close
Футбол

Афінські константинопольці

Дмитрий Чигринский в АЕК уже старожил – защищает цвета клуба больше четырех лет. Фото GettyImages
Дмитрий Чигринский в АЕК уже старожил – защищает цвета клуба больше четырех лет. Фото GettyImages

Грецький АЕК – суперник «Зорі» в груповому турнірі Ліги Європи.

Читати цю статтю на русском языке

Футбольному клубу АЕК сміливо можна присвоїти статус «дитина війни». Конкретно – греко-турецької війни 1919-22 років, наслідком якої став так званий «обмін населенням» і примусовий переїзд з Туреччини на історичну батьківщину близько півтора мільйонів еллінів.

Серед цієї гігантської маси репатріантів були і кілька колишніх гравців стамбульських команд, в основному «Пері». Ось вони-то, зібравшись 13 квітня 1924 року в спортивному магазині «Еміліос і Меналаос» в центрі Афін, вирішили створити «Атлетичний Союз Константинополя» (по-грецьки «Атлітікі Еносіс Константінуполеос» – АЕК). Відповідно до ностальгічного настрою батьків-засновників була обрана і символіка: жовто-чорні кольори як нагадування про Візантійську імперію, а двоголовий орел на емблемі – про герб найвідомішої в історії цієї держави династії Палеологів. Від цих атрибутів пішли і прізвиська афінської команди: «дікефалос аетос» (двоголові орли), «кітріномавріс» (жовто-чорні) або просто «еносіс» (союз).

За кількістю завойованих титулів (національних, оскільки інших у грецьких клубів поки немає) АЕК поступається «Олімпіакосу» і «Панатінаїкосу», але в деяких «деталях» випереджає або перевершує цих грандів. Свій трофейний реєстр «жовто-чорні» відкрили в 1932 році, і тріумф цей вийшов знаковим. Обігравши у фіналі «Аріс» 5:3, АЕК увійшов в історію як перший володар Кубка Греції. Забігаючи вперед, відразу скажемо: в 1990-му «дікефалос» стали «піонерами» в завоюванні ще одного національного трофея – Кубка грецької ліги. І донині залишаються єдиними власниками цього призу, оскільки турнір більше не проводився. У 1939-му АЕК вперше виграв чемпіонат, в тому ж сезоні завоював і Кубок країни, і знову ж таки став першопрохідцем – до цього жодній команді не підкорявся «золотий дубль». Відзначимо, що після цього «кітріномавріс» ще 10 разів ставали чемпіонами і 13 разів брали Кубок, але поєднали ці два трофея лише одного разу – в сезоні-1977/78.

Є у «еносіс» свої пріоритети і на міжнародній арені. Так, АЕК – єдиний грецький клуб, що добирався до чвертьфіналу всіх трьох клубних турнірів: 1969 – Кубок чемпіонів, 1997 і 1998 – Кубок кубків, 1977 – Кубок УЄФА (в тому сезоні афіняни пробилися в півфінал, показавши свій кращий поки результат). А оскільки Кубок кубків «наказав довго жити», досягнення це тепер неможливо навіть повторити. «Жовто-чорним» належить і національний рекорд безперервності участі в євротурнірах – 21 сезон з 1991/92 по 2011/12. І поки нікому з «греків», крім АЕК, не вдавалося проходити без поразок групові етапи і Ліги чемпіонів, і Ліги Європи. З цим, до речі, пов’язано унікальне на сьогодні досягнення вже європейського калібру. Восени 2002 року «дікефалос» всі шість матчів у групі Ліги чемпіонів завершили внічию.

Дивно, але при настільки довгої та насиченої євроісторії (з 1963 року – 227 матчів в трьох турнірах) з українськими клубами АЕК до «Зорі» зустрічався лише раз, причому зовсім недавно. У лютому 2017-го в 1/16 фіналу Ліги Європи «кітріномавріс» грали з «Динамо». В Афінах суперники обмінялися голами Циганкова і Айдаревіча, в Києві м’ячів не забили, і далі пройшли «біло-блакитні». Хоча були у афінян інші перетини з нашою країною. Так, в листопаді 1998-го команду очолив Олег Блохін. Ставши третім в сезоні тренером команди, він привів афінян до максимально можливого другого місця в чемпіонаті (з «Олі» тоді змагатися було марно), але все ж був звільнений за «незадовільний результат». У липні 2016-го в АЕК прийшов Дмитро Чигринський. Український центрбек швидко завоював авторитет у партнерів і визнання уболівальників, є твердим гравцем основи і іноді капітанить. А минулого літа жовто-чорну футболку надів Євген Шахов, який перейшов вільним агентом з «Лечче» – він поки більше «на підміні».

У минулому сезоні АЕК в чемпіонаті фінішував третім, що дало пропуск в третій кваліфайн ЛЄ. У цьому раунді «орли» пройшли швейцарський «Сент-Галлен» завдяки голу Нельсона Олівейри. А в раунді плей-оф афіняни на рідному «Спірос Луїс» видобули путівку в груповий етап в драматичному поєдинку з «Вольфсбургом». Господарі на 20-й хвилині не реалізували пенальті (Манталос), пропустили «в роздягальню» від Мехмеді, на 64-й хвилині відповіли гарматним пострілом Сімоеша з 30 метрів, а на четвертій доданій хвилині новачок Карім Ансаріфард завершив сольний прохід «кострубатим» ударом з ліву «лузу», який став для АЕК самим поки прекрасним голом сезону. У стартовому турі групового етапу «жовто-чорні» зіграли так само, як і «Зоря»: отримали на виїзді три м’ячі від «Браги».

Ансаріфарду, який перебрався з катарської «Аль-Сайлії» вільним агентом, можна назвати найяскравішим літнім придбанням афінян. Іранець відразу вписався в команду і почав забивати, склавши конкуренцію старожилам Лівайє і Олівейрі. Лінію атаки посилили також вінгери Леві Гарсія і Танкович, а також згаданий вище Шахов. Не забули в клубі і про зміцнення оборони – прийшли флангові беки Інсуа і Мітай, а також центрдефи Хнід і Неделчару. Всі новобранці вже задіяні в різноманітних схемах команди. Массімо Каррера, як типовий італійський фахівець, схиблений на тактиці та навчає своїх підопічних різним побудовам. Залежно від суперника, АЕК може грати з трьома центрбеками або в класичні чотири захисника, використовувати схеми 3-4-3, 4-3-3, 4-4-2 або, знову ж таки, дуже поширену 4-2-3-1.

Юрій ОКУНЬ

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також:

Leave a Response