close
Контора пишет
Фото GettyImages

Рішення Апеляційного комітету УЄФА, що зарахував нашій збірній технічну поразку в незіграному матчі Ліги націй зі Швейцарією, відсунуло на другий план справи внутрішні. Одним розчерком пера безвісний ескулап з кантону Люцерн поставив на коліна цілу країну і зберіг для своєї збірної елітну прописку. Без гри і нервування.

Читати цю статтю на русском языке

Була надія, що перед оголошенням вердикту футбольні чиновники УЄФА зроблять знижку на світову пандемію коронавіруса і кинуть хоча б побіжний погляд на турнірну таблицю нашої групи, в якій «наті» стояли на виліт в Лігу В. Нічого подібного. Вони винесли абсолютно неспортивний вирок, а мотиваційну частину надіслали нам тільки через п’ять днів. Що ж так довго складали дві пропозиції? Чи не складалася пісня?

Втім, дивуватися тут нема чому. Квартиронаймачі та домовласники – тут загальні інтереси. Штаб-квартира УЄФА знаходиться в Ньоні, ФІФА – в Цюріху, а Спортивний арбітражний суд, де УАФ має намір оскаржити рішення АК, – в Лозанні. Все це територія Швейцарії. Одна контора. Вони навіть не зглянулися до жереба. На кой ляд їм випробовувати долю, коли є хороші юристи?

Ми обіграли Швейцарію та Іспанію, конкуруюча фірма – нікого, але ідіотська заковика в правилах, що складена цими самими юристами, змінює місцями успішних і невдах. Який тут до біса Respect? Можна скільки завгодно говорити про справедливість, але справедливіше світ все одно не стане (дитині дали пустушку – так відбулася перша зустріч з неправдою). Є вигода, а все інше – демагогія під хорошу міну. У цьому ми переконуємося щодня. І в житті, і на футбольному полі зокрема.

Андрій Шевченко витрачав нерви і здоров’я, через пів-Європи привіз свою команду в Люцерн, а легенду Старого Світу і володаря «Золотого м’яча» разом з його збірної виставили за двері. Що тоді говорити про Юхима Коноплю, якого позбавили трудового гола? Захисник «Десни», звичайно, не Шева, і біг-то він всього півсотні метрів, але ситуації схожі. Так, в зародковій стадії результативної комбінації «сіверян» в матчі з «Колосом» Імереков підіграв собі рукою. Відмотали, покарали і що, справедливість восторжествувала? Більше схоже на підміну понять. Також, як і з офсайдними міліметрами.

Можна, звичайно, всіх собак повісити на суддів, що, частково, правильно. А з іншого боку, вони ж рядові службовці та виконують спущені їм зверху інструкції. У точності, як деякі публіцисти накази свого шефа. І тут дуже важливо не перейти межу. Комусь не подобається Павелко, комусь – Ахметов чи Суркіс, хтось вболіває за «Динамо», хтось – за «Шахтар», а хтось (багато в столиці не повірять) – за «Олександрію», «Ворсклу», «Зорю» і навіть «Інгулець». А винна Катерина Монзуль.

Просто дивно, як ця тендітна жінка виживає в гнітючій інтернетівській атмосфері. Швидше за все пані Катерина просто ігнорує мережеві коментарі джентльменів про себе. І правильно робить. Читала б – зійшла з розуму.

Отже, прав був професор Преображенський. З поправкою на сучасні технології.

Едуард КИСЕЛЬОВ

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також: