close
БоксІнші

Красу сприймаємо «з кулаками»

За плечами волынянки Татьяны Коб олимпийский опыт Рио-2016. Фото GettyImages
За плечами волынянки Татьяны Коб олимпийский опыт Рио-2016. Фото GettyImages

Жіноча збірна України має намір добути п’ять олімпійських ліцензій.

Читати цю статтю на русском языке

Навіть не знаю, що вибрати в якості аргумента? На одній шальці терезів – п’ять українських медалей з жіночого чемпіонату Європи-2019 в Мадриді (0-1-4). На іншій – перерваний через пандемію Європейський кваліфікаційний турнір нинішнього року в Лондоні. Там вийшло із перемінним успіхом: двоє вибули після одного-двох поєдинків, троє могли б продовжувати виступи, але до наступних зустрічей справа не дійшла.

Відразу обмовлюся: згадані «п’ятірки» різні по прізвищах і по вазі (наприклад, піренейське «срібло» киянки Тетяни Шевченко в «супертяжі», треті місця до 48 і 64 кг – категорії неолімпійські). У цих двох відповідно боксують Ганна Охота з Горішніх Плавнів і ще одна столична спортсменка Марія Бова. Або, наприклад, Анастасія Черноколенко з Дніпра, яка в іспанській столиці здобула «бронзу» до 81 кг, але до англійського іспиту повернулася в «75».

Розкрити дужки в тих хитромудрих поєднаннях і взагалі оцінити наші шанси на завоювання ліцензій кореспонденту «Спорт-арени» допоміг головний тренер жіночої збірної України Сергій Гордієнко.

– На відміну від чемпіонату світу, програма Олімпіади включає тільки п’ять категорій з десяти. Ми знали послідовність відборів: спочатку європейський в березні, через два місяці – світовий. Від Європи в трьох легших вагах на кону по шість ліцензій. До 69 кг – п’ять, до 75 кг – чотири. Природно, якщо країна вирішує завдання в тій чи іншій номінації через континент, то на другий турнір делегувати не треба.

– Вибачте, але як при системі прямого вибування вийде шість мандатів? Або чотири, або вісім…

– Скажу. Ті учасниці, які програють у чвертьфіналі, потім проводять між собою стикові бої. Виграєш «втішну» пару, і ти – в шістці. Ось «до 69» треба, як би в нижньому квартеті, перемогти двічі. Згоден – це дуже складно.

– І все ж, як для наших розгорталися події в Англії?

– По різному. Так, Черноколенко не встигла вийти на ринг і лише чекала на поєдинок з представницею Литви. Зауважу, що Настя не тільки медалістка торішньої «Європи», а й ЧС-2014 в південнокорейському Чеджу. Там вона здолала суперниць з Афганістану і США, але у півфіналі поступилася титулованій учасниці з Індії. Особистим наставником у Анастасії в клубі Міносвіти є Олексій Шевченко. По одному бою виграли наші дівчата в номінаціях «57» і «69». В одному випадку харківська динамівка Юлія Циплакова, капітан збірної, стартувала з перемоги над словенкою Відой Рудольф і налаштовувалася на зустріч зі Стефані Тур зі Швеції. Циплакову готує кубинський фахівець Карлос Бентазос. Аналогічно киянка Анна Лисенко з ЦСК ЗСУ, вихованка Олександра Саленка, переконливо розібралася з угоркою Естер Олах, і турнір зупинили…

– Треба розуміти, що ці рубежі для українок залишаються в силі? Тоді як двом переможеним доведеться притримати кулаки в рукавичках до світової стадії?

– Завершення «по Європі» в будь-якому випадку передбачається в 2021-му, приблизно в ті ж терміни. МОК запевнив зацікавлені країни, що досягнуті стадії змагань зберігаються. Що до категорій «51» і «60», то чесно кажучи, не хотів би називати цих спортсменок невдахами. Так, ще одна армійська спортсменка Тетяна Коб з Ковеля, вигравши через явну перевагу у Анаханім Агаєвій з Азербайджану, не встояла в 1/8 фіналу проти досвідченої польки Сандри Драбік, в чиєму активі по дві нагороди різних років і чемпіонатів Європи, і Європейських ігор. Але не забуваємо, що саме Коб – єдина, хто в жіночому боксі представляла Україну в олімпійському Ріо-2016…

– Здається, їй тоді не особливо пощастило з жеребом?

– Завдяки важкого виграшу у чемпіонки світу болгарки Станіміри Петрової Таня вийшла в чвертьфінал. А там не хто-небудь, а чемпіонка Лондона-2012 британка Нікола Адамс, яка повторила тріумф в Бразилії. Так що п’яте місце учениці Віктора Рогатина – найвищої проби. Плюс вона діючий призер Європи, все в тому ж Мадриді. Треба, звичайно, підтримати і спартаківку Марину Мальовану з Черкас, адже її кривдниця на старті туркеня Ешра Йілдиз на секундочку – переможниця традиційного стамбульського турніру «Ахмет Комерт». Думаю, разом з батьком-тренером Андрієм Мальованим вони зроблять правильні висновки.

– До речі, а ліцензії, в принципі, іменні або «на країну»?

– У боксі конкретно іменні. Але з прицілом «на Париж», або куди призначать навесні наступного року світовий відбір, ми маємо право відправити у якійсь вазі іншу спортсменку. Резерв для підстраховки є. До того ж очікується ще грудневий чемпіонат України-2020.

– Скільки зазвичай викликається людей на централізований збір, припустимо, в Конча-Заспу?

– А там ми, дотримуючись усі посткарантинні рекомендації, і готувалися. У червні було 20 спортсменок, в липні – 14. Незважаючи на складності з фінансуванням, спортивне міністерство і Федерація боксу України ці умови створили. На першому з тих зборів упор робився на психологічне, фізичне та спеціальне тестування. У нас потужна група вчених, очолювана кандидатом педагогічних наук Валентином Остьяновим зі Львова, в ній же і доктор наук з фізичного виховання полтавчанин Сергій Киприч. Зрозуміло, найактивнішу участь беруть лікар збірної Любов Коваль і масажист Оксана Кашпур. Що цікаво, обидві з Івано-Франківської області.

– Сергію Володимировичу, дозвольте запитання трохи вбік від Олімпіади. Доводиться вам, заслуженому тренеру України, розвінчувати закиди скептиків щодо шкоди жіночого боксу?

– Це є таке! Але давайте візьмемо історію моєї учениці Марії Бадуліної, тепер її прізвище Бова. Вона дотепер продовжує активну кар’єру, і це мама двох прекрасних доньок! Оцініть деякі з нагород в її колекції: «золото» чемпіонату Світу-2012 в китайському Циньхуандао з перемогою в фіналі до 69 кг над американкою Рейчел Міллер, або «срібло» чемпіонату Європи-2011 в Роттердамі слідом за знаменитою голландкою Марішель де Йонг, у якій взяла реванш через рік. Всього європейських медалей три, плюс «срібло» ЧС-2018 в Нью-Делі. До слова, на другу сходинку п’єдесталу піднялася там Ганна Охота, підопічна Олександра Середницького. Так що панянки у нас постояти за себе завжди готові. Але і ми їх бережемо!

Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також:

Leave a Response