Головний тренер «Галичанки» Віталій Андронов вважає, що в єврокубках немає сенсу виступати заради одного раунду, треба шукати реальний шанс для молодих.
Настала осінь, а значить виходить на авансцену великий гандбол. Ми починаємо з теми неодноразового чемпіона України – львівської «Галичанки-ЛНУ». Тим паче, є такий привід, як третій, по суті, прихід до штурвала Віталія Андронова. Раніше він встиг проявити себе і в якості консультанта, і як головний тренер, після чого прийняв чоловічий ЗТР. Після відомих подій в стані, що втратили заводську підтримку, «трансформаторників» відгукнувся ще на одну пропозицію з міста Лева.
– Зайве сумніватися, що загроза епідемії, карантин і так далі внесли корективи в вашу підготовку? Хоча, по голосу, настрій – оптимістичний…
– Так це наше кредо – не сумувати. Звичайно, внесли –за стислими термінами, місця зборів, дефіциту спарингів. Вдалим рішенням виявився Тячів на Закарпатті. Ми там організували чотири мікроцикла. Два були спрямовані на швидкісні і силові якості, благо є і стадіон хороший, і тренажери. Потім додали роботу вже з м’ячами, піднімали ігрові кондиції. Повернулися до Львова і, як то кажуть, зайшли в зал. Якщо вдасться, зіграємо контрольні матчі з тернопільською командою вищої ліги.
– Пам’ятається, що «Галичанка» має давні контакти з сусідами з Польщі?
– Так вони актуальні й зараз. Такі ігри мають обопільний інтерес в міжсезоння, а у них дуже пристойна національна ліга – Перла Люблін, Кобежице, Любін, Ярослав, Ельблонг, Кошалін тощо, де неважко зустріти українок (в рядах останнього – два недавніх лідера львів’янок Наталія Воловник і Леся Смолінг, плюс Юлія Андрійчук і голкіпер Олександра Кребс. – прим. Є.К.). Просто, знову включаються обмеження за типом тижневих ізоляцій. А так обмінялися б безсумнівно візитами.
– Зараз на горизонті Кубок України і старт нового чемпіонату. Про завдання львівського клубу нескладно здогадатися?
– Ви маєте рацію – боротися за перше місце. Ось коли зіграємо кубковий «Фінал чотирьох», а це буде або Київ, або Бровари, тоді, вважайте, попередній сезон завершиться. Потім Суперліга, але календар-2020/21 ще не опублікований. Ми вважаємо, що з другої половини вересня.
– Віталію Миколайовичу, наскільки пізнаваним виявився для вас ростер «Галичанки», якщо порівняти з попереднім періодом роботи?
– Взагалі особливого знайомства не було потрібно. За минулий рік перейшли з Ужгорода Анастасія Мелекесцева і Наталія Шипляк, тренером юних стала Анастасія Баранович. Говорячи про зміни на прийдешній сезон, це трансфер нашого капітана Наталії Савчин в Румунію, повернення в стрій воротаря Марії Гладун і, зрозуміло, поповнення з училища. До речі, Вікторія Салтанюк, яка провела минулий чемпіонат в ролі першого номера, на жаль, отримала травму. Також завершила виступи Марина Валієва, яка набирала обертів. Тому в резерві у Гладун буде дебютантка та її тезка Поляк – це молодша сестра Тетяни Поляк, яка нині обрано капітаном. Ще з числа новобранців назву Христину Майкут і Олесю Дяченко.
– Дозволю собі каверзне питання: як для мене, жіночий колектив галичанок настільки ж шановний флагман в Україні, як чоловічий «Мотор». Але там Ліга чемпіонів з приїздом в запорізьку «Юність» німецького «Кіля», іспанської «Барселони», французького «Нанта», а у вас колишній «Челлендж кап»…
– Євген, ну це ж питання просте і риторичне. Сьогодні середній вік гравців у «Галичанки» знаєте який? 19,7 року! Це врахуємо, крім бюджету, що дозволяє «Мотору» купувати досвідчених легіонерів, наявності інфраструктури. Ми порахували, що і Кубок ЄГФ, званий тепер EHF European League, теж дуже крутий виклик. Погодьтеся: який резон отримати вже в першому раунді з елітного «кошика» данців, як у нас сталося з «Віборгом», з’їздити на обидві зустрічі до них і зійти з дистанції? У плані популяризації і розумного вкладення коштів для розвитку молоді набагато логічніше зіграти в EHF European cup, це відтепер колишній «Кубок виклику». Особливо якщо і глядачів допустять на трибуни. Природно, цілі жорсткі – пройти тут якнайдалі.
– Будь-яка ротація в тренерському штабі має на увазі пошук спільного знаменника. Сподіваюся, щодо взаєморозуміння з Тетяною Штефан все як би просто повернулося на круги своя?
– Саме так! Ми сповідуємо однакові критерії в роботі з гандболістками, ставлюся з величезною повагою до такого фахівця, як Тетяна Володимирівна. Дуже радий знову вирішувати разом серйозні завдання, до того ж в співдружності з наставницею воротарів Оксаною Борисівною Площинською. Упевнений, багато тилові нюанси закриє директор клубу Роман Йосипович Бедрій.
– Про жінку говорити «остання з могікан» не прийнято, проте після від’їзду Савчин, кого ви маєте право пред’явити гандбольному світу, крім обдарованої молоді? Може, хтось встигне повернутися з легіонерських хлібів – маю на увазі львівських вихованок, які раніше подалися за кордон?
– Мабуть, жоден не оголошувався, тоді як Марина Коновалова повернулася з Баку півтора року тому і відмінно, наскільки знаю, проявила себе в двох чемпіонських сезонах.
– До речі, серед нагород-2020 є титул переможниць Балтійської ліги. Є бажання відстояти це звання вже у Віталія Андронова?
– Бажання, звичайно, є. У цьому нас підтримує і президент клубу Роман Федишин. Поєдинки з кращими командами Литви та Білорусі однозначно розширюють кругозір гравців. А ось чи надійде пропозиція – питання. Суть в тому, що ані Україна, ані Білорусь в чоловічій Балтійській лізі цього разу не значяться. Але ж як ЗТР, так і мінський СКА робили там погоду – запорожці ще до карантину взагалі лідирували! Звичайно, це їх право – повернути представника литовського «Алітуса», додати латвійську «Латголс Лудза» і естонську команду «Тапа», зауважте, яка ніколи в єврокубках не грала. Ну а мінчан і фінський «Рііхімяєн Кокс» відхилили. Вирішили взяти по чотири клуби з трьох країн, і все! Не знаю, що з жіночим турніром, оскільки стільки серйозних колективів сама Балтія не забезпечить. Що ж, ми чекаємо…
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
P.S. Торкнулися ми в розмові з Віталієм Андроновим і делікатний момент, пов’язаний з Анжелою Савченко, яка успішно працювала в «Галичанці» асистентом Тетяни Штефан, рік за роком добуваючи з підопічними українське «золото», а сьогодні виявилася не при справах. Головний тренер команди відповів, що такого професіонала необхідно зберегти в гандболі, і це залежить від того, чи зуміють область або місто їй запропонувати гідну вакансію.
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
