Свій шлях у Лізі Європи «Шахтар» завершив у півфіналі, де після блискучих перемог у попередніх раундах з принизливим рахунком програв «Інтеру».
Читати цю статтю на русском языке
Інтер (Мілан, Італія) – Шахтар (Донецьк, Україна) – 5:0 (1:0).
Голи: Лаутаро Мартінес, 19, 74, Д’Амброзіо, 64, Р. Лукаку, 78, 84.
Інтер: ХАНДАНОВИЧ, де Врей, Бастоні, Д’Амброзіо (Мозес, 81), Брозович (Сенсі, 85), Е. Янг (Бірагі, 66), Барелла, Гальярдіні, Лаутаро Мартінес (К. Еріксен, 81), Р. Лукаку (Еспозіто, 85).
Шахтар: ПЯТОВ, Додо, Кривцов, Хочолава, Матвієнко, Маркос Антоніо, Т. Степаненко, Алан Патрік (Соломон, 59), Марлос (Коноплянка, 75), Тайсон, Жуніор Мораес.
Попередження: Тайсон, 58.
Суддя: Марциняк (Польща).
17 серпня. Дюссельдорф. «Еспріт Арена». Без глядачів.
Антоніо Конте авансом назвав «Шахтар» найсильнішим суперником своєї команди в нинішній Лізі Європи. Судячи з рахунку, наставник «Інтера» дуже помилився з прикметником. Якщо дивитися на попередні результати віце-чемпіонів Італії, матч з «гірниками» вийшов для них найлегшим. В 1/16 фіналу «нерадзуррі» пройшли болгарський «Лудогорець» (2:0, 2:1), далі – іспанська «Хетафе» (2:0) і німецький «Баєр» (2:1). Як бачимо, усім попереднім своїм суперникам вони забивали виключно по два м’ячі. А «Шахтарю» – п’ять, причому без відповіді.
Луїш Каштру та його підопічні не виправдали схвальну оцінку одного з кращих тренерів сучасності. Розтрощивши на шляху до півфіналу «Бенфіку», «Вольфсбург» та «Базель» із загальним рахунком 14:6, у зустрічі з «Інтером» донеччани виглядали боязкими першорозрядниками. Примчавшись на «Еспріт Арену» на «мерседесі», вони незрозуміло чому пересіли в якусь «півторатонку»-руїну. Любляча команда, що вміє забивати, наступила на горло власній пісні, зробивши ставку на те, що найгірше вміє – оборонятися. У цій ситуації навіть «барселонські» 2:8 з «Баварією» не втішають. Повне розчарування і спустошення. Їхали, їхали і…
Схожу аварію в цьому євросезоні ми вже спостерігали. Матч в Дюссельдорфі нагадав заключний поєдинок «Шахтаря» в груповому турнірі Ліги чемпіонів з «Аталантою» – однодумцями, співвітчизниками і земляками «Інтера» – футбольне «розфарбування» у команд ідентична, а відстань між Міланом і Бергамо всього 50 кілометрів.
Той поєдинок в грудневому Харкові для «Шахтаря» також був багато в чому вирішальним. Будь-який результат, окрім поразки, зберігав за «гірниками» місце в лігочемпіонській компанії. Можна було залишитися вірними своїй стихії, але нічия здавалася більш реалістичною, гріла душу, і Луїш Каштру вирішив принести атаку в жертву захисту. Тільки з «прикупом» він не вгадав. Жертва виявилася марною, а тактика – помилковою. Що і вилилося в 0:3.
На ті ж синьо-чорні граблі «Шахтар» настав і в Дюссельдорфі. Але ще з великими пошкодженнями. Всі вже забули «Вольфсбург» та «Базель», а «Інтер» за жорстокими законами футбольних «джунглів» пам’ятатимуть довго. І відбити таку пам’ять можна тільки гучною перемогою над серйозним суперником. Чекати доведеться як мінімум до жовтня, коли стартує нова Ліга чемпіонів…
До тих пір, а можливо і довше, «Шахтарю» доведеться змиритися з «інтерівським» клеймом. Звичайно, 0:5 – явний перебір і навряд чи відповідає різниці суперників в класі. Але кому в таких випадках цікаві пояснення, і хто їх слухатиме? Обережна, якщо не сказати боягузлива тактика відбилася на всіх аспектах гри «Шахтаря». В першу чергу – на психології футболістів, другу – на швидкості, чого найбільше і побоювався Конте, який виставив той же склад, що і в переможних матчах з «Хетафе» і «Баєром». Завдяки жорсткому пресингу в третій зоні його команді вдалося гальмувати атаки «Шахтаря». Але ще більшою мірою ці атаки гальмували самі «гірники». Ви впізнали Марлоса і Тайсона? Це були вони? Втім, подібне питання відноситься до всієї команди.
«Дробити» підопічних Каштру почало вже в дебюті матчу. На 2-й хвилині Хочолава в найпростішій ситуації промахнувся з пасом на п’ять метрів Матвієнка, потім пішли помилки з вибором позиції, брак при передачах, нервові повернення м’яча Пятову і такі ж нервові «відповіді» голкіпера. У повітрі повіяло грозою, і вона вибухнула на 19-й хвилині.
«Інтер», який на той час абсолютно нічого не створив і навіть не придумав, отримав казковий подарунок від Пятова, який в черговий раз забув про головну місію воротаря – відбивати удари, а не роздавати точні передачі. Вибивши м’яч на 20 метрів прямо в ноги Бареллі, він «привіз» перший гол в свої ворота. Правий хавбек «Інтера» дуже швидко зорієнтувався на місцевості, обіграв Матвієнка і зробив подачу в штрафну. А там Мартінес виграв позицію у Кривцова і без перешкод влучно пробив головою. Мат в два ходи.
І хоча попереду було ще сила-силенна часу, цей гол у протистоянні з винахідниками катеначо виглядав для «Шахтаря» майже вироком. Про те, що «Інтер» вміє щільно закривати двері, добре відомо ще з часів Еленіо Еррери – далекого попередника Антоніо Конте. Але в ці двері треба хоча б стукати! «Гірники» лише позначали свою присутність на чужій половині поля.
Понеділок – день важкий, а з «Інтером» – тим більше. Тільки навряд чи ми припускали, що у «Шахтаря» виникнуть такі великі проблеми з виходом в атаку. Про творіння і небезпечні моменти взагалі мова не йде – футболісти навіть не могли як слід розбігтися. У цьому, зрозуміло, добре досягли успіху суперники, але куди поділися техніка, швидкість, винахідливість та інші характеристики «гірників»? Все що їм вдалося, так це налагодити контроль над м’ячем. Тільки користі від цього було мало – гру контролювала команда Конте.
За весь перший тайм по воротах Хандановича донеччани завдали лише один удар, та й той неточний. На 43-й хвилині багатоходову і мудровану комбінацію «Шахтаря» пострілом з півкола завершував Маркос Антоніо. Для голкіпера «Інтера» м’яч був з розряду безнадійних і одночасно щасливих. Гол і промах розділили лічені сантиметри.
Другий і останній в матчі шанс «повернутися» в гру у «Шахтаря» виник на 62-й хвилині. Жуніор Мораес виявився практично в такому ж становищі, як і Мартінес в першому таймі. Нападаючий вдало розташувався між двома стоперами суперника, і в упор головою замикав подачу Матвієнка зліва. Ханданович виглядав збентеженим, дивився і рухався в протилежну сторону, але немов магнітом притягнув м’яч до себе. Надалі в цьому матчі ми «Шахтар» не бачили. На полі був лише «Інтер».
Ледь не пропустивши, через дві хвилини «нерадзуррі» подвоїли свою перевагу. Брозович подав кутовий, Пятов пішов на перехоплення, але потім передумав, а Матвієнко не почув за своєю спиною дихання Д’Амброзіо, який був у повітрі. Другий гол і знову головою.
Подальші події були схожі на побиття. «Гірницький» характер, який ми бачили в Бергамо, Загребі та Лісабоні, в Дюссельдорфі був геть відсутній. З якоїсь безнадійної покорою «Шахтар» пропустив ще три м’ячі. На 74-й хвилині «привіз» зробив Степаненко. Його «обікрав» Брозович, Ромелу Лукаку на короткий час зіграв з Мартінесом, аргентинець наніс аж ніяк не смертельний удар з 22 метрів, а Пятов не виручив.
Незабаром напартачив вже Коноплянка, який зробив пас в «нікуди» поблизу свого штрафного. М’яч дістався Мартінесу, який віддячив Лукаку за асист. А на 84-й хвилині бельгійський важкоатлет втік від Хочолави, і знущальним ударом в «будиночок» Пятову знищив «Шахтар». Польський рефері Шимон Марциняк змилостивився над «гірниками» і дав фінальний свисток рівно на 90-й хвилині.
…Очікувана помста «Севільї» за гол Палопа в березні 2007-го і поразка у півфіналі Ліги Європи 2016 року переноситься на кращі часи. Сподіваємося, що вони скоро настануть. Хоча і минулий сезон можна занести «Шахтарю» і Каштру в актив. Якби ще не було цих 0:5…
Луїш Каштру, головний тренер «Шахтаря»: «Дотепер наш шлях в єврокубках був хорошим. Але запам’ятається цей поганий матч. У нас були шанси, але Маркосу Антоніо і Жуніору Мораесу не пощастило. Після 0:2 ми просто «попливли» і допустили багато жахливих помилок. Знали, що «Інтер» здорово вміє тиснути, але нічого не змогли з цим вдіяти. Ми були не ми, і відповідальність в таких випадках завжди несе тренер».
Антоніо Конте, головний тренер «Інтера»: «Мої гравці знали, що я вірив в успішне закінчення сезону. Ми старанно працювали і витягували уроки з наших помилок. Команда посіла друге місце в Серії А, а тепер вийшла в фінал Ліги Європи. Сьогодні ми грали з командою, яка виглядала менш сильною, ніж є насправді. У «Шахтаря» талановиті футболісти, але нам вдалося зупинити їх і зробити так, щоб суперник виглядав середняком».
Едуард КИСЕЛЬОВ
Цифри і факти
- «Шахтар» програв другий з трьох своїх півфіналів Ліги Європи/Кубка УЄФА. У 2009-му на цій стадії «гірники» пройшли київське «Динамо» (1:1, 2:1) і згодом завоювали трофей. У 2016-му вони поступилися дорогою до фіналу «Севільї» (2:2, 1:3), а тепер – «Інтеру».
- «Інтер» перервав безпрограшну п’ятиматчеву серію «Шахтаря» в єврокубках (нічия, чотири перемоги) і став першою в цьому столітті італійською командою, яка зіграє в фіналі Ліги Європи/Кубка УЄФА.
- Андрій Пятов провів 127-й матч в єврокубках, Тайсон – 97-й, Жуніор Мораес – 50-й, Микола Матвієнко – 20-й, Додо і Манор Соломон – 10-й.
- «Шахтар втретє зіграв з «Інтером» (нічия і дві поразки, м’ячі – 1:8) і 25-й – з італійськими командами («Рома» – шість ігор, «Ювентус» і «Мілан» – по чотири, «Віченца», «Лаціо», «Інтер», «Наполі», «Аталанта» – по дві): +7=2–16, м’ячі – 20:54.
- Оформивши дубль у зустрічі з «Шахтарем», Ромелу Лукаку встановив рекорд Ліги Європи за кількістю результативних матчів поспіль – серія бельгійця налічує 10 ігор (14 голів). У нинішній ЛЄ Лукаку забив шість м’ячів у п’яти поєдинках за «Інтер», а в минулому сезоні – вісім за «Евертон».
- «Шахтар» провів 240-й матч в єврокубках: +110=46–84, м’ячі – 376:327 і 12-й – під керівництвом Луїша Каштру: +5=4–3, м’ячі – 22:24.
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
