки. Це свідчить про втому. Я бачив команду, якої не вистачало сил. Бувають такі матчі: як би ти ні хотів, щоб ні робив, як ні старався, все одно нічого не виходить. Рано чи пізно це призводить до пропущених голів. В середині поля втратили простий м’яч, «привезли» кутовий і отримали гол… Ми замінили Маліновського, який не потрапив в гру і багато помилявся. Випустили Циганкова, потім – Марлоса, намагалися налагодити хоч якийсь контроль. Але суперники дуже добре пресингували і розуміли, що перевершують нас фізично. Хлопці залишили на полі всі сили, але у них, повторюся, нічого не виходило. Ми навіть не були в грі. Команда не витримала ритму і провела найгірший матч на турнірі. Розчарований, що не використали свій шанс. Втім, з таким першим таймом в плей-оф нам робити нічого…»
Едуард КИСЕЛЬОВ
Цифри і факти
- Збірна України жодного разу не зіграла внічию у фінальних турнірах чемпіонатів Європи (дві перемоги і сім поразок), пропустила голи у всіх дев’яти поєдинках і в шести не змогла вразити ворота суперників.
- Микола Шапаренко провів 15-й матч за національну команду, Руслан Маліновський – 40-й, Андрій Ярмоленко – 97-й і наздогнав Андрія Пятова, з яким ділить п’яте місце в гвардійському списку збірної країни (Анатолій Тимощук – 144, Андрій Шевченко – 111, Руслан Ротань – 100, Олег Гусєв – 98). Також Ярмоленко – єдиний український футболіст, який взяв участь у всіх дев’яти іграх нашої збірної на трьох ЄВРО (кращий показник).
- Георгій Бущан пропустив 16 м’ячів в дев’яти матчах за збірну.
- Збірні України та Австрії зіграли одна з одної втретє: +1=0–2, м’ячі – 4:5.
- Збірна України провела 281-й матч: +127=78–76, м’ячі – 388:282 і 49-й – під керівництвом Андрія Шевченка: +24=13–12, м’ячі – 69:54.
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
