Мабуть, найсильніша збірна серед тих, які ніколи не вигравали чемпіонат світу. Тричі в своїй історії «ораньє» поступалися у фіналах Мундіалів (1974, 1978, 2010), і це залишається незагоєною раною футбольної країни, яка дала світові Йогана Кройфа, Марко Ван Бастена, Рууда Гулліта, Ар’єна Роббена і ще безліч крутих виконавців.
Єдина велика перемога голландського футболу на рівні збірних була здобута на ЄВРО-1988. Напевно всі бачили хоч онлайн, хоч у записі культовий гол Ван Бастена у ворота голкіпера збірної СРСР Ріната Дасаєва у фіналі, який підопічні батька тотального футболу Рінуса Міхелса виграли з рахунком 2:0. Втім, для самих голландців ще більш важливою в усіх сенсах вийшла перемога над ФРН у півфіналі. Після тієї гри країна немов зійшла з розуму. Фото Рональда Кумана, який прилюдно підтирав футболкою Олафа Тона, облетіло світ. Таким чином голландці «мстилися» за знущання, які німці завдали їм під час Другої світової війни. З боку це виглядало негарно, але голландцям було плювати. Як сказав потім Франк Райкард, «Ми зробили це заради наших батьків та дідів. Ми бачили сльози радості в їхніх очах».
На цьому, власне, все. Ні покоління Бергкампа, Клюйверта, Зеєдорфа, ні зірки ХХІ століття на чолі з Роббеном, Снейдером і Ван Персі так і не змогли підняти над головою трофей. Найближче вони підібралися до мети на ЧС-2010, проте все перекреслив промах Ар’єна Роббена і гол Андреса Іньєсти.
А потім у «ораньє» справи пішли на спад, який триває майже десять років. Все було настільки погано, що команда пролетіла повз ЄВРО-2016 і ЧС-2018. Лише з приходом на тренерський місток Рональда Кумана голландці почали потроху одужувати. Нарешті проявили себе нові лідери – Депай, Вейналдум, Ван Дейк. Потім пристойне покоління дозріло в «Аяксі» і без розкачки влилося в збірну. Сьогодні уявити Нідерланди без Маттейса де Лігта і Френкі де Йонга вже неможливо.
Відбір на Євро-2020 «ораньє» провели потужно. Так, вони фінішували другими в своїй групі після Німеччини, але за сумою двох матчів були навіть краще. Вдома голландці поступилися німцям 2:3, в гостях перемогли 4:2. Щоб знищити бундестім, Куман тоді змінив формацію зі звичною 4-3-3 на авантюрну 3-1-4-2, і це спрацювало – Вейналдум у ролі «фальшивого» центрхава був прекрасний. У матчах проти Білорусі та Естонії у Нідерландів теж проблем не було, та й 0:0 в Белфасті з Північною Ірландією швидше аномалія, ніж закономірний результат.
Такі Нідерланди могли пошуміти на ЄВРО, але їх підкосили три новини. По-перше, пішов Куман. Рональда покликала «Барселона», а від таких пропозицій не відмовляються, тим більше колишні «кулес». По-друге, порвав «хрести» лідер оборони Вірджіл Ван Дейк. У його відсутність якість захисту впала, і за останні півроку Нідерланди чотири рази пропустили від Туреччини і двічі – від Шотландії. По-третє, через пандемію ЄВРО-2020 перенесли на рік, і команда втратила ту «хімію», яку знайшла по ходу відбору.
Воно й зрозуміло, адже після Кумана Нідерланди прийняв Франк Де Бур, а це завжди вірна ознака деградації. Про тренерські подвиги колишнього захисника «Аякса» ходять легенди. Наприклад, в «Інтері» він протримався аж 85 днів, а в «Крістал Пелес» – 78, програвши чотири матчі з чотирьох. Де Бур відомий тим, що плутає імена своїх підопічних на прес-конференціях, наїжджає на тренерів інших команд, плодить конфлікти. Так, минулого тижня він виключив з заявки збірної на ЄВРО основного воротаря збірної Яспера Сіллессена просто тому, що той здав позитивний тест на ковід. Це обурило не тільки голкіпера «Валенсії», а й тисячі уболівальників. Але з Де Бури як з гуся вода. Йому властиві різкі та часто необачні рішення.
Таким чином на свого тренера шанувальникам «ораньє» розраховувати нема чого – вся надія на гравців. З тих, хто поїде на ЄВРО, найважливіші та обдаровані – Мемфіс Депай, Джорджіньо Вейналдум і Френкі де Йонг. Є чутки, що вже в новому сезоні вся трійця возз’єднається в «Барселоні», тому на ЄВРО-2020 ми побачимо і обриси майбутніх «кулес» теж.
Так ось, де Йонг грає глибинного плеймейкера і налагоджує контроль м’яча. Вейналдум – це пресинг, єдиноборства і своєчасні включення до фінальної третини. Депай відповідає за дриблінг, цікаві передачі, стандарти і частково голи. Раніше був ще фактурний Ван Дейк, який вигравав всю боротьбу. Тепер його змінює Дейлі Блінд, і це проблема – ветерану «Аякса» не вистачає потужності і росту, щоб справлятися з великими нападниками. Хет-трик Бурака Їлмази в березневому матчі відбору – саме з цієї опери.
Також у «ораньє» є проблеми на флангах оборони, де Хамфріс і Вейндал виглядають жалюгідною тінню Ван Бронкгорсти і Ван дер Віля. Та й центрфорварда калібру Гунтелаару або Ван Персі не видно. Люк де Йонг і Вут Вегхорст поки не можуть знайти себе в збірній, не розуміють рухів Депая і більше шкодять йому, ніж допомагають.
Загалом, на ЄВРО Нідерланди везуть як індивідуалістів топ-рівня, так і явних посередників. За цих обставин прорив і провал однаково можливі, але оскільки біля керма збірної Франк Де Бур, провал все ж трішки ймовірніше. Про що можна говорити, якщо в Нідерландах преса ще до старту турніру щосили обговорює кандидатуру нового тренера для збірної?
Суперникам «ораньє» по групі, у тому числі й збірній України – пощастило. Для успіху з цією Голландією досить простих речей: не втрачати м’яч на своїй половині поля, не сідати занадто низько, утримуючи лінію пресингу в 25-30 метрах від воріт, реагувати на ривки Депая і Вейналдума з глибини в штрафний – їх буде багато. Якщо це виконувати і також не забувати про флангові контратаки, все буде в порядку.
Роман СІНЧУК
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
