Щоб добути олімпійську ліцензію в Токіо-2020, стрибунка з жердиною Марина Килипко стрибнула вище національного рекорду. Національний чемпіонат серед дорослих і молоді, що пройшов за п’ять тижнів до старту Олімпійських ігор, – це одна з останніх можливостей для легкоатлетів, які штурмують кваліфікаційний норматив і прагнуть встигнути на останній рейс в Токіо-2020.
Читати цю статтю на русском языке
З огляду на величезну важливість полювання на олімпійські ліцензії, волиняни постаралися створити атлетам максимально комфортні умови. Організатори не зуміли домовитися хіба що за погоду, і для виконання олімпійських нормативів було спекотно. А звуковий антураж забезпечили пілоти винищувачів, які проводили військові навчання в околицях Луцька.
На «Авангарді» зібралися 500 атлетів з 25 регіонів країни, і все почалося на мінорній ноті. Змагальну програму відкрили десятиборці, і їх суперництво правильніше називати дуеллю, оскільки за національний титул змагалися аж… двоє учасників. Як то кажуть, зметикувати на трьох – і то не вийде (мова про пам’ятне фото нагородження, адже на п’єдесталі – некомплект). Хоч бери і заманюй перехожого, пообіцявши практично гарантовану медаль чемпіонату країни. Та тільки відпрацювати десять видів програми в тридцятиградусну спеку під сліпучим сонцем – задоволення сумнівне.
З огляду на те, що бар’єрист Олег Кукота тільки починає тестувати свій потенціал в багатоборстві, безальтернативну перемогу здобув Артур Суюнов. Третім незайвим тут був би Олексій Касьянов, але лідер багатоборців в ці ж строки виступив на міжнародному старті, в умовах більш високої конкуренції. Як і його дружина Ганна Касьянова. Жіночий чемпіонат семиборок зібрав трьох учасниць, серед яких найкращою стала Ганна Нелепа. А ось Аліна Шух через травму була змушена виступити тільки в метанні списа, і вийшло успішно – бронзова медаль.
Убога чисельність в багатоборстві сповна компенсувалася інтригами в інших дисциплінах, де виступила еліта легкої атлетики, причому не тільки України. Родзинка національних змагань – участь титулованого молотобійця Івана Тихона з Білорусі. Дворазовий чемпіон світу (2003, 2007) і призер двох Олімпіад (2008, 2016) приїхав до Луцька за олімпійським нормативом. І хоча свою задачу 44-річний атлет не виконав, але інтересу додав і в підсумку став другим, поступившись тільки Михайлу Кохану, який переміг з персональним рекордом (78,61).
Серед п’яти сотень атлетів, які отримали стартові номери, найбільше пощастило Марині Килипко. Вона вийшла з 13-м на спині, і в секторі для стрибків з жердиною ми побачили реальну магію серед білого дня. Довше за всіх конкуренцію Марині становила Яна Гладійчук, але лише до кордону 4,30, а на 4,40 зачохлила жердину. Так Килипко, яка брала всі висоти з перших спроб, стала переможницею і залишилася без суперниць, до того ж під пильним «рентгенівським» поглядом телеоператора.
З огляду на все перераховане вище, турнір міг закінчитися на рубежі 4,50. Перша спроба – розбіг без стрибка, друга – невдача, а третя – саме так, як тренер вчив! У цей момент Килипко відчула прилив щастя і розпустила волосся, і подумала про 4,60 – зараз або ніколи! Нехай не з першого, а з другого заходу – перелетіла над планкою.
І тоді настав момент для того, щоб замахнутися на національний рекорд. Він становить 4,65 і належить Марині. Щоправда, так високо Килипко парила далеко не вчора, а майже п’ять років тому – восени 2016-го в італійському Трані. Багато води відтоді спливло, але чому б не спробувати? Довго не думаючи, Марина оформила замовлення. І це було не 4,66, а 4,70 – саме такий олімпійський норматив. Але ж навіть на тренуваннях вона не піднімає гумку на 4,70…
Налаштувавшись на 11-й стрибок за цей вечір, Килипко виконала його ідеально – і ще в повітрі почала радіти! Та так голосно, що логіка, яка задрімала в тіні, прокинулася і дуже здивувалася, коли зазирнула в підсумковий протокол: 4,50 – з третьої спроби, 4,60 – з другої, а 4,70 – з першої! І всі, хто був на стадіоні, разом з Мариною раділи національному рекорду і олімпійському нормативу! До речі, це 36-а за рахунком ліцензія українських легкоатлетів на Ігри в Токіо.
Зоряна компанія зібралася в секторі для стрибків у висоту. Юлія Левченко та Оксана Окунєва подолали 1,94, і для обох цей результат став найкращим у сезоні. Левченко взяла цю висоту з другої спроби, а Окунєва – з першої, завдяки чому виграла «бронзу». На двометровій висоті розгорнулася боротьба за «золото»: Ірина Геращенко поки не впоралася, а Ярослава Магучіх в цей вечір взагалі не допускала помилок. У ранзі чемпіонки вона зробила три спроби на 2,05, але планка на висоті національного рекорду встояла.
Чемпіоном серед висотників став лідер українського сезону Андрій Проценко (2,26). Близьким до цього рубежу був і Богдан Бондаренко, який повернувся після дворічної перерви і з результатом 2,20 став четвертим.
Найгострішу конкуренцію обіцяли забіги на 400 метрів з бар’єрами, де проводився національний відбір в естафети на Олімпіаду. Анна Рижикова, що має олімпійський норматив для бар’єристок, виконала його і в гладкому бігу, пробігши 400-метрівку з особистим рекордом (51,21). З 52-х секунд вибігла і Катерина Климюк.
У фіналі бігу на 400 метрів з бар’єрами порадувала Вікторія Ткачук, яка повторила персональний рекорд (54,60). «Коли дізналася, що в цьому році на медалях гравірують результат, зрозуміла, що потрібно бігти швидше, щоб потім не було соромно», – пожартувала Ткачук після фінішу.
Підтвердила свій клас і стрибунка в довжину Марина Бех-Романчук (6,76), ставши 12-разовою чемпіонкою країни.
З національного чемпіонату наша еліта вирушила на міжнародні старти. Українська змішана естафетна команда 4х400 м повернулася до турецького Ерзурума і перемогла, поліпшивши національний рекорд. Микита Барабанов, Катерина Климюк, Аліна Логвиненко та Олександр Погорілко подолали дистанцію за 3.14,06. Двома тижнями раніше в тому ж Ерзурумі з національним рекордом (3.15,46) пробігли Олексій Поздняков, Тетяна Мельник, Аліна Логвиненко та Олександр Погорілко.
Віктор ТАЧИНСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
