close
Інші

На віражу з Гонконгом

Елена Старикова всерьез настроена на олимпийский дебют. Фото mil.gov.ua
Елена Старикова всерьез настроена на олимпийский дебют. Фото mil.gov.ua

Новий наставник трекової збірної України згоден не менш, ніж на три пропуску в Токіо.

Читати цю статтю на русском языке

Про щедрий набір ліцензій в трекових номерах програми мова не йшла. Але те, що Україна залишиться з однією-двома, влаштовувало ще менше. Чому сталося так, допоміг розібратися головний тренер нашої збірної, заслужений майстер спорту Руслан Підгорний.

– На момент перенесення Олімпіади-2020 за якими дисциплінами відібралися наші гонщики, і чи можливий додатковий варіант через майбутні турніри?

– Відразу відповім: кваліфікація від Міжнародного союзу велосипедистів (UCI) завершена. Межу підводив чемпіонат світу в Берліні, а до того треба було протягом двох років накопичувати залік на кубках світу або чемпіонатах континентів. Тобто, офіційно ми маємо в своєму розпорядженні жіночу ліцензію в спринті, яку принесла львів’янка Олена Старікова. При входженні в топ-вісім світового рейтингу зі спринту право виступу доповнюється ліцензією в кейріні. Так у Старікової й сталося. Розглядається в даних дисциплінах також Любов Басова (до речі, в спринті була чемпіонкою континенту, а в Ріо-2016 вона п’ята в кейріні. – Прим. Є. К.). Щоправда, нам було повідомлено, мовляв, є ліцензія і в Медісоні, але на підставі перерахунку UCI віддав квоту Гонконгу, який поряд з Китаєм розташовувався поблизу. Звичайно, українська сторона це опротестувала.

– А як взагалі подібний віраж міг статися?

– Прийнято орієнтуватися на офіційний сайт UCI, де поточний олімпійський рейтинг оновлюється після кожних стартів. Всі федерації розраховують можливості для завоювання тієї чи іншої ліцензії. Адже виїзд на турнір пов’язаний з фінансуванням, а воно не безрозмірне. До крайніх змагань ми йшли на 16-й позиції в Медісоні, яка дозволяла потрібну путівку отримати. Так ось, на чемпіонаті світу дівчата з завданням впоралися, і ми спокійні були, що опоненти нас не доганяють. І раптом, через два тижні, виходить інформація, що Гонконг нас обійшов, хоча на ЧС-2020 виступив гірше. Зрозуміло, що ФВСУ направила лист, що UCI ввів в оману ряд країн, які боролися за потрапляння на Олімпіаду. Помилка в підрахунках? Вибачте, це не наша вина. Коротше, на сьогодні питання відкрите.

– Старікова відома як віце-чемпіонка світу і Європи, тут, якщо підрахувати, триразова. А спортсменки якого рангу і з яких міст боролися за ліцензію в Медісоні?

– Це досвідчена Анна Соловей, чемпіонка Європейських ігор-2019 в гонці на очки і срібний призер чемпіонату світу-2014 в шосейної «обробки» – нині вона представляє столичну ШВСМ, її тезка Нагірна з Миколаєва, до речі, вона, як і Старикова, яка захищає кольори Збройних сил, а також Оксана Клячина з білоцерківської школи олімпійського резерву «Промінь».

– Переходячи до чоловічій половини збірної, мимоволі віддаєш данину колишнім досягненням, перш за все олімпійському «сріблу» Сіднея-2000 в командній гонці на чотири кілометри. Плюс Василь Яковлев, Володимир Рибін штурмували п’єдестал. Хоча і тепер на слуху такі імена, як Роман Гладиш, Андрій Винокуров. А чому з путівками на Ігри-2020 не склалося?

– Роману завадила серйозна травма, через яку, по суті, випав цілий сезон. Так, він пройшов реабілітацію, повернувся в команду і стартував на берлінському «світі». Однак цінний час для набору очок в олімпійському виді, омніумі, пішло, і наздогнати було практично нереально. Сподіваюся, у львів’янина, який був чемпіоном Європи-2018 в скретчі, ще будуть щасливі миті. Що стосується харків’янина Винокурова, призера кубків світу та чемпіонатів Європи, то він отримав дискваліфікацію.

– Цікаве вам дісталося господарство. Чи не шкодуєте?

– На цю роботу мене запросив і рекомендував президент Федерації велоспорту України Андрій Гривко. По завершенні 2019 року я не став продовжувати контракт за кордоном, а вирішив працювати для своєї країни. Знав, що доведеться нелегко, але це мене не лякає.

– Працювали в якому зарубіжжі? Близькому, далекому?

– В близькому. З 2015 року – в професійному клубі «Мінськ», основу якого складають трекові гонщики. У 2017-му був призначений старшим тренером білоруської збірної в чоловічих темпових видах. Минулий рік працював з жіночою континентальною командою «Мінськ».

– Не здивуюся, якщо когось із тих підопічних вже відібрали в Токіо з вашою допомогою…

– Звичайно, не тільки з моєї, але пробилися в омніумі. В одному випадку цю квоту для їхньої країни завоював Роман Тишков, в іншому – досвідчена Тетяна Шаракова.

– Повернемося до наших буднів. Питання до вас як до чемпіона світу в командному переслідуванні, нехай було це понад двадцять років тому. Мені доводилося по свіжих слідах перемоги у французькому Бордо-1998 спілкуватися з головним тренером української збірної Віктором Осадчим. Так, дали ви тоді джазу! Але ось коли плеяда, що включала також Олександра Симоненка, Сергія Матвєєва, Олександра Феденка, Сергія Чернявського та Олександра Клименка, закінчила, цей вид програми зійшов в наших краях нанівець. Хоча ще Володимир Дюдя здорово ганявся. Як ви в ролі тренера збираєтеся міняти картину?

– Так, Володя ще застав епоху Віктора Петровича Осадчого. У його колекції крім п’ятого місця в Пекіні-2008 кілька чемпіонських Європи, «бронза» світу. І при цьому, говорили, що він розкрив не весь потенціал. Зараз працює в СДЮШОР «Промінь» з дітками, а директор як і раніше наш наставник Дмитро Архипович Чмирук. Так ось, де взяти нового Симоненка або Дюдю? Буде складено програму на олімпійський цикл, і ми її вже вибудовуємо. Процес не швидкий. Коли я починав у Василя Михайловича Пастернака в Вінниці, ніхто ж не знав, що Підгорний стане «збірником». Але тренери заради нас день і ніч були на велобазі.

– Уявімо собі, що карантин позаду, і митниця, чи то пак, Мінздрав, дає добро. До яких міжнародних стартів будете накочувати вихованців?

– Чемпіонат Європи-2020 повинен був пройти в жовтні в Болгарії, але його перенесли на листопад. Можливо, і країна буде інша. Наші найближчі плани – це друга половина серпня: спочатку Кубок, а потім чемпіонат України на армійському треку Львова. По суті, це буде погляд уже в рік майбутній для всіх кандидатів…

– Кандидатуру Руслана схвалював, і у нас відмінний контакт, – підкреслив держтренер з велоспорту Олексій Солнцев. – Спортивне міністерство намагається максимально для наших умов забезпечувати трековиків. Так, за два з половиною роки придбано шість велосипедів, причому і французька марка, і швейцарська – це топ-рівень. А також набір лопатевих коліс. Віриться, що й за результатом у них справа не стане.

Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також:

Leave a Response