close
Футбол

Дорогий ти наш Ромелу

Ромелу Лукаку второй раз вошел в «челсийскую» реку. Фото GettyImages
Ромелу Лукаку второй раз вошел в «челсийскую» реку. Фото GettyImages

Бельгійський форвард Ромелу Лукаку став світовим лідером за сумарною вартістю всіх його трансферів.

Читати цю статтю на русском языке

  1. Пов’язані одним ланцюгом
  2. Манчестерці наситилися?

Пов’язані одним ланцюгом

Антоніо Конте недарма покинув «Інтер» на хвилі успіху – після першого за 11 років тріумфу в чемпіонаті: серйозна розмова з керівництвом клубу переконала його в тому, що на продовження розраховувати не доводиться. Тренеру дали зрозуміти, що серйозного підсилення не буде, але пообіцяли хоча б зберегти провідних гравців чемпіонського складу. Конте цьому не повірив і правильно зробив.

Першою ластівкою став Ашраф Хакімі, який полетів до «ПСЖ» на початку липня за 60 мільйонів євро. Власник «Інтера» Стівен Чжан відразу ж сказав, що це, мовляв, разова акція, і більше нічого такого не буде. Фанати «нерадзуррі» сприйняли ці слова насторожено, тим більше, що відразу ж поповзли чутки про те, що наступним буде Ромелу Лукаку. Хакімі, звичайно, був дуже важливим гравцем, але за будь-яких умовах цінність правого латераля непорівнянна з цінністю кращого снайпера (24 голи) і кращого асистента (10 гольових передач) команди в чемпіонаті. 25 липня гендиректор клубу Джузеппе Маротта ці чутки категорично спростував: «Лукаку не продається, це навіть не обговорюється. Він – найважливіша фігура на шаховій дошці Сімоне Індзагі».

Однак в нашому світі, як відомо, продається майже все, і аж ніяк не футболісти підпадають під обмовку «майже». Справа лише в ціні, а «Челсі» зробив пропозицію, від якого Стівен Чжан не зміг відмовитися – 115 мільйонів євро. Саме Чжан, оскільки і рада директорів клубу, і Індзагі були-таки проти продажу форварда. Але борг «Інтера» досяг 630 мільйонів євро, компанія Чжана «Suning Group» теж вся в збитках, тому відмовлятися від грошей Романа Абрамовича дійсно було не можна. І 12 серпня Лукаку став гравцем «Челсі», підписавши контракт до 30 червня 2026 року. До речі, для самого гравця англійський клуб також знайшов досить вагомі аргументи – річна зарплата 12 мільйонів євро, та ще плюс бонуси.

Це друге «пришестя» Ромелу до стану «пенсіонерів». Перше відбулося рівно 10 років тому і залишило у бельгійця, м’яко кажучи, не найкращі спогади. «Челсі» придбав 18-річного нападника у «Андерлехта» за 15 мільйонів євро явно на перспективу, однак гравець рвався у бій і стверджував, що вже годиться для «основи». При цьому безсумнівно програвав конкуренцію тодішнім «китам» нападу Дрогба і Фернандо Торресу, та ще конфліктував з тренером Андре Віллаш-Боашем. Останнє не могло не позначитися на «кредиті довіри»: форвард взяв участь лише в 12 матчах, грав мало і жодного разу не забив. Щоправда, став володарем Кубка Англії і Кубка чемпіонів, але про ці титули Лукаку згадувати не любить, вважаючи, що до них не причетний. І дійсно: в першому турнірі він провів всього дві хвилини, у другому взагалі на поле не виходив.

З такими «досягненнями» бельгійця в наступному сезоні сплавили в оренду у «Вест Бромвіч», де він себе непогано проявив: 17 голів та сім асистів в 38 матчах. Влітку 2013-го Лукаку повернувся до «Челсі», але зіграв лише в трьох матчах, причому особливо «відзначився» в поєдинку Суперкубка УЄФА з «Баварією»: не забив вирішальний пенальті в післяматчевій серії. Після чого був знову відправлений в оренду, тепер у «Евертон». Ця оренда вже була з правом викупу за 35 мільйонів євро, і «іриски», задоволені показниками гравця (15 голів та вісім асистів в 33 матчах), після закінчення сезону цим правом скористалися.

Ось так сім років тому і завершився перший «роман» Лукаку з «Челсі». Потім у нього були три сезони в «Евертоні», перехід у «Манчестер Юнайтед» за 85 мільйонів євро, два сезони там, трансфер в «Інтер» за 74 мільйони євро і два прекрасних сезону в Італії, що переконали керівництво «Челсі» повернутися до співпраці з Біг Ромом. За підсумками всіх цих «поневірянь» Ромелу Лукаку вийшов на перше місце в списку найбільш сумарно дорогих футболістів планети: на його трансфери витрачено 327 мільйонів євро, що на 17 «лимонів» більше, ніж у колишнього лідера Неймара.

А керівництво «Інтера», немов продовжуючи знущатися над уболівальниками, заповнило вакансію в нападі Едіном Джеко, що утворилася з відходом Лукаку. У боснійця закінчилася угода з «Ромою», Моурінью він не потрібен, ось міланці й скористалися «халявою». Звичайно, Джеко – форвард «авторитетний» та з солідним досвідом виступів в Італії (за п’ять років – 260 матчів, 119 голів, 55 гольових передач в складі «вовків»). Але йому вже 35 років. А найголовніше – він гравець зовсім іншого плану, ніж Лукаку. Тобто, взагалі нічого спільного. Проте з ветераном уклали контракт навіть не на один, а на два роки.

«Рома» ж, розпрощавшись з Джеко, теж повинна була посилити атакуючі ряди. Але Жозе Моурінью – не є Сімоне Індзагі, йому «секонд-хенд» не підсунеш, тому довелося американським господарям римського клубу розщедрюватися. Підходящу кандидатуру знайшли в «Челсі», який не проти був частково заповнити витрати на трансфер Лукаку. З приходом бельгійця «зайвим» виявився Теммі Абрагам, його-то «пенсіонери» і продали «вовкам» за 40 мільйонів євро. Щоправда, про всяк випадок залишили лазівку – право зворотного викупу за вдвічі більшу суму.

Ось Абрагам якраз за стилем гри дуже схожий на Джеко: типовий «наконечник» з приблизно такою ж фактурою – худорлявий, зріст 190 см (у боснійця – 193). До 23 років Теммі накопичив вже чималий досвід в Англії – 209 матчів, 90 голів, 16 гольових передач у складі «Суонсі», «Астон Вілли», «Брістоля» та «Челсі». Форвард підписав з «Ромою» угоду на п’ять років, його річна зарплата складе 4,5 мільйонів євро без бонусів.

Ось такий склався на цьому тижні «атакуючий» ланцюжок переходів: з «Інтера» – в «Челсі», з «Челсі» – в «Рому», з «Роми» – в «Інтер». Додамо, що для «Челсі» трасфер Лукаку став найбільшим «вхідним» в історії клубу – колишній рекорд належав Каю Гаверцу, за якого рік тому віддали 80 мільйонів євро. А для «Роми» покупка Абрагами – друга в списку, на два «лимони» більше «вовки» платили в 2018-му за Патріка Шика.

Манчестерці наситилися?

В той же день, коли «Челсі» підписав Лукаку, «Манчестер Юнайтед» нарешті офіційно оголосив про перехід Рафаеля Варана. Де-факто угоду з «Реалом» і гравцем з усіма деталями було досягнуто ще 20 липня, але всякі дрібниці (в основному, «антіковідного» характеру) заважали її оформити де-юре. 12 серпня все зрослося, і 28-річний центрбек поставив підпис під контрактом до 30 червня 2026 року. Чемпіон світу в розквіті сил дістався «червоним дияволам» відносно дешево – 40 мільйонів євро (ще «десятка» може набігти бонусами).

Трохи раніше «Юнайтед» зробив дорожчу, але не менш вигідну угоду – придбав у дортмундської «Боруссії» за 85 мільйонів євро Джейдона Санчо. Платежі за 21-річного вінгера розподілені рівними частинами на п’ять років – як раз термін його контракту. «Ми не раді цим грошам, тому що дуже не хотіли розлучатися з Джейдоном», – сказав з цього приводу спортивний директор німецького клубу Міхаель Цорк. Можливо, він хотів сказати не «цим грошам», а «таких грошей», оскільки рік тому «МЮ» пропонував за Санчо 100 мільйонів платіжками за три роки, але «Боруссія» хотіла 120 і відразу. Тепер німцям довелося «посунутися» і в грошах, і в часі.

Цими двома трансферами «Юнайтед» цього літа, здається, і обмежиться. Принаймні Оле-Гуннар Сульшер ніби як задоволено підвів підсумки: «Тренер щасливіше, якщо трансфери закриті рано. Раніше ми дотягували угоди до кінця трансферного вікна, але в цьому році у нас вийшло все залагодити набагато раніше. Думаю, що два наших новачка принесуть нам величезну користь. Вони матимуть велике значення для команди та в короткостроковій і в довгостроковій перспективі».

Земляки «Юнайтед» з «Сіті» теж не збиралися цього літа робити масові закупівлі. Відразу після завоювання чемпіонського титулу Пеп Гвардіола сказав і потім повторював не раз, що команда у нього відмінно укомплектована, а якщо і буде поповнення, то «крапкове». Головним претендентом на роль цієї «крапки» вважався Гаррі Кейн, який засидівся в «Тоттенгемі» без трофеїв та відверто висловлював бажання перейти в який-небудь клуб серйозніше. Причому бажання це було настільки пекучим, що футболіст влаштував страйк з вимогою продати його – не вийшов вчасно з відпустки та ігнорував тренування. Даніел Леві згоден був продати гравця, але як мінімум за 150 мільйонів євро, і «кінський» цінник відлякав усіх покупців, в тому числі й «Сіті».

У липні проскакував варіант з Мессі, якого Пеп не проти був знову дістати під свій початок. Аргентинець був «безкоштовним», але його прихід вніс би небажаний дисбаланс у зарплатну відомість, а отже – і в загальнокомандну атмосферу. Та й вік пристойний – все-таки 34 роки. Загалом, відмовилися.

І залишився, по суті, один кандидат – Джек Гріліш, на якого «містяни» поклали око ще в минулому році. У контракті гравця з «Астон Віллою» були прописані відступні в 100 мільйонів фунтів (117,5 мільйона євро), і бірмінгемці ні за що не погоджувалися знизити ціну. Тому що всі знають: якщо «Манчестер Сіті» дуже хоче гравця – то все одно купить, так що поступатися і втрачати гроші нема чого. І «иістяни» виплатили клаусулу, встановивши новий рекорд трансферної покупки для англійських клубів. Колишній належав «МЮ», який п’ять років тому відвалив «Ювентусу» за Поля Погбу 105 мільйонів. 25-річний атакуючий півзахисник законтрактований на шість років, і, здається, «Сіті» цим трансфером обмежиться.

Юрій ОКУНЬ

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також: