Чотири тренера дебютували у вищому дивізіоні, і ще двоє повернулися в Україну. Всі новачки – місцеві: Остап Маркевич («Маріуполь»), Іван Федик («Рух), Василь Кобін («Минай») і приєднавшийся до цього молодого тріо по ходу чемпіонату т.в.о. «Львова» Віталій Шумський. Обидва поверненці – іноземці.
Румун Мірча Луческу прийняв «Динамо» за три тижні до старту сезону, а хорват Ігор Йовичевич 22 вересня змінив в «Дніпрі-1» Дмитра Михайленка, який незабаром очолив кіпрський «Пафос», де пропрацював лише три місяці і 31 січня був звільнений за незадовільні результати.
І Луческу, і Йовичевич прийшли не туди, звідки йшли. Румун зрадив «Шахтарю», якому присвятив 12 років життя, хорват – «Карпатам», де з перервами грав і працював тренером в цілому сім сезонів. Теж чимало. Втім, «зрадили» більше сказано для красного слівця. У «Шахтарі» вакансія зайнята, а від «Карпат» залишилася тільки назва.
Зрозуміло, поза конкуренцією тут Луческу. І за масштабами, і за титулами, і за всім іншим, включаючи вік. За винятком Луїша Каштру, всі інші тренери УПЛ годяться йому в сини, а дехто і в онуки. Для порівняння, румуну на сім років більше, ніж Федику та Кобіну разом узятим, він старше Маркевича-молодшого на 33 роки, Йовичевича і Шумського відповідно на 28 і 27 років. Луческу давно увійшов в історію українського футболу за кількома номінаціями, багато його рекорди – на століття вічні, тепер же він став першим, хто очолював обидва наших гранда. Уявіть Сергія Реброва на чолі «Шахтаря». Не уявляєте? Приклад Луческу – яскраве підтвердження того, що в цьому житті можливо все.
Новий відлік українського часу для уродженця Бухареста розпочався 21 серпня 2020 року з матчу проти «Олімпіка», який колись був його сусідом по Донецьку, а тепер – по Києву. Сьогодні в активі Луческу 369 ігор в УПЛ, і він близький до того, щоб стати третім після Мирона Маркевича та Миколи Павлова тренером, якому підкориться пік «400».
У Йовичевича цифри набагато скромніші – трохи більше півсотні. Але і 52 матчів виявилося досить, щоб зійти на 11-й рядок рейтингу іноземних фахівців. Ще дві гри, і хорват буде в першій десятці, а якщо дотягне до кінця чемпіонату, то і зовсім на восьмому місці.
З нинішньої обойми працюючих в УПЛ фахівців в елітарний клуб входить ще лише Володимир Шаран. За минулі півроку наставник «Олександрії» розміняв третю сотню і піднявся на дві сходинки, посунувши Володимира Безсонова і Олександра Іщенка. На черзі – Юрій Вернидуб. Якщо нічого не трапиться, колишнього тренера «Зорі» Шаран обійде в передостанньому турі нинішнього чемпіонату і виявиться в топ-десятці. А в заключний день сезону при сприятливих обставинах може відзначити новосілля в клубі Олександр Рябоконь. Ще раніше – Юрій Максимов. Тренерам «Десни» і «Ворскли» залишилося провести відповідно 13 і вісім матчів. Максимов вже давно був би в когорті, але до приїзду восени 2019-го в Полтаву шість з половиною років провів на чужині – в Росії, Казахстані та Азербайджані. У Рябоконя, який з 2012 року перебуває в міцному шлюбі з «Десною», інша історія – він занадто багато часу провів в нижчих дивізіонах.
У минулому році членський квиток отримав тільки один фахівець – Олександр Бабич. Наймолодшому в клубі фахівцеві міг скласти компанію Роман Санжар, але в «Карпатах» трапився землетрус. Сподіваємося, що «річникам» Максимову і Рябоконю повінь не загрожує. Також сподіваємося, що надолужить згаяне Санжар, поліпшить свої показники Бабич, а Федик та Кобін перевершать досягнення Маркевича-старшого – вік дозволяє. Хоча нам відомо багато випадків, коли кар’єра тренерів раптово обривалася в найсвітліший період. Взяти хоча б двох Олександрів – Заварова та Севідова.
У нового покоління ще все попереду, але воно вже зайняло свою нішу в статистичних талмудах. Молодше за Федика в еліті дебютували лише Даріо Друді та Кирило Нестеренко. До того ж рекордсмен обмежився лише одним матчем, а за плечима Івана Зеноновича ціле коло і велика підготовка у серйозних фахівців.
Незважаючи на свій юний вік, Федик в професії вже більше десяти років. У 2010-му колишній журналіст (до цього уродженець Дрогобича заробляв на хліб у львівській газеті «Спортивка») з благословення тодішнього керманича «Карпат» Олега Кононова став дитячим тренером в академії «зелено-білих», а пізніше працював з білорусом в «Севастополі» та «Краснодарі». Серед вчителів Федики також був і Леонід Кучук, який взяв його в тренерський штаб кам’янської «Сталі», далі – «Ростова» і «Руху». Загалом, Федику зовсім не випадково називають українським Нагельсманом. Освіта у нього відмінна, зараз він вчиться працювати самостійно і вже відзначився локальним успіхом, зігравши внічию з «Шахтарем». У той день, правда, Федик не впорався з емоціями і заявив, що незадоволений результатом – заграла молода кров. Але тепер він уже вчений і гарненько подумає, перш, ніж щось сказати.
А як стрімко перекваліфікувався з футболіста в тренера вічний запасний «Шахтаря» Кобін! Змінивши амплуа, Василь Васильович за один сезон вивів «Минай» в Прем’єр-лігу і пішов зимувати з десятого місця. Ось що значить працювати під керівництвом Луческу! Справжня футбольна Академія наук.
Але це тільки початок. Дуже важливо, як складеться подальша кар’єра наймолодших тренерів вищого дивізіону. До речі, між собою Кобін та Федик розіграли сициаліанський захист. На хрестоматійний хід минайця e2-e4 львів’янин відповів c7-c5, і обережна, без ризику, жертв і голів нудна партія завершилася миром. Ще не гросмейстерів, але вже і не першорозрядників.
Юрій АЛІН
Цифри і факти
- Тільки три тренера-гвардійця керували в елітному вітчизняному дивізіоні однією командою – Валерій Лобановський («Динамо»), Юрій Вернидуб («Зоря») та Василь Сачко («Ворскла»).
- Мірча Луческу – єдиний іноземець в елітарному клубі. Румунський фахівець є рекордсменом в двох номінаціях: за кількістю матчів, проведених з однією командою («Шахтар» – 356), і безперервного стажу роботи (Луческу очолював «Шахтар» протягом 12 років – з 18 травня 2004 року по 21 травня 2016-го).
- З числа тренерів-гвардійців чемпіонат України вигравали четверо. Вісім разів – Мірча Луческу, п’ять – Валерій Лобановський, по разу – Анатолій Заяєв (з «Таврією» в 1992-му) та Микола Павлов (з «Динамо» в 1995-му).
- Олександр Бабич – наймолодший тренер, який досяг позначки «150 матчів» у вищому дивізіоні (41 рік 14 днів).
- Найближчі кандидати в гвардійський клуб серед діючих тренерів УПЛ: Юрій Максимов (08.12.68) – 142 гри («Оболонь» – 16, «Кривбас» – 72, «Металург» Д – 28, «Ворскла» – 26) і Олександр Рябоконь (21.02.64) – 137 («Десна» – 77, «Борисфен» – 45, «Оболонь» – 15). На далеких підступах до сотні – Ігор Йовичевич (30.11.73) – 52 матчі («Карпати» – 42, «Дніпро-1» – 10), Руслан Костишин – 47 (всі – «Колос»), Луїш Каштру (03.09.61 ) – 45 (всі – «Шахтар»), Віктор Скрипник (19.11.69) – 45 (всі – «Зоря»).
- Біля керма команд елітного українського дивізіону стояли 268 тренерів, в тому числі 51 «варяг» з 20 країн: Росія – дев’ять, Білорусь – сім, Нідерланди, Іспанія – по п’ять, Португалія – три, Болгарія, Німеччина, Італія, Сербія, Хорватія, Бразилія, Грузія – по два, Азербайджан, Аргентина, Вірменія, Бельгія, Греція, Латвія, Румунія, Узбекистан – по одному.
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
