У третьому турі середня результативність виявилася нижче двох голів за гру.
Читати цю статтю на русском языке
Зміст
Зв’язка «бубликів»
У футболі, як відомо, головне – голи, і коли голів мало – це погано. Базуючись на цих прописних істинах, можна зробити висновок, що третій тур вийшов «поганим», про що досить красномовно говорять цифри. Отже, в 27 матчах туру було забито 51 м’яч, середня результативність склала всього 1,89 гола за гру. Для порівняння (кількість поєдинків однакове): в першому турі воротарі виймали м’яч із сітки 60 разів, результативність – 2,22, у другому відповідні цифри такі – 66 і 2,44. Слід додати, що в минулий уїк-енд 24 з 54 команд, тобто, майже половина, не зуміли вразити ворота суперників; аж шість поєдинків (більш ніж кожен п’ятий) завершилося без забитих м’ячів – це на два більше, ніж в двох вересневих турах разом узятих.
Особливо «відзначилися» команди першого квартету вищого дивізіону, які на чотирьох за 180 хвилин не спромоглися забити жодного м’яча. Причому зустрічалися умовно сильніші команди з більш слабкими, тобто від фаворитів же в таких поєдинках можна було очікувати хоч крапельку результативності. Але не так сталося як гадалося – найшла коса на камінь.
Польща з Італією підійшли до поєдинку в Гданську за рахунком 2:2 по вірусним втратам. У господарів на карантині перебували Зелінський і Рибус, у гостей – Гальярдіні та Бастоні. Роберто Манчіні також не міг розраховувати на травмованих Дзаньоло, Інсіньє і К’єлліні і сам залишив на лаві запасних Іммобіле, Єжи Бженчек вирішив дати практику в збірній Фабіанському – Щенсний отримав «вихідний». Але навіть з урахуванням усього цього склади у команд виглядали досить переконливо для хорошої гри. Вона такою і вийшла за якістю футболу і напруженням боротьби від першої до останньої хвилини. У першому таймі ініціативою володіли гості, перевага яких яскраво виразилося в співвідношенні ударів – 7:1. Після перерви господарі вирівняли гру, і такого перекосу вже не спостерігалося – 6:7.
Все це чудово, якщо б не було «але»: ці удари в основному були більше для статистики, а стовідсоткові загрози воротам легко можна було порахувати на пальцях однієї руки. У «скуадри адзурри» таких було по одній на тайм. На початку першого К’єза, замикаючи простріл Белотті, з лінії воротарського «пальнув» над поперечиною, а на початку другого Емерсон після кросу К’єзи головою пробив з кута воротарського поруч зі штангою. Поляки ж свій єдиний шанс мали наприкінці зустрічі – Лінетті з «накату» Крихов’яка добре приклався з 10 метрів, але під удар встиг кинутися Ачербі.
У боснійської Зениці відбувся «офіційний» дебют Франка Де Бура на посаді головного тренера збірної Нідерландів. Нагадаємо, що Рональд Куман влітку пішов в «Барселону», у вересневій «спарці» Ліги націй командою в якості «тво» керував Дуайт Лодевегес і «не переконав»: перемога 1:0 над Польщею і поразка з таким же рахунком від Італії. Де Бур перший млинець випік за чотири дні до зустрічі з боснійцями, і вийшов він грудкою – програш в «товарняку» Мексиці 0:1.
Якихось серйозних змін в складі від нового рульового не очікувалося. Та й з чого влаштовувати кадрові революції, якщо Куман залучав до збірної всіх найсильніших «дорослих» гравців, та ще при цьому не забував регулярно давати шанси талановитій молоді. Отже, цікаво було подивитися – що нового привнесе «містер Франк» в ігровому плані. Отже, судячи з першого матчу, Де Бур залишився вірним собі. Той, хто пам’ятає недовгу «каденцію» голландця в міланському «Інтері» на початку сезону 2016/17, зрозуміє, про що я. Іншим розповім: основним атакуючим способом «нерадзуррі» тоді були кроси, число цих ккд в одному матчі доходило до півсотні, а ккд був значно нижче «паровозного». Похмура гра супроводжувалася такими ж результатами, тому вже після 11-го туру Де Бур був звільнений, пробувши на своїй посаді всього 85 днів і залишивши «Інтер» на 12-му місці в Серії А.
Такий же ухил в бік «кросового» футболу продемонструвала збірна Нідерландів на стадіоні «Біліно Поле». Хай не півсотні, але три десятка таких подач з флангів «ораньє» зробили. Команді, яка брала суперника якраз різноманітністю атак і витонченістю комбінацій, таке спрощення, ясна річ, на користь не пішло. Перший тайм можна було використовувати в якості прекрасного засобу від безсоння. Перший в матчі дійсно гольовий епізод трапився лише на 69-й хвилині. Джеко вивів П’янича один на один – Сіллессен виручив свою команду. У гостей же моменти пішли тільки в кінцівці, коли оборона господарів майже втомилася. Але удари Хатебура і Люка Де Йонга блискуче парирував Шехич, а потужний постріл Френка Де Йонга з 10 метрів прийняв на себе Санічанін.
Реваншу не вийшло
Якщо дивитися за «вивіскою», то, безумовно, центральним у третьому турі був матч на «Стад де Франс». Ну як же – чемпіони світу проти чемпіонів Європи і діючих переможців Ліги націй, куди вже крутіше. Був у поєдинку і «реваншистський» підтекст. Саме Франція і Португалія зійшлися понад чотири роки тому, а саме 10 липня 2016 року, на цьому ж стадіоні в фіналі чемпіонату Європи, і тоді гол Едери в додатковий час приніс гостям перемогу, а з нею й титул. Відтоді турнірні та товариські дороги команд не перетиналися, тому можливості поквитатися у «ле бле» не було.
До речі, не втримався від спокуси порівняти «ті» та «ці» стартові склади команд. У португальців повторилися п’ять прізвищ – Патрісіу, Пепе, Геррейро, Вільям Карвалью та Кріштіану Роналду, у французів на одне менше – Льоріс, Погба, Грізманн і Жиру. Ну, і ті ж особи спостерігаються на тренерських містках – Фернандо Сантуш та Дідьє Дешам як і раніше керують збірними твердою рукою. А повернувшись в даний час, виявив, що у «триколірних» набагато краще збереглася «основа» чотирирічної давності, ніж чотириденної. З тих, хто 7 жовтня громив нашу збірну, залишилися тільки Павар і Жиру. У Сантуша ж співвідношення не змінилося. Після «нульовки» в спарингу з Іспанією знову вийшли з перших хвилин Патрісіу, Пепе, Семеду, Геррейро та Кріштіану Роналду.
Обидві команди мають у своєму розпорядженні потужний атакуючий потенціал, і тренери могли його задіяти по повній програмі – серйозних кадрових втрат у них не було. І задіяли: суперники витратили чимало сил і винахідливості для злому оборони один одного. Але при цьому не заривалися, постійно пам’ятали про оборону, яка і виявилася в цьому поєдинку домінантною. У гостей виділявся нев’янучий Пепе, який, спираючись на накопичений до 37 років досвід, «читав» майже всі ходи опонентів. У господарів вся четвірка беків успішно «передавала» Роналду, який по позиції блукав по всьому фронту атак, і заодно не менше вдало доглядала за в’юнким Феліксом.
Отже перший удар в площину воріт відбувся лише на 32-й хвилині. Грізманн нарешті вислизнув від опікунів і вистрілив зліва з гострого кута, але прямо в Патрісіу. Льоріса же вперше «потурбували» аж на 72-й хвилині, та й то злегка – удар Фелікса з лінії півкола був з розряду «тренувальних». Незабаром після цього Пепе, відгукнувшись на подачу Геррейри зі штрафного, в стрибку «рибкою» послав м’яч у сітку, але красивий гол довелося скасувати, оскільки центрбек трохи заліз в офсайд. Уже в доданий час з середньої дистанції розрядив свою «гармату» Роналду, але прямо по позиції Льоріса. Загалом, як і чотири роки тому, цим командам не вистачило 90 хвилин для хоча б одного гола, а овертайм тут не передбачений.
Набагато цікавіше виглядав поєдинок менш статусних команд цієї групи. Непотрібний акомпанемент у вигляді противного дощу не завадив збірним Хорватії та Швеції показати досить добротний і досить видовищний футбол з пристойною кількістю небезпечних моментів. І прикрасити матч трьома забитими м’ячами. Обмін голами вийшов дійсно красивим. На 32-й хвилині Модрич перехопив м’яч в середині поля, віддав наліво на хід Перишичу, Іван знайшов у центрі штрафного Брекалу, який м’яко «накотив» Влашичу. Шведи відповіли в середині другого тайму також ефектною комбінацією. Калусевскі побачив забігання в штрафний Лустіга, правий бек віддав в центр на Форсберга, а той, не поскупившись, забезпечив Бергу розстріл порожніх воріт. З переможним голом хорватам пощастило – Янссон, не розрахувавши відскок м’яча від мокрого газону, пустив за спину Перишича, який бездоганно викотив на бутсу Крамаричу, який набігав. Шкода, що на 89-й хвилині Лівакович потягнув удар Берга з «другого поверху» – нічия, мабуть, була б більш справедливим результатом цього поєдинку.
Комір-навиворіт
Якось так все виходило на «Вемблі», де зустрілися фаворити групи А2. Бельгійці, трохи «подрімавши» в дебюті зустрічі, швидко прокинулися і впевнено взяли нитки гри в свої руки. Підопічні Роберто Мартінеса на хорошій швидкості проводили «легкі» комбінації, без видимої праці долали оборонні порядки англійців і на 10-й хвилині забили – Карраско замкнув флангову передачу Меньє. Щоправда, лайнсмен побачив у Меньє офсайд, тому на табло залишилися «нулі». Але не надовго. Вже за п’ять хвилин Лукаку в своєму стилі «реактивний бронепоїзд» увірвався в штрафний і був збитий підкатом Даєра. Сам же потерпілий впевнено реалізував пенальті.
Повівши в рахунку, «червоні дияволи» переключилися на передачу нижче. Не гаючи загального контролю над грою, вони дозволили «помацати м’яч» і суперникам – ймовірно, в надії зловити тих на контратаці. Спіймати не вдавалося, але гості особливо з цього приводу не переживали, адже за такою грою це могло статися в будь-який момент. Але вийшло все навпаки. Англійці заробили кутовий, при його подачі Меньє поклав руку на плече Гендерсону, і капітан «трьох левів» звалився на газон таким чином, немов на нього впав метеорит. Тобіас Штілер співчутливо вказав на «точку», а Решфорд виконав пенальті без шансів для Міньоле. Збірна Бельгії стрепенулася, знову включила «підвищену» і ще до перерви могла відновити «статус-кво». Але Карраско, якого Лукаку ефектним пасом п’ятою вивів один на один, пробив мало не паралельно воротам.
У перерві Гарету Саутгейту вдалося більш-менш привести свою команду до ладу, але не в ігровому, а в психологічному плані. У другому таймі «леви» додали в агресії, русі, жорсткості та інтенсивності боротьби. За рахунок цього їм вдалося вирівняти гру. Втім, незважаючи на зростання кількості підходів, гостроти біля воріт Міньоле як і раніше не виникало, і атаки бельгійців теж як і раніше виглядали більш перспективними в сенсі гольового завершення. І тут, знову всупереч логіці, англійці забили, і знову «з нічого». Удар Маунта від лівого кута штрафного бачився легкою здобиччю для Міньоле, але на «лінії вогню» недоречно виникла нога Алдервейрелда, м’яч від неї здійнявся в повітря і по крутій дузі опустився за спиною приголомшеного воротаря в дальню «дев’ятку».
Гості могли відігратися через шість хвилин, але моторошно невдачливий в цей вечір Карраско, якого на цей раз на побачення з голкіпером вивів Де Брейне, знову не потрапив в «рамку». Відразу після цього Мартінес чомусь замінив Де Брейне – явно не через травму. Без головного конструктора атак бельгійці не змогли не тільки організувати щось гостреньке, але навіть толком «навалитися» на ворота Пікфорда. Господарі тільки в доданий час створили свій єдиний в матчі момент. Райс забезпечив Решфорду забійну позицію в штрафному, але Маркус пробив над поперечиною. Ось так, практично з нічого і всупереч усьому, збірна Англії здобула перемогу над Бельгією, яка явно її перевершувала.
У «дербі вікінгів» данці здобули велику перемогу, повністю «склеєну» з курйозів. Наприкінці першої 45-хвилинки гості подали кутовий справа, К’єр пробив головою, Гальдоурссон зробив сейв, але м’яч відлетів в стегно Рунару Сігурйонссону і покотився у ворота. Голкіпер встиг дістати «круглого» – повтор показав, що повного перетину проекцією сфери лінії воріт, швидше за все, не було. Але, оскільки в Лізі націй немає ані системи фіксації голу, ані ВАР, то довелося задовольнятися рішенням Бояна Панджича, який вказав на центр поля. Відразу після перерви Магнуссон з ауту вкинув м’яч під удар все того ж Рунара Сігурйонссона, той приклався від душі, та так, що м’яч, влучивши в Ділані, відскочив мало не до центру поля. А там чергував Еріксен, який втік один на один і забив. І нарешті на 61-й хвилині Сков хотів як слід «пальнути», послизнувся і в падінні видав дуже вдалий «кікс» – м’яч влетів у сітку від перекладини.
Юрій ОКУНЬ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
