close
ІншіФутзал

Розірвали зачароване коло

Казахстан – Україна. Коли радість на всіх одна. Фото GettyImages
Казахстан – Україна. Коли радість на всіх одна. Фото GettyImages

Через 17 років збірна України вийшла до півфіналу чемпіонату континенту, у якому зіграє із Росією. На п’ятьох попередніх ЄВРО каменем спотикання для «синьо-жовтих» незмінно ставала чвертьфінальна стадія. Прокляття було знято на шостому віражі в Амстердамі. Чудесним чином вийшовши з групи, команда Олександра Косенка перенесла свою вдачу у плей-офф, де у неймовірно тяжкій боротьбі обіграла одного з головних фаворитів турніру збірну Казахстану.

Читати цю статтю на русском языке

  1. Паралельні світи
  2. Від долі не втечеш

Паралельні світи

В останній день групового турніру учасники нашої групи були скуті одним ланцюгом. За винятком сербів, чиї шанси на прохід у плей-офф виглядали чимось із галузі фантастики, збірні України, Нідерландів і навіть Португалії тією чи іншою мірою залежали одна від одній. У меншій – чемпіони світу та Європи, ну а команді Деяна Маєса, яка на старті зазнала двох фіаско, взагалі нічого не світило навіть у разі перемоги. Щоб на щось розраховувати, сербам потрібно було обіграти господарів турніру з неймовірною різницею у дев’ять м’ячів. І це все одно не було гарантією успіху. У разі нічиєї або виграшу українців їх не врятували б і 100:0.

Таким чином реально на другу путівку до чвертьфіналу претендували «синьо-жовті» та «помаранчеві». Умовна перевага була на боці голландців. Одна справа обіграти найсильнішу на планеті збірну, і зовсім інша – команду, яка в турнірному плані вже ні на що не претендувала.

Заочне суперництво Нідерландів та України довгий час складалося на користь голландців – на 3-й хвилині кожного з таймів вони відправили два м’ячі у ворота Сербії. 2:0 в Амстердамі та 0:0 у Гронінгені, які ми тримали з Португалією, виводили на друге місце команду Максіміліана Тьядена. У цій ситуації у підопічних Олександра Косенка жодних інших варіантів, окрім переможного, не було.

Вкотре ми згадали нашу глупу поразку від Нідерландів у стартовому поєдинку та чортів коронавірус. Напередодні вирішального матчу до підхопивших інфекцію Педяша, Радевича та Разуванова додався Фаренюк. Щоправда, до строю повернувся Журба, але все одно, як і з сербами, нам довелося грати двома четвірками. І це з Португалією! Проте на фоні чисельно та якісно переважаючого суперника збірна України виглядала дуже пристойно. І в ігровому плані, і в тактичному, і в фізичному. Про моральний дух і говорити зайве – він був на найвищому рівні.

У цілому матч пройшов у рівній боротьбі. Португальці, звичайно, не рвали жили, але виграти хотіли не менше за нашого. Українці грали без трепету перед грізним суперником, багато атакували та часто били по воротах. Загалом команди завдали 66 ударів («селесао» – 36, у тому числі 14 – у створ, ми – 30 і 10 відповідно). Навіть дивно, що за такої канонади цей матч виявився найнерезультативнішим на груповій стадії.

Пояснення скромного рахунку – у злагодженій та грамотній грі оборони тих та інших (стовідсоткових моментів практично не було). Також слід зазначити обох воротарів. В повному порядку був наш Ципун, а команду Жорже Браза кілька разів врятував Андре Соуза. Зокрема, після гарматного пострілу Чернявського, який виконував функції «стовпа», португальський кіпер кілька хвилин лежав на паркеті і корчився від болю – гарячий м’яч обпік йому руки, до того ж при падінні з півтораметрової висоти Соуза «забив» собі спину. А які два дивовижні сейви він здійснив на останній хвилині матчу, коли з інтервалом у пару десятків секунд його прямим наведенням розстрілював Журба!

Інформація про хід паралельного поєдинку в Амстердамі змусила Олександра Косенка піти ва-банк. За 13 хвилин до фінального свистка під час атак наставник збірної України знімав голкіпера та випускав п’ятого польового. Спочатку роль воротаря-«гоняли» виконував Зварич, а коли він на рівному місці пошкодив мізинець на нозі і вирушив на лаву запасних, це робив Журба.

Згодом із голландської столиці стали приходити радісні новини: протягом короткого відрізку серби забили три голи та вийшли вперед. За такого розкладу нас цілком влаштовувала і нічия. Але коли до заповітної мети залишалося зовсім трохи, ми пропустили. На 37-й хвилині з лінії штрафної Зікі послав м’яч повз Ципуна, який вибіг йому назустріч, точнісінько в дальній кут.

Кінцівка пройшла на нервах. В Амстердамі голландці штурмували сербські ворота, і забий вони один м’яч, відразу після матчу українці пакували б валізи. Нам не вдалося зрівняти рахунок, але й «помаранчеві» не змогли забити такий потрібний їм гол. Спасибі сербам та особлива подяка Неманьє Момчіловічу. Від нашої команди він пропустив шість «банок», а у зустрічі з голландцями творив у «рамці» чудеса. На 35-й хвилині Момчіловіч «налякав» Бузамбу, який промахнувся з шестиметрової, а за 14 секунд до сирени відбив два «мертвих» м’ячі. Треба б Косенку та його підопічним «виставитися».

Перемога невмотивованих у турнірному плані сербів вивела українців у чвертьфінал – за рівності очок у трьох команд довелося рахувати різницю забитих та пропущених м’ячів у зустрічах конкурентів. А тут ми у повному «шоколаді». У нас «+3», у голландців та сербів відповідно «-3» та «-6».

Від паралельних матчів – до паралельних світів. Півроку тому на футбольному ЄВРО у схожій ситуації після поразки від Австрії опинилася збірна України. І тоді у плей-офф нас протягли невмотивовані шведи. Неймовірний збіг!

«Ми дуже хотіли перемогти, незалежно від того, як закінчиться матч у Амстердамі. Гра нам давалася, але, на жаль, не реалізували убойні моменти. Схоже, все своє ми забили у поєдинку із Сербією, а сьогодні «не пішло», – сказав після матчу Олександр Косенко, при цьому не забувши подякувати сербам за допомогу. – Я пишаюся своїми хлопцями. У португальців обойма з 14 гравців, постійна ротація, а в нас залишилося вісім бійців. Але зате яких! Хлопці віддали на площадці всі сили та навіть більше».

Від долі не втечеш

І від Казахстану також. Перед поїздкою на ЄВРО наша збірна планувала поспарингуватися з цією командою в Бучі, але через відомі події в Алмати та Нурсултані «яструби» бразильця Рікардо Кака не змогли вчасно прилетіти до України. Один одного суперники наздогнали у Нідерландах.

Тут, в Амстердамі, зустрілися і старовинні друзі-партнери – Олександр Косенко та Сергій Корідзе. Майже два десятки років тому у відборі на ЧС-2004 відбулася єдина турнірна зустріч збірних України та Казахстану. Капітаном нашої команди був Косенко, а найкращим бомбардиром – Корідзе. «Синьо-жовті» тоді виграли 3:1, і один із м’ячів забив Корідзе, який нині входить до тренерського штабу збірної… Казахстану. Ось такі зигзаги долі – тепер вони опинилися по різні сторони барикад.

Фаворитом у нашій парі вважалися казахстанці, які на нещодавньому чемпіонаті світу у Литві посіли четверте місце, програвши 2:4 «бронзовий» матч бразильцям. Ми ж на футзальний мундіаль взагалі не потрапили, проваливши кваліфікацію. Зрозуміло, що на «яструбів» ставили й букмекери. Контора Parimatch, наприклад, пропонувала такі коефіцієнти: на перемогу Казахстану – 1.61, нічия – 5.18, перемога України – 3.75.

Втім, усі ці ставки тьмяніли перед іншою – у разі успіху ми у півфіналі виходили на переможця пари Росія – Грузія. І тут також був явний лідер – збірна РФ. Перед стартом турніру у списку претендентів на титул команда Сергія Скоровича стояла у букмекерів другою після Іспанії.

Звичайно ж Косенко та його підопічні все це читали та знали розклади. Але м’яч круглий, поле рівне, а перемагає той, у кого міцніша сила духу. Старовинна народна прикмета спрацювала вкотре. Хоча, зрозуміло, тільки за допомогою духу Казахстан не здолаєш. Потрібна ще майстерність та правильна тактика. У цих компонентах українці також були на висоті.

А поки азартна публіка робила ставки в конторах, ковідний лазарет покинули Разуванов, Педяш та Радевич. Щоправда, поза грою залишився Фаренюк, а наприкінці першого тайму пошкодив гомілковостоп і вибув із строю Сірий, а втім особовий склад на нашій «батареї» був майже повністю укомплектований. А ось суперник зазнав непоправних кадрових втрат – дискваліфікацію відбували натуралізовані бразильці Тайнан і Едсон.

Стартові хвилини пройшли під казахстанським пресом. Наші помітно нервувалися, метушилися, до середини тайму схопили чотири фоли і ніяк не могли налагодити приціл – всі м’ячі летіли повз ворота легендарного Ігіти. Хоча і суперники не могли похвалитися безліччю небезпечних моментів. До перерви вони лише двічі були за сантиметри від щастя. На 9-й хвилині удар Даурена Турзагулова припав у штангу, Біржан Оразов знаходився поруч, на самій «стрічці», але м’яч по дивовижній траєкторії пролетів повз нього. А за 21 секунду до закінчення тайму не пощастило вже Дугласу Жуніору. Його постріл теж припав у каркас воріт.

Казахстан – Україна. Ігор Корсун забиває другий у матчі гол і свій четвертий на турнірі. Фото GettyImages
Казахстан – Україна. Ігор Корсун забиває другий у матчі гол і свій четвертий на турнірі. Фото GettyImages

Стільки ж шансів було й у нас. Але на відміну від казахстанців, один ми використали. У своїй штрафній Азат Валіуллін збив Корсуна, і судді призначили пенальті. Шестиметровий Шотурма виконав бездоганно – 1:0. На 19-й хвилині українці могли подвоїти перевагу після соло та удару Чернявського, але й на нашому шляху виявилася штанга.

Зіграти в обороні на «нуль» перші тайми з Португалією та Казахстаном дорогого коштують. Але хотілося додати і попереду – із запасом міцності якось надійніше. І українцям це вдалося. На 25-й хвилині вони покарали Ігіту за черговий авантюрний похід в атаку. Спрацювала «продексімівська» зв’язка. Зварич довгим пасом вивів по центру Корсуна, найкращий бомбардир нашої збірної на цьому ЄВРО технічно приборкав м’яч і елегантно перекинув його через голкіпера. 2:0 і четвертий гол Корсуна на турнірі. А ще через п’ять хвилин відзначився і сам Зварич. Ігіта знову вийшов «погуляти», а тут Чернявський у центральному колі відібрав м’яч у суперника, накороткі покотив Зваричу, і той вразив порожні ворота – 3:0.

Для казахстанців запахло «жареним», і Кака випустив на площадку п’ятого польового. Ризик себе майже виправдав. По порожніх воротах суперника били Абакшин (штанга), Журба (поряд зі штангою) та двічі – Ципун (обидва рази – повз). У свою чергу Дуглас Жуніор гарматним пострілом під перекладину забив перший гол у відповідь, а Оразов скоротив розрив у рахунку до мінімуму. Грати залишалося ще дві хвилини, а у футзалі це безліч часу.

«Яструби» відчули запах крові, розправили крила, але підопічні Косенка більше не дозволили їм злетіти. З інтервалом у 25 секунд Разуванов та Лебідь через всю площадку прицільно пробили по порожніх воротах суперника. На забитий під завісу гол Оразова ми навіть не звернули уваги. 5:2 чи 5:3 – яка різниця? Найголовніше – зіграла українська ставка.

«Наша мрія зіграти як мінімум у півфіналі не здійснилася. Сьогодні ми закінчили наш шлях. Всю відповідальність за результат беру на себе», – з неприхованим сумом констатував Кака.

«Це схоже на сон! – не приховував своїх емоцій Олександр Косенко. – Зараз порадіємо, насолодимось успіхом, відпочинемо, а завтра подивимося матч наших потенційних суперників – Росії та Грузії. Я вірив у перемогу, але навіть за рахунку 3:0 боявся радіти, адже у футзалі за десять секунд можна забити або пропустити два голи. Майже все так і сталося. Ми сказали хлопцям грати до фінального свистка та не дивитися на табло. Вони молодці, добре виконували свою роботу, викладалися на 200 відсотків, і удача повернулася до нас обличчям. Пишаюся командою! І не лише футзалістами, а й усіма, хто кував перемогу. Ми вийшли у півфінал – для нас це вже велике досягнення».

Поки що ми точно знаємо, що збірна України має провести в Амстердамі ще два матчі. Згодні і на «бронзу», але як завжди хочеться більшого. Особливо у нашій ситуації. Тепер одесит Сергій Корідзе точно буде на стороні Косенка.

Ігор БАЛАНЧИВ

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також: