Першою чемпіонкою Пекінської Олімпіади стала норвезька лижниця Терезе Йохауг, а українські біатлоністи з тріском провалили змішану естафету. Коней на переправі не міняють, але нам довелося. Олена Білосюк (Підгрушна), яка мала бігти змішану естафету, здала позитивний тест на «корону».
Капітана жіночої команди замінила Валя Семеренко. Вимушена рокіровка виявилася невдалою. Найдосвідченіша спортсменка провалила гонку. Адже з цією дисципліною ми пов’язували особливі надії. У тому числі й президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак.
Валя Семеренко стартувала першою у квартеті, де компанію їй склали Юлія Джіма, Артем Прима та Дмитро Підручний. У такій послідовності вони й бігли. Середній вік нашої четвірки – 32,5 роки. У цій «номінації» ми опинилися на трасі найстаршою командою. На жаль, досвід нам не допоміг. Так, погода в Чжанцзякоу була бридкою – сильний поривчастий вітер та 10-градусний мороз. Але умови однакові для всіх.
Наша знаменита біатлоністка Валентина Цербе-Несіна, яка на Іграх-1994 у Ліллехамері здобула «бронзу» у гонці на 7,5 км (це перша олімпійська медаль незалежної України), поступившись 1,2 та 0,1 секунди відповідно канадці Миріам Бедар і білорусці Світлані Парамигіній, закликала підтримати свою тезку.
«Коли перемагаєш, ти – герой і тебе готові носити на руках. Валентина Семеренко купалася у нашій любові. Але медаль має і зворотний бік. Після поразки тебе ганьблять і принижують. Бажаю мудрості нашим уболівальникам – вам буде соромно за свої слова. А Валі бажаю сил і терпіння. Буде нове життя поза спортом, а олімпійські чемпіони вже золотими літерами вписали свої імена у нашу історію», – написала Цербе-Несіна на своїй сторінці у Facebook.
Ми також проти хамських висловлювань. Але коли погано, тоді погано. І про це слід говорити. Щодо всіх наших олімпійців без винятку. Любов – любов’ю, але ж вони не погуляти вийшли, а захищають честь країни. Сильні, молоді, амбітні. Тоді чому ми в ар’єргарді на всіх пекінських широтах? Вилітаємо із саней, стріляємо в «молоко» та ламаємо лижі?
У всякому разі спортсмени рівня Валі Семеренко гідні критики. Вона не «зелена» дівчинка і не ранима панночка, а ми – не придворні публіцисти-адвокати. Ігри в Пекіні – п’яті в кар’єрі 36-річної біатлоністки, олімпійської чемпіонки-2014, і вона краще за нас розуміє, що не впоралася зі своїм завданням. Так що стелити їй соломку ні до чого. Навіть із поправкою на обставини та форс-мажор.
…На стадіоні перед першим вогневим рубежем вітер гнув дерева, проте більшість спортсменок упоралися зі стрільбою без штрафних кіл. Восьми патронів не вистачило чотирьом, у тому числі й Валі Семеренко. У лежанні вона заробила два кола штрафу, після стійки «відмотала» ще один зайвий. Як наслідок – остання, двадцята позиція на передачі естафети та три з половиною хвилини відставання від лідерів.
У безнадійній ситуації Джіма вирушила в погоню і блискуче пройшла свій відрізок. На десять мішеней вона витратила лише 12 патронів – краще на цьому етапі відстрілялася лише одна суперниця. Юля підняла команду на 14-те місце та відіграла майже хвилину гандикапу.
Прима почав з трьох промахів у п’яти залпах у лежанні, але все ж таки зумів закрити мішені трьома запасними. На стійці Артем витратив шість куль, і після трьох етапів наша команда була вже 12-ою. Щоправда, від лідерів нас відділяли ті самі дві з половиною хвилини. Підручний лежання пройшло з колом штрафу. І хоча у стійці капітан чоловічої збірної показав стовідсоткову точність, утримати хоча б 12-у позицію не зміг – його обійшов чех Міхал Крчмарж.
У підсумку ми треті з кінця з 16 команд, що фінішували, а наші чотири кола штрафу – абсолютно гірший результат. Чотири роки тому український квартет (Ірина Варвинець, Джіма, Прима та Підручний) теж не доїхав до п’єдесталу. Тільки все пізнається у порівнянні. З сьомого місця в Пхенчхані ми здали назад цілих шість метрів…
Найдорожчі номери у змішаному біатлонному гранд-готелі продовжують знімати герої двох останніх Ігор. На Олімпіаді-2018 французи із Мартіном Фуркадом були першими, тепер без Фуркада вони другі. У свою чергу норвежці перекували корейське «срібло» на китайське «золото». З дев’ятої позиції у Пхенчхані на третє місце у Пекіні злетіла команда Росії. Причому ще за пару сотень метрів до фінішу лідирував Едуард Латипов. Проте він не встояв перед потужним спуртом Йоханнеса Бьо. А на «стрічці» з ним розправився і Кантен Фійон-Майє.
У змішаній гонці у шорт-треку, що дебютувала на Олімпіаді, перемогу святкували китайці. У медальний фінал вони пройшли завдяки дискваліфікації команд США та ОКР, і вже там свій шанс увійти до історії не упустили. На жіночому трампліні богували словенки, а голландська ковзанярка Ірене Схаутен на дистанції 3000 м повторила свій золотий тріумф чотирирічної давнини.
Прикрасою суботи безперечно стала перемога норвезької лижниці Терези Йохауг. Трасу скіатлону 33-річна уродженка маленького шахтарського містечка Ророса не промчала – пролетіла, лідируючи з першого метра і до останнього! Зверніть увагу: зробила це з «чисто» спортивного азарту без жодного матеріального стимулу. Наприклад, якщо українцеві за перемогу на Іграх обіцяно винагороду у розмірі 125 тисяч доларів, то деякі країни взагалі не платитимуть за медалі. Принцип Олімпійських ігор для любителів все ще живе у низці держав. Преміальні за успіх на головному старті чотириріччя не отримають спортсмени Норвегії, Великої Британії та Нової Зеландії.
До свого тріумфу Йохауг мчала цілих вісім років. У 2010-му вона стала олімпійською чемпіонкою Ванкувера в естафеті 4х5 км, у Сочі-2014 взяла «срібло» на 30 км вільним стилем та «бронзу» на 10 км класикою, а у 2016-му її дискваліфікували за вживання допінгу. Спортсменка пропустила Пхенчхан, але продовжувала вперто тренуватись і на пекінській лижні висікала золоті іскри.
Наші дівчата фінішували у хвості. Найкращою була Марина Анцибор, яка з 53-го місця на ОІ-2018 відкотилася на 56-те. Налякала Вікторія Олех. Фінішну межу вона перетнула з закривавленим обличчям. Схоже, у неї пішла кров носом. Але молодець, не зійшла з дистанції!
Юрій АЛІН
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
