close
Футбол

Чемпіони Європи – лише у «стиках»

Португалия – Сербия. Результативный удар Александра Митровича обеспечил сербам путевку на ЧМ-2022. Фото GettyImages
Португалия – Сербия. Результативный удар Александра Митровича обеспечил сербам путевку на ЧМ-2022. Фото GettyImages

Збірна Італії не пробилася на Мундіаль – це головна сенсація групового етапу європейської кваліфікації. Однією з двох найнецікавіших у цьому відбірковому циклі стала група F.

Читати цю статтю на русском языке

  1. Достроково
  2. Лоб у лоб
  3. За участю третіх осіб

Достроково

Збірна Данії тут була на дві голови вище за інших, відразу ж захопила лідерство і впевнено йшла до мети, досягнувши її ще в жовтні – перемога над Австрією забезпечила «червоній гвардії» перше місце в групі та путівку до Катару, що додається до нього.

Незважаючи на це, Каспер Г’юлманд закликав у листопаді під свій початок усіх здорових «основних» і випускав їх на полі – за рідкісним винятком. Проте психологія – річ уперта, стовідсотковий настрій на прохідні матчі тренер таки забезпечити не зміг. Своїх «автономних співвітчизників» фарерців вдалося перемогти на класі, хоч і з «ложечкою дьогтю» – першим у цьому відборі пропущеним м’ячом. Зовсім, слід сказати, «необов’язковим». Черговий навіс Андреасена праворуч Клемінт Ольсен, за потурання К’єра, трохи підправив «зачіскою», і м’яч залетів у дальній кут, викликавши лють Каспера Шмейхеля, який мріяв залишитись у цьому циклі «сухим».

Тим часом Шотландія виконала своє завдання – прагматично обіграла в Кишиніві аутсайдера Молдову та забронювала за собою «стикове» друге місце. Таким чином у заключному турі у Глазго зустрілися суперники, які не мають турнірної мотивації. Але на боці господарів був заповнений «Гемпден Парк», і цей стимул став вирішальним. Шотландці, які підганялися трибунами, активніше йшли вперед і двічі забили. Суттар – при подачі кутового, Че Адамс реалізував вихід віч-на-віч.

Окрім Шотландії перепустку до плей-оф, і теж достроково, отримала Австрія як перша в рейтингу переможців груп Ліги націй з перше-друге місця, що не посіли в цьому відборі. Тут, на мій погляд, є недоробка у регламенті, згідно з якою путівку до «стиків» отримує найкраща за рейтингом ЛН команда незалежно від зайнятого місця у групі відбору ЧС. Спортивніше було б рейтингувати тих, що спочатку посіли треті місця в групах, потім четверті і так далі. А то вийшло, що австрійцям можна було взагалі не паритися та спокійно пропускати вперед не лише Ізраїль, а й Фарери з Молдовою.

Не пахло інтригою і в групі Е, де збірна Бельгії не мала реальних конкурентів. Спокійна перемога над Естонією принесла «червоним дияволам» за тур до кінця перше місце, яке за ними було заброньовано апріорі. Але найцікавіше (а правильніше сказати – нецікаве), що й боротьба за другу позицію у цьому квінтеті достроково наказала довго жити. Справа в тому, що претенденти, Уельс та Чехія, значилися другими-третіми, після Австрії, у рейтингу Ліги націй. Так що однієї з цих команд у будь-якому випадку була гарантована путівка до «стиків» за друге місце у групі відбору ЧС, а іншій – за квотою ЛН.

Практично до розряду дострокових можна сміливо зарахувати і групу I, хоча формально тут все вирішилося у заключний ігровий день. У передостанньому турі Англія безцеремонно вибила з боротьби Албанію, яка теоретично претендувала навіть на перше місце в групі. Головним вишибалою став Гаррі Кейн, який оформив хет-трик. Та не простий, а ідеальний. Перший м’яч він забив головою, другий – лівою ногою, а третій – ефектним ударом правою бічними «ножицями». До речі, таких «фокусів із капелюхом» у збірній Англії не було з 17 лютого 1993 року, коли у поєдинку із Сан-Марино ідеально відзначився Девід Платт. Польща тим часом очікувано розправилася з Андоррою. І без того нескладне завдання «кадрі» зовсім спростив форвард господарів Рікард Родрігес, який уже на 10-й секунді заробив червону картку за удар ліктем Гліка. Натомість андоррець увійшов до історії як автор найранішого видалення в офіційних зустрічах європейських збірних.

Тож поляки ще мали шанси на перше місце, але при виконанні двох умов: хоча б мінімальну поразку Англії від Сан-Марино та власну перемогу над угорцями з різницею в п’ять м’ячів. Розклад абсолютно нереальний, тому Паулу Соуза виставив на Угорщину напіврезервний склад (головне – без Левандовського), який програв матч. А «три леви» вдосталь повеселіли, розгромивши сан-маринців з двозначним рахунком. Гаррі Кейн цього разу зробив покер, а міг й більше, якби не заміна на 62-й хвилині. Гарет Саутгейт після матчу пожартував: «Якби ми залишили Гаррі на полі ще на півгодини, нам подзвонили б з претензіями з родини Руні».

Лоб у лоб

У трьох групах доля перших-других місць вирішувалася в останньому турі в очній зустрічі претендентів. Відкривав цю, найбільш захоплюючу, частину кваліфікаційної програми листопада поєдинок групи Н у Спліті між Хорватією та Росією – єдиний із трьох, у якому нічия влаштовувала гостей. Хорватам допомагали рідні стіни, тобто трибуни, а ось рідне небо неабияк насолило. У день матчу на Спліт обрушилася злива, пристойний дощ йшов і під час гри, і дренаж стадіону «Полюд» не впорався з такою кількістю опадів. Якщо у першому таймі поле було просто важким, то у другому перетворилося на справжнє болото, в якому м’яч застрявав та плавав.

У таких умовах господарі практично втратили основний компонент комбінаційного футболу – гри низом. Що, зрозуміло, суттєво збіднило їхній атакуючий потенціал. А заразом полегшило завдання гостям, які, попри заяви Валерія Карпіна про «гру на перемогу», думали лише про те, як би «відмахатися». З безлічі своїх підходів хорвати вичавили 19 ударів по воротах, але по-справжньому небезпечними були лише три: два Брозовича в першому таймі (поряд з «дев’яткою» і сейв Сафонова) і відразу після перерви – Пашалича головою впритул (знов російський воротар блискуче зреагував). Але коли здавалося, що гостям вдасться виловити в цьому каламутному болоті нічийну «золоту рибку», успіх нарешті посміхнувся «клітчастим»: Кудряшов переправив у свої ворота навіс Брекало з лівого флангу. Тільки після цього гості спробували хоч щось зробити в атаці і навіть завдали двох ударів по воротах, але обидва повз.

У групі В перед листопадовим слотом начебто було очевидно: ключовим стане поєдинок між Іспанією та Швецією на «Ла Картусі», в якому господарі будуть зобов’язані грати на перемогу. Однак у передостанньому турі корективи до цього розкладу несподівано внесла невмотивована Грузія, яка «ляснула» Швецію у Батумі. Сенсації чимало посприяли гості, які чомусь уявили, що три очки зваляться до них у кишеню самі собою, і грали дуже спокійно. Ібрагімович, Ісак та Классон не реалізували забійні моменти, маса напівмоментів закінчилася нічим через відверте піжонство «тре крунур». А господарі раптом взяли та забили – Кварацхелія заштовхав м’яч у сітку у метушні під час подачі зі штрафного. А потім ще. Той же Кварацхелія, продавивши Лінделефу, реалізував вихід віч-на-віч. І два очки переваги Швеції над Іспанією перетворилися на «мінус одне».

У Севільї іспанці відмовилися від начебто належного їм за статусом «першого номера», скромно взявши собі «другий», але не забуваючи при цьому про відомий принцип «поки м’яч у нас – нам не заб’ють». А контроль м’яча у «фурії роху» поставлений відмінно, так що шведам дісталися лише 33 відсотки володіння. Але матеріалізувати свою територіальну перевагу господарі не дуже прагнули, уперед йшли обережно і лише напевно.

Натомість в обороні діяли гранично уважно, єдину грубу помилку припустився на 48-й хвилині Аспілікета, але Ісак цим не скористався. А ще Форсберг добре прикладався з півкола і від правого кута воротарського майданчика, але м’яч пролітав зовсім поряд зі штангами. У результаті в площину воріт Сімона «синьо-жовті» так жодного разу і не потрапили, а наприкінці, захопившись «навалом», пропустили контратаку, на завершення якої Ольмо вистрілив у перекладину, а Мората перший опинився на відскоку.

Фінальний матч групи А між Португалією та Сербією розпочався для господарів краще не придумаєш. Вже на 2-й хвилині Гудель завозився з м’ячем біля свого штрафного майданчика, був «обкрадений» Бернардо Сілвою, який відпасував Ренато Санчешу, а той розстріляв Райковича. Однак цей швидкий гол послужив «червоно-зеленим», яких влаштовувала й нічия, погану службу. Вони чомусь вважали творчу частину своєї програми виконаною і зосередилися виключно на руйнівній. Щоправда, спочатку намагалися хоч високо пресингувати, але досить швидко від цього відмовилися і почали зустрічати суперника на своїй половині поля.

Серби, у яких пропущений м’яч викликав деяку нервозність, прийшли до тями, зібралися і почали «обволікати» володіння Патрісіу павутиною комбінацій. Влахович потряс штангу, сам же встиг на добивання, але пальнув по горобцях. А на 33-й хвилині гості зірвали перший плід свого тиску – Тадич з півкола пробив прямо в Патрісіу, але той зненацька відрикошетував м’яч у ворота.

Ситуація змінилася, тепер уже будь-який точний удар гостей міг стати для господарів вироком. Але вони чомусь продовжували гнути ту саму лінію – діяти від оборони і всіляко «сушити» гру. За такої тактики зовсім загубився на полі Кріштіану Роналду – вперше у своїй кар’єрі він у матчі відбору до Мундіалю жодного разу не пробив у створ. Втім, як й всі інші, окрім Санчеша, який на 53-й хвилині здійснив вражаючий сольний рейд, але вдарив погано. Загалом португальці грали з вогнем і догралися: на 90-й хвилині Тадич навісом праворуч перекинув увесь захист господарів, і Митрович головою пробив з відскоком від газону і впритул зі штангою – без шансів для Патрісіу.

За участю третіх осіб

В інших групах боротьба була непрямою, в тому числі й нашій групі D. Але про неї, як завжди, окремо і докладно, тут же – про інші. Найдраматичнішим вийшло протистояння в квінтеті С Італії та Швейцарії, яке почалося саме з очної зустрічі і цілком могло нею фактично закінчитися.

Поєдинок на римському «Олімпіко» вийшов загалом рівним, нервовим та напруженим. Суперники насамперед намагалися не пропустити, але, незважаючи на це, у першому таймі обмінялися голами. На 12-й хвилині Окафор промчав лівим флангом і «накотив» у півколо Відмеру, який як з гармати вистрілив під поперечину. Італійці відповіли на 36-й хвилині «неаполітанським» голом: Інсіньє ліворуч зі штрафного навісив точно на голову Ді Лоренцо.

У другому таймі команди ще більше обережніли, гості явно погодилися на нічию, господарі все ж таки намагалися вирвати перемогу і наприкінці були до цього дуже близькі. Ситуація вийшла – копія тієї, що була у поєдинку у Базелі 5 вересня. Знову Берарді заробив пенальті, тільки тоді він отримав по нозі від Родрігеса, а зараз поштовх у спину від Уліссеса Гарсії. Знову до «точки» підійшов Жоржиньйо, і якщо у вересні він не зміг перехитрити Зоммера, то тепер перехитрив самого себе – пальнув по римських горобцях.

Конкуренти залишилися при своїх, але в Італії залишилася й перевага у два м’ячі за різницею. Справа у «скуадри адзурри» була «за малим»: обіграти Північну Ірландію на виїзді, чого раніше не вдавалося – поразка та дві нічиї. Не вийшло й цього разу. Гості мали колосальну перевагу у всьому, крім гострих моментів. Численні італійські атаки – хоч низом, хоч верхом – розбивалися о щільну і добре організовану оборону господарів. І рідкісні контрудари «Зелено-білої армії» були набагато небезпечнішими. Доннарумма важко потягнув постріл Севілла, а в доданий час удар Вашингтона на «стрічці» прийняв на себе Бонуччі. Швейцарці ж у паралельному матчі «розібрали» Болгарію, можна сказати, класично. Перший тайм вони присвятили активному розхитуванню оборони суперника, а в другому, піднявши темп, перетворили цю оборону на руїни. Швейцарія тріумфує, а Італія в шоці – запахло повторенням відбору до ЧС-2018.

Досить передбачувану ситуацію в групі G несподівано загострили голландці, які на рівному місці створили собі проблеми. Матч передостаннього туру в Подгориці складався для лідерів непросто. Не обтяжені мотивацією чорногорці зовсім не мали наміру грати роль постачальника очок, діяли агресивно і намагалися відповідати атакою на атаку. У таких умовах гостям все ж таки вдалося створити комфортну перевагу в рахунку. Депай реалізував пенальті за фол на Классені, а потім п’ятою переправив у сітку простріл Дюмфріси. Норвегія вже зіграла внічию з Латвією, тож «помаранчевим» залишалося довести матч до перемоги та святкувати вихід на Мундіаль. Однак підопічні Ван Галя примудрилися цю перемогу прогаяти. Наприкінці, коли гості розслабилися у перекусі свята, спрацювали два джокери Міодрага Радуловича – Вукотич реалізував вихід віч-на-віч, а Вуйнович чарівно пробив зі «другого поверху».

У результаті ситуація в групі з передбачуваної перетворилася на слизьку. У заключному матчі з Норвегією голландцям вистачало і нічиєї (благо, різниця м’ячів дозволяла), але у разі поразки та перемоги Туреччини над Чорногорією вони залишалися за бортом навіть «стиків». А тут ще нещасний випадок – на тренувальній базі впав та зламав ногу Луї Ван Галь. Втім, і під керівництвом Данні Блінда «помаранчеві» у Роттердамі повністю контролювали гру, регулярно створювали моменти, ось тільки м’яч у ворота Нюланда ніяк не йшов. І тому будь-який «дурень» від норвежців міг призвести до катастрофи.

Полегшення настало лише на 84-й хвилині, коли Бергвейн із «накату» Грюневельда з 13 метрів вбив м’яч у праву «дев’ятку». Гол Депаї, якому щедрий Бергвейн віддав пас на порожні ворота, вже був «позаплановим». У паралельному матчі чорногорці зробили все, щоб нашкодити і туркам, але не змогли, та й з огляду на перемогу Нідерландів «яничари» навіть у разі поразки залишалися б на другому місці за різницею м’ячів.

У групі J Німеччина свою законну і ніким не оспорювану перемогу у групі де-юре оформила ще у жовтні, тож у листопаді тут точилася боротьба за другу позицію між Румунією та Північною Македонією. Фактично ця боротьба вилилася у заочне змагання – хто краще зіграє вдома з Ісландією. Румунам підібрати ключі до воріт вікінгів не вдалося, хоча хороші шанси були. У першому таймі Тошка недоречно опинився на лінії чужих воріт і «відбив» удар Марина, наприкінці зустрічі Олафссон парирував удар Максима п’ятою, а Хаджі влучив у штангу.

А ось у македонців це вийшло, причому швидко: на сьомій хвилині Аліоскі праворуч із найгострішого кута потрапив у ближню «дев’ятку». Гості змогли відігратися на початку другого тайму, на що господарі відреагували штурмом і на 64-й хвилині завдяки ураганній атаці з п’ятьма ударами по воротах знову вийшли вперед – останнє слово сказав Елмас. Він же на 86-й хвилині зняв усі питання про належність путівки до «стиків», проскочивши у штрафному двох суперників і точно «поклавши» м’яч у праву «шістку».

Юрій ОКУНЬ

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також: