close
ІншіТеніс

Розряд одиночний, а мисливців – по двоє

Маргарита Песоцкая реально претендует сыграть на своей третьей Олимпиаде. Фото ittf.com
Маргарита Песоцкая реально претендует сыграть на своей третьей Олимпиаде. Фото ittf.com

Українські майстри малої ракетки наполегливо готуються в очікуванні вирішальних стадій олімпійського відбору.

Читати цю статтю на русском языке

Слід зауважити, що чисто документально реєстр в одиночному розряді не оновлювався з квітня поточного року. Причина зрозуміла – карантин. Якщо зайти на сайт Міжнародної федерації настільного тенісу (ITTF), то ви не знайдете нових термінів ані Європейського кваліфікаційного турніру (призначений був на 8-12 квітня в Москві), ані Світового (Доха, 28-31 травня). Просто зазначено: перенесені на 2021-й. Звичайно, не зіграні навесні такі континентальні зони, як Азія з їх божевільним рівнем лідерів – в Таїланді, або Латинська Америка – в Аргентині.

Власне, зі Старого Світу пройшли «японське» сито тільки датчанин Йонатан Грот, плюс натуралізовані китаянки – Ю Фу (під прапором Португалії) і феноменальна Ні Сялянь – 57-річна, не побоюся сказати, баронеса Люксембургу. В активі учасниці трьох Олімпіад два «золота» світового карбування і три – європейського. Зазначені тенісисти виконали критерій через торішні Європейські ігри в Мінську.

Причому двоє з тріо не виграли титул в білоруській столиці, а в Токіо їдуть на рівних з Ю Фу. Секрет в німцях: обіграв Грота в фіналі ЄІ-2019 медаліст трьох Олімпіад Тімо Болл, як і та, що випередила, мадам Ні така ж уродженка Піднебесної – 37-річна чемпіонка Європи в міксті Хан Інь завоювали ліцензію в рядах команд Німеччини. А таких на кону в мінському казино було тільки по одній. Між іншим, в чоловічому бундес-екіпажі важливу роль виконував колишній киянин Дмитро Овчаров, чотириразовий олімпійський призер, включаючи дві «бронзи» Лондона-2012 – особисту і командну. Колись довелося висвітлювати в республіканській газеті успіхи його батька, динамівського вихованця Михайла Овчарова, чемпіона СРСР, гравця союзної збірної тих років.

Але повернемося до «токійських» лабіринтів. Німеччина-то своє завдання вирішила ще в червні 2019-го. А решта євроздобувачи? Вони тримали шлях в португальський Гондомар, де вже в січні нинішнього року пройшов світової командний відбір з дуже складною схемою раундів. Забігаючи вперед, скажу, що українці билися гідно, однак жінки поступилися 1:3 в ключовому поєдинку збірної Південної Кореї, а чоловіки – господарям (0:3), відомим дворазовим чемпіоном Європи Маркушем Фрейташем.

А щоб читач не засумнівався в жорсткості спору на Піренеях, назву ще з півдесятка таких, що залишилися без перепусток. Наприклад, британці, іспанці, італійці, білоруси в обох номінаціях, португалки (вдома!) і француженки – у прекрасної статі. Для переконливості, англійців вели за собою бронзові призери ЧС-2016 в команді Пол Дрінкхолл та Ліам Пітчфорд. Останній, до слова, сьогодні значиться 15-м, ну і позиція нев’янучого мінчанина Володимира Самсонова, шестиразового європейського чемпіона та дворазового віце-чемпіона світу (в тому числі особисто в Манчестері-1997) вселяє повагу числом «26».

Так, звернемо вашу увагу, що наведений рейтинг не від ITTF в цілому, але конкретно олімпійський. На нього, для зручності, і будемо посилатися нижче, скоротивши до OR, якщо не заперечуєте? Ось, наприклад, провідне дамське тріо – киянка Маргарита Песоцька (38-я), харків’янки Ганна Гапонова (69) і Тетяна Біленко (113). Звідси і набір питань до головного тренера жіночої збірної Маргарити Песоцької-старшої.

– Португальські уроки не повинні адже відвернути від підготовки до майбутнього відбору в одиночному розряді?

– Знаєте, ми і командою не настільки далекі були від мети. Почали з 3:0 над Бельгією, потім вийшло 1:3 з Польщею, але це не позбавляло можливості пробиватися через «стик». З кореянками моя дочка принесла одне очко в скарбничку, але суперниці в загальному були краще. Все ж 14-й, 18-й і 22-й номери в OR – це не просто так.

– Пару років назад ваші підопічні на чемпіонаті світу дісталися до командного чвертьфіналу – теж не жарт?

– Ну, безумовно. Місця з п’ятого по восьме поділили в шведському Хальмстаді з Румунією, КНДР і Австрією, яка в попередньому раунді розібралася з німкенями.

– Адже там виступали ті ж наші найсильніші ракетки?

– Зауважу, що в чвертьфіналі проти майстерного Сінгапуру кожна дала свою «одиничку» – 3:2. І ще з нами львів’янка Соломія Братейко, якій всього 21 рік, а вона вже стала чемпіонкою України.

– Яку ви, Маргарита Анатоліївна, бачите подальшу програму, і чи буде ставка робитиметься насамперед на їх турнірний досвід, а свого віку – чого соромитися? (У дужках зазначу, що 29-річна Песоцька-молодша виступала і в Пекіні-2008, і в Лондоні-2012, двічі з проміжком в дев’ять років – 2009 і 2018 – взяла одиночне «срібло» Європи, і такого ж рангу «бронзу»-2011 і в складі команди в 2015-му). А ще скажіть, хто, крім Братейко, здатний підперти «основу»?

– Досить складно будувати чіткі плани, коли гри World Tour після трьох етапів січня-березня були скасовані в семи випадках! Чи відбудуться змагання в Стокгольмі та Лінці, питання з надією на листопад. Тому поки робимо упор на роботу з особистими наставниками. Так, Гапоновій 34 роки, її тренує мама Людмила Володимирівна. За плечима 36-річної Біленко три Олімпіади, включаючи Ріо-2016, у неї по Харкову той же тренер. Але тут слід врахувати, що на кваліфікаційні турніри від країни можна заявити лише двох, а відповідно до рейтингу це у нас Песоцька та Гапонова. Ви запитали про резерви. Не буду роздавати швидких авансів, але зазначу киянок Анастасію Димитренко, вихованку Тетяни Кокуніної, і Вероніку Гуд, яку готують Володимир Король і Дмитро Дрозд…

Настільки ж пряме запитання почув від нас головний тренер чоловічої збірної Володимир Геворгізов.

– Як виглядає наша передова чоловіча обойма, можливо, з найближчою «лавкою»?

– 32-річний Коу Лей в OR має 53-й номер, він представляє Донецьку область ще з тих часів, коли уродженець Пекіна вибрав Україну. Киянин Євген Прищепа – 113-й, його наставники Тетяна Кокуніна та Олександр Тригуб. Разом з Євгеном і ще трьома хлопцями приніс «золото» Києву-1 ще один «збірник» 32-річний Ярослав Жмуденко на командному чемпіонаті країни в Чернігові – 136-й в OR. Він учасник Лондона-2012. У тандемі з Тригубом ним опікується Юрій Гусак. Взагалі ж його витоки в Умані у Івана Чорнобаби. За обласну команду господарів грав їх постійний партнер по збірній 32-річний Віктор Єфімов, підопічний Вадима Лунегова і Сергія Говорунця. У цьому «срібному» колективі є 17-річний Андрій Гребенюк – це до вашої фрази про резерв. У другій столичній збірній, що замкнула список призерів, тон задавав 19-річний Антон Лімонов, з яким працюють вже названі Тригуб та Король, а починав хлопець у Вінниці у свого батька Сергія Лімонова та Ірини Новинської.

– Чи вірите, що хлопцям вдасться відібратися в Токіо, не дивлячись на малу кількість вакансій? І ваш особистий учень Коу Лей напевно тримає в умі боржок з Фрейташом за Ріо?

– Ха, так то сталося в четвертому колі Ігор, до якого треба було дійти, здолавши, наприклад, віце-чемпіона Європи-2016 француза Симона Гозі! Зараз завдання завойовувати ліцензії, а це штучний товар в умовах світової і європейської конкуренції. Але обкатка на міжнародній арені утруднена карантином. Через два тижні ми мали виїзний груповий матч командної «Європи» зі Швецією. Однак підтвердження з ETTU досі немає. У цій ситуації у нагоді стане наш, український Про-тур «Ліга кращих», що стартує 3 жовтня в Києві, доступний і для зарубіжних учасників. Президент Федерації настільного тенісу Олександр Вікторович Зац, залучаючи спонсорів, сформував дуже гідний призовий фонд.

(У дужках зауважимо, що перший з чотирьох етапів зібрав 56 тенісистів. У прекрасної статі нагороди здобули вищезгадані Песоцька, Димитренко, Гуд. Чоловічий «топ» київського туру очолив Єфімов, замкнув тріо Прищепа, а між ними вклинився Олександр Тужилін. – Прим. Є.К.).

– Тобто, Володимир Юрійович, будь кваліфікація спрацьована без переносів і зупинок, то «за фактом» Коу Лей в потрібну квоту Токіо зайшов би?

– Але «якби» розглядати не варто. Та й раз на раз не припадає. Ось перед Ріо у Жмуденка рейтинг був, по-моєму, «82», і він стояв другим на «листі очікування». Ну а зараз при поновленні в рамках євротурніру та аналогічного світового ми делегуємо Коу і Прищепу. Якщо ви не забули, то в парному розряді вони принесли країні «бронзу» ЧЄ-2010, до речі, першу для чоловічого настільного тенісу. Тепер їм належить дерзнути особисто. Ми віримо в них на всі сто.

Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також:

Leave a Response