close
Баскетбол

Погано у Тбілісі, добре у Києві

Украина – С.Македония. Во второй половине Артем Пустовой (с мячом) не замечал своих соперников. Фото fbu.ua
Украина – С.Македония. Во второй половине Артем Пустовой (с мячом) не замечал своих соперников. Фото fbu.ua

Відбірковий турнір збірна України розпочала з виїзної поразки від Грузії, після чого обіграла вдома Північну Македонію. Впровадивши формат кваліфікацій з «вікнами», ФІБА звела до мінімуму можливість більшості збірних привозити на матчі найсильніші склади.

Читати цю статтю на русском языке

Адже у баскетболі деякі клуби можуть проігнорувати виклик гравця до національної команди без наслідків. Наприклад, у НБА про ігри збірних лише чули або читали, у Євролізі не вважають за потрібне йти на поводу у майже ворожій ФІБА і «на пік» не відпускають своїх баскетболістів. А тому тренери збірних можуть лише мріяти про те, що «зірки» приїдуть на відбіркові матчі.

Власне, Україна за останні роки збирала найсильніший склад лише раз – у  2018-му, коли в Києві була бита Іспанія, і до цієї перемоги доклали руки наші «американці» – Олексій Лень та Святослав Михайлюк. Звісно, їх чекають у збірній у кращому разі у літньому «вікні» (у  липні). У свою чергу Артем Пустовий, якого в попередніх сезонах не відпускала «Барселона», зараз у статусі гравця іншої іспанської команди («Гран Канарія») таки зумів приїхати.

А ось грузини, мабуть, зуміли вичавити максимум. Хоча до матчу з боку нашого першого суперника існувала якась інтрига. Один із найкращих центрових Європи Георгі Шермандіні виступає за «Тенеріфе» – його приїзд до збірної не ставився під сумнів. Водночас, ще один лідер Грузії Торніке Шенгелія міг й не зіграти з Україною. Втім, його бажання допомагати збірній буквально прописано в контракті, і ЦСКА, який виступає в Євролізі, може не відпустити свого форварда на кваліфікацію лише у разі збігу матчів. 25  листопада грузин у Москві зіграв за «армійців» проти «Баварії», сів на чартер і прилетів до Тбілісі. А вже у суботу, 26-го числа, Шенгелія став одним із співавторів перемоги над Україною.

Ще до поїздки на береги Кури Айнарс Багатскіс говорив, що Грузія з і без Торніке – це дві різні команди. І під кожен варіант ми маємо свій план на гру. Але несподіване пошкодження одного з наших лідерів Володимира Геруна за день до матчу додало додаткову роботу тренерському штабу. За словами наставника українців, саме Герун мав тримати Шенгелію.

У першій половині матчу гості трималися й навіть лідирували перед великою перервою (46:45). У нападі виявив себе представник «Будівельника» Джером Рендл, а також його одноклубник Богдан Близнюк. На рівні сезону зіграли і «прометеївці» Ілля Сидоров та В’ячеслав Петров. Погасити атакуючу міць грузинів можливо і вдалося б, якби не натуралізований американець Макфадден, у якого відверто «полетіло». А ось використати головні козирі суперники не змогли.

На жаль, але все ж таки їхня майстерність позначилася у вирішальному відрізку. Олександр Липовий як не намагався, але стримати Шенгелію наприкінці не зміг. А Шермандіні встановив панування у трисекундній зоні (наш зірковий центровий Артем Пустовий провів посередній матч). Зрештою Грузія набрала необхідний гандикап за дві хвилини до сирени й більше не дала Україні шансів.

З одного боку, це була «робоча» поразка, якої можна було уникнути за певного збігу обставин. А з іншого, команда Багатскіса опинилася у позиції «перемога за будь-яку ціну» перед поєдинком у Києві. За всієї поваги до македонців (пам’ятаємо поразку у кваліфікації Євробаскету-2011), цього суперника ми мали обігравати. Так, знову без Геруна, але вдома й трибуни допомагають, та й у суперника і близько не було гравців рівня Шермандіні та Шенгелії.

Проте початок матчу навів на якийсь сумний лад. Українці віддали ініціативу супернику, і вже за кілька хвилин тренерському штабу довелося вносити корективи. Рендл, який вийшов у старті, швидше заважав команді – жодного разу не влучив, та й гру нормально організувати не міг. За це був посаджений на лаву, а на позиції плеймейкера чергувалися захисники Лукашов, Зотов та Сидоров. Але до великої перерви реалізувати план на гру так і не вдалося – 30:34.

Після відпочинку ми побачили іншу збірну України. Пустовий нарешті зрозумів, як не помічати своїх візаві під кільцем. Лукашов встигав і боротися під дужкою, і забивати. Липовий вперше за довгий час видав чудовий матч у нападі. На окрему похвалу заслуговує Сидоров, який своїми діями показав, що є найкращим українським захисником у Суперлізі. Як наслідок, господарі не лише перемогли, а й зробили непогану різницю, що може зіграти на руку надалі.

Наступне «вікно» на нас чекає наприкінці зими, і тоді ми зустрінемося з фаворитом групи Іспанією. До речі, ця збірна показала, що може Грузія без Шенгелії – лідер кавказців отримав травму, і у такому форматі його команда безнадійно поступилася.

Ну а ми повертаємось до Суперліги. У середу відбулися два матчі: «Дніпро» взяв гору над «Кривбасом» – 76:69, а «Соколи» обіграли «Миколаїв» – 83:71.

Максим АНАНЬЄВСЬКИЙ

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також: