close
Баскетбол

Михайло Горобченко: Я програв на ставках всі гроші

Михаил Горобченко: Я проиграл на ставках все деньги
Фото сайта fbu.ua

Колишній капітан збірної України U-20 полегшив душу щирим каяттям.

Читати цю статтю на русском языке

– Всім привіт! Хочу поділитися своєю історією, оскільки останнім часом в баскетбольному колі біля мого імені вистачає різних неприємних домислів і спекуляцій. Хочу розповісти правду, а також публічно попросити вибачення у людей, які мене підтримували і підтримують, і щоб жодний більше не повторював моїх помилок, – написав Михайло Горобченко на своїй сторінці у Фейсбук.

Я сам з Кривого Рогу, де і починав свою баскетбольну кар’єру. На рівні Вищої ліги грав у дублі «Кривбасу», потім в «Ніко-Баскет», і вийшло навіть перейти на рівень Суперліги. Сезон-2018/19 я провів в «Київ-Баскет», але там в умовах сильної конкуренції у мене було зовсім мало ігрового часу, і минулого літа я став гравцем «Хіміка». Також ви могли чути про мене по матчах за юнацькі збірні України, в U-20 я навіть був капітаном команди.

Словом, все було досить непогано до грудня минулого року, поки я не зареєструвався в одній з букмекерських контор. Спочатку ставив невеликі гроші і грав заради розваги, але потім азарт непомітно захопив і суми ставали все більше і більше. Уже доводилося чути про себе, що я «грав на контору», але я ніколи, жодного разу не ставив гроші на матчі Суперліги і, тим більше, на матчі свого «Хіміка».

Я не намагався когось обдурити, тут було чисто спортивне бажання виграти, тому став робити ставки на різні види спорту. Зрозумів, що на матчах НБА або футболі вигравати складно, і переключився на настільний теніс – там і ліміти були високі, виграти можна було швидко і відразу кілька тисяч гривень. Загалом, мене затягнуло.

Минуло зовсім небагато часу і я зрозумів, що програв всі свої гроші. Тут би зупинитися, але азарт мене вже захлеснув, і я почав під різними приводами позичати в друзів і тих, з ким був ледь знайомий. Оскільки я набагато частіше програвав, ніж вигравав, борг накопичився пристойний, і мені вже довелося перепозичати у людей, щоб виплатити колишній борг іншим. Найжахливіше – я постійно брехав і продовжував грати на ставках. Зараз дуже багато тримають на мене зло. Я розумію їх. Сподіваюся якомога швидше з ними розрахуватися.

У «Хіміку» дізналися про мою ситуацію і головний тренер Віталій Степановський був одним з тих, хто намагався мені допомогти. Ми неодноразово з ним говорили про мою ситуацію, я ходив до нього на індивідуальні тренування. Але я продовжував упевнено йти на дно – хотілося швидко розрахуватися з боргами, а щоб це зробити, я продовжив ставити і заганяти себе ще в великі борги. У клубі не витримали і мене відрахували. Розумію, що підставив «Хімік» та Степанівського посеред сезону, і зараз дякую їм, що клуб не став роздмухувати скандал через це або скаржитися в ФБУ. Все могло бути для мене значно гірше. Я читав на баскеткомі коментар Віталія Васильовича, що він більше не дасть мені руку. На жаль, зараз мені залишається тільки схилити перед ним голову – сказати просто нічого. Тренер, вибачте мене, мені дуже соромно.

Далі – тільки гірше. Ситуація з боргами призвела до сварки з батьками, від мене пішла дружина Даша. А я тим часом почав перепозичати гроші у компаній, які займаються мікропозиками. Загалом, зовсім скоро я познайомився і з колекторами, і людьми, які до сих «бомблять» мій телефон різними погрозами.

Незважаючи на всю цю історію мене взяли в «Ніко-Баскет», де я грав раніше. Валентин Борисович Берестнєв пішов мені назустріч і дав другий шанс. Але тут трапився коронавірус і я де-факто залишився без роботи і постійного заробітку, з масою боргів та постійними погрозами. У квітні я, нарешті, перестав грати – відтоді на сайт контори не заходив жодного разу.

Влітку допомагав батькові робити ремонти і влаштувався в ресторан. Так вийшло заробляти якісь гроші, щоб віддавати борги. Тільки зараз в цій історії стало видно світло в кінці тунелю. Уже відомо, коли стартує новий сезон, який я повинен почати в «Ніко-Баскет». Мені 22 роки і я все ще чіпляюся за своє баскетбольне майбутнє. Ще раз спасибі моєму клубу, що вірить в мене!

Прошу вибачення у всіх, кого я розчарував. Я пам’ятаю про свої борги – дайте мені кілька місяців, я розрахуюся з кожним. Це моє щиросердне зізнання. Я втомився від чуток і власної брехні. Хочу покінчити з цим раз і назавжди, а також закликати інших хлопців не повторювати моїх помилок. Іноді проста забава може завести вас дуже далеко і зовсім не туди.

Віктор ТАЧИНСЬКИЙ

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також:

Leave a Response