Міжнародний тренерський дебют Роберто Де Дзербі ознаменувався вольовою перемогою, а його джокерами стали ветерани «Шахтаря».
Читати цю статтю на русском языке
Генк (Бельгія) – Шахтар (Донецьк, Україна) –1:2 (1:0).
Голи: 1:0 Онуачу, 39, 1:1 Тете, 63 (з пенальті), 1:2 Алан Патрік, 81.
Генк: Вандервордт, Муньйос, Садік, Лукумі, Артеага, ГЕЙНЕН, Тресор (Торстведт, 67), Грошовський (Ейтінг, 83), Бонгонда, Іто, Онуачу (Дессерс, 83).
Шахтар: Трубін, Додо, Вітао, Марлон, МАТВІЄНКО (Исмаїлі, 64), Майкон, Маркос Антоніо (Степаненко, 73), Тете (Марлос, 64), Педріньйо, Соломон (Алан Патрік, 46), Л. Траоре (Дентіньо, 86).
Попередження: Педріньйо, 50, Муньйос, 62, Марлон, 66, Майкон, 68, Торстведт, 69.
Суддя: Сідіропулос (Греція).
3 серпня. Генк. «Люмінус Арена». 5 096.
Матч-відповідь – 10 серпня.
Проти «Реала» восени 2020-го «Шахтар», звичайно, грав цікавіше, більш видовищніші та тактично мудріші, ніж в Генку. Але якщо згадати гладбахський жах і катастрофу в першій половині нинішнього року, то тренерська рокіровка в команді напрошувалася. Луїш Каштру, який проповідував інтенсивність, заблукав у власних схемах, і шукати вихід з глухого кута в донецькому клубі довірили Роберту Де Дзербі.
Молодий і перспективний фахівець, що виріс на сучасних ультрамодних концепціях, дивиться на футбол трохи інакше, ніж його попередник. І не тільки тому, що на 18 років молодше за Каштру. Він – з Італії, де всі схиблені на тактиці, футбольній математиці та дисципліні. Запозичена у «Барселони» шахтарська «тики-така», яка багато років вірою і правдою служила команді та приносила успіх, в сучасних умовах застаріла. Не морально, а фігурально. На зміну бразильської «джингі» та імпровізації, нехай і добре відрепетируваній, прийшли нові «технології». Взагалі, відмінність цієї «лінійки» від колишньої вимірюється сантиметрами. Тільки адже новації у футболі – процес нескінченний. Були б вчителя, учні, м’яч і ворота.
Матч з «Генком» став для Роберто Де Дзербі всього лише третім у керма «Шахтаря». Оцінити його роботу та інші «творчі моменти» на такому короткому відрізку не наважувався навіть Пеп Гвардіола. Ми – тим більше. Тому підемо простим і уторованим шляхом: виграв – добре, програв – погано.
Прем’єрна історія Де Дзербі на міжнародному рівні завершилася заслуженим хепі-ендом. «Шахтар» виглядав краще за суперника, який, не варто забувати, грав у себе вдома. Протягом майже всього матчу «гірники» володіли ініціативою, диктували «Генку» свої умови і створили більше гольових моментів. У кінцівочці, щоправда, «Шахтарю» довелося захищатися мало не всією командою, але ж бельгійське «срібло» навряд чи дешевше українського, чи не так?
Стартовий склад Де Дзербі не вклався в наші стереотипи, уявлення і штампи. На лавці запасних виявилися Степаненко та Алан Патрік, напарником Марлона в центрі оборони став відправлений ще при Каштру на «самоізоляцію» Вітао, а на лівому фланзі атаки розташувалися практично брати-близнюки (за манерою гри і амплуа) Тете та Педріньйо. Слідуючи нашій оціночній концепції, Де Дзербі зробив все правильно. І нехай гра «Шахтаря» не виглядала красивою, але результат перебиває все інше.
Чому італієць відправив Матвієнка на лівий фланг оборони, а в центр поставив Вітао, він пояснив просто і дохідливо: «Я хотів, щоб з нападником «Генка» Онуачу грав високий Вітао, а Матвієнко в якості крайнього захисника протистояв швидкому і технічному Іто. Обидва провели якісний матч».
Щодо якості Де Дзербі, звичайно, трошки «сфінтіл»: і Матвієнко, і Вітао (більшою мірою) винні в пропущеному голі. А «привіз» організував Трубін. Вкотре доводиться говорити, що насамперед воротар має ловити м’ячі, а не роздавати паси. На 39-й хвилині юний кіпер «Шахтаря» вирішив тонко зіграти в центральне коло на Траоре, але трохи не розрахував з силою удару, і Лукумі головою послав м’яч у зворотному напрямку до Пола Онуачу. Нігерійський бомбардир накоротке зіграв з Грошовським, словак з – Іто, і пішла «спека»: Матвієнко втратив свого «клієнта», Вітао – свого, і м’яка подача японця до лінії воротарського завершилася точним ударом двометрового Онуачу з «другого поверху».
Гол, як люблять говорити тренери, був «не обов’язковим», а рахунок – «не по грі». Спірне твердження футболісти «Шахтаря» могли розвінчати ще в середині першого тайму. Тете з близької відстані завершував комбінацію за участю Соломона і Траоре, але пробив слабо і у воротаря, а незабаром Вандервордт відбив небезпечний постріл Соломона, якого на ударну позицію вивели Додо та Педріньйо.
На другий тайм ізраїльтянин, якого добряче «підкували» захисники «Генка», не вийшов. На соломонівський лівий фланг відправився Педріньйо, і така перестановка згодом привела до гола у відповідь. Але спочатку господарі упустили шанс подвоїти свою перевагу – на 54-й хвилині Трубін блискуче зреагував на удар Онуачу з семи метрів.
Найслабшою ланкою в захисних побудовах «Генка» виявився Даніель Муньйос – обидва голи «гірники» забили через головотяпство колумбійця. Спочатку він без особливої потреби завалив у власному штрафному майданчику Педріньйо, і Тете на «ниточці» реалізував пенальті – м’яч влетів у сітку від руки Вандервордта, який вгадав напрямок удару. Де Дзербі тут же зробив уже випробуваний у Львові хід конем – випустив на поле Ісмаїлі та Марлоса. Ці двоє у співпраці з Аланом Патріком знову опинилися джокерами італійця. На 81-й хвилині Марлос практично повторив свій результативний крос на «Арені Львів». Тільки адресатом вибрав не Траоре, а Ісмаїлі, який буквально підкрався в чужий штрафний, в потрібний момент вискочив з-за спини Муньйоси і вивів на порожні ворота Патріка. Старі коні борозни не псують!
Господарі всією командою побігли відіграватися, «гірники» захищалися не надто організовано, проте реальних можливостей забити супернику не надали. Вони утримали переможний рахунок, і хоча не все було гладко і рівно, заслужили на гарну оцінку.
Роберто Де Дзербі, головний тренер «Шахтаря»: «Мене переповнюють емоції, але я не концентруюся на них. Попереду матчі, в яких ми маємо перемагати. Я хотів більше швидкості, тому Степаненко і Патрік не були в числі перших одинадцяти. Але я задоволений тим, як вони вийшли на заміну. Всі разом грати в стартовому складі не можуть. У нас є Тете і Маркос Антоніо. Я відчував, що саме вони найкраще підходять під цей матч. Ми добре грали в першому таймі, хоча не створили багато моментів, пропустили необов’язковий гол та іноді поспішали з переведеннями м’яча вперед. Команда має бути потужною всі 90 хвилин. Потрібно покращувати організацію гри, але в цілому я задоволений нашою сьогоднішньою грою».
Джон ван дер Бром, головний тренер «Генка»: «Я розчарований. Спочатку ми проспали пенальті, потім – другий гол і програли. «Шахтар» жорстоко покарав моїх гравців за розслабленість і втрату концентрації. Втім, ми ще зберігаємо шанси. Вони, щоправда, зараз менше, ніж п’ятдесят на п’ятдесят, але я бачу багато речей, з якими ми можемо пройти далі».
Едуард КИСЕЛЬОВ
Цифри і факти
- «Шахтар» зіграв перший єврокубковий матч під керівництвом Роберто Де Дзербі.
- Тете забив четвертий гол у єврокубках (у 18 іграх), Алан Патрік – шостий (у 38).
- Марлос провів 90-й матч в єврокубках, Анатолій Трубін – 10-й (пропустив 14 м’ячів і п’ять поєдинків відстояв на «нуль»).
- «Шахтар» 13-й раз зіграв з представниками Бельгії («Брюгге» – вісім, «Андерлехт» і «Гент» – по два, «Генк» – один): +7=5–1, м’ячі – 29:13.
- «Шахтар» провів 253-й матч в єврокубках: +116=53–84, м’ячі – 394:360.
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
