close
Інші

Сюрприз-проект «Захід – Південь»

«Галычанка-ЛНУ» – «ТНЭУ-Энерго». Размашистую атаку львовянок завершает Юлия Головко. Фото handball.net.ua
«Галычанка-ЛНУ» – «ТНЭУ-Энерго». Размашистую атаку львовянок завершает Юлия Головко. Фото handball.net.ua

Друге місце тернопільських «економістів» слідом за майстерною «Галичанкою» стало одкровенням кубкового «Фіналу чотирьох».

Читати цю статтю на русском языке

Мабуть подвійна сенсація стала б перебором в броварській двохднівки. З позиції студенток Тернопільського національного економічного університету саме потрапляння до квартету – вже удача, ну а ривок в фінальну пару взагалі стратосфера. Адже ми ведемо мову про другого призера… вітчизняної «вишки». Тому прав головний тренер ТНЕУ Андрій Верцімага, який з посмішкою зауважив після фіналу з львів’янками, мовляв, «проти лому немає прийому, окрім іншого лому».

…До порушницям спокою ще повернемося, а поки про закономірності чергового успіху галичанок (для довідки: трофей здобутий в четвертий раз). Вони, до речі, могли повторити суботні 40:25 (тоді риску підвела Ольга Василяка) і на день пізніше, але по-іншому вирішила Наталія Шипляк, що послала 41-й м’ячик в тернопільську браму буквально в унісон з сиреною. Підопічні Віталія Андронова могли дозволити собі грати в задоволення. Ротація? Та не питання. Ту ж Олю, номінально лінійну, переводять ешелоном глибше, так вона «заряджає» видали. Чергувати дослідну Марину Коновалову на лівій бровці з молодою Юлією Головко – будь ласка. Або взяти ділянку правої напівсередньої: Діана Дмитришин і Ангеліна Овчаренко, яка недавно залікувала надп’ятково-гомілковий суглоб, елегантно передають одна одній естафету з користю для команди.

Втім, коли автор цих рядків запитав у наставника, звідки настільки візуально безтурботна перевага в поєдинку з «Реалом», який експерти наперед позначили як достроковий фінал, то Андронов парирував: «Після такої довгої паузи без офіційних ігор смішно думати про простоту. Ми, мабуть, краще виконали установку і впоралися з емоціями».

Якщо миколаївська команда конкретно в той день була далека від очікуваного віце-чемпіонського рівня («Провал по першому тайму в захисті та банально перегоріли в передчутті боротьби», – версія Наталії Пархоменко), то «Дніпрянка» виглядала зовсім розрізненої проти здавалося б менш рейтингового Тернополя. Коуч херсонської команди Борис Милославський поскаржився: «Якщо коротко, то переміг той, хто більше прагнув. Якщо глибше, то і в психології проблеми, і в окремих компонентах. Не відчувалося змички захисту і воротарів, а коли стало ясно, що на одному класі тут не вирулити, то суперник вже створив запас міцності».

Додам, що нестача основний лінійної Софії Лисенко (ех, травма!) ще зійде за часткове алібі, а ось досвідчена Тетяна Чорнявська, яка повернулася з-за кордону, якось не намацала звичних воротарських ниток. У цю карусель поринули і її колеги – Анастасія Кальченко і Ганна Жомер. Теж буває…

Сам Верцімага має вкрай просте пояснення виграшу у херсонського клубу. Мовляв, з весни, коли оголосили результат жеребкування, у його команди було вдосталь часу, щоб досконально розібрати суть гри опонента. Плюс в Броварах його підопічні проявили свої найкращі якості на 120 відсотків. Безсумнівно включаємо сюди і стійкість характеру тернопольчанок, що особливо проявилося в епізоді з їх капітаном Людмилою Дацюк. Наскільки їй дісталося, тренер висловив об’ємно – нокдаун.

Знаєте, дивуватися не варто, адже під роздачу потрапив чоловік, який забезпечив багато в чому ключову втечу «економістів» до мети після 40-ї хвилини (у відповідь на м’яч Наталії Панченко тернопільська «дев’ятка» видала хет-трик – 24:17, 25:17, 26:17). Притому, що ТНЕУ перевершив опоненток саме ансамблем (лінійна Валерія Величанська заробила право на пенальті в шести атаках, всі вісім спроб «з точки» реалізувала Юлія Бойчук, яку пан Андрій несподівано відрядив на кут, а під завісу відзначилася двома «шайбами» номінальна запасна Наталія Стасишин). Але була в рядах переможниць і особлива фігура.

Юна воротар Софія Гуменюк максимально спростила для журі пошук Best Player матчу в складі надзбручанок. По суті дитя як для такого амплуа виконала цілу симфонію «порятунків», причому в ключових відрізках. Цікаво, що її дитячий тренер в міській ДЮСШ ігрових видів Володимир Лобур – асистент Верцімагі. Коль мова зайшла про місцевий спортивний орнамент, то саме час сказати: слідом за добрим десятком років нерозділеного кохання між «Педуніверситетом-Енерго» і ТНЕУ, ці «осередки» об’єдналися. В результаті компанія грає під стати міцним середнякам Суперліги, а її духовний лідер Ольга Костецька (це по чоловіку, в дівоцтві – Сухецька), раніше відома в заявці ТНПУ зараз визнана MVP «Фіналу чотирьох».

Забігаючи вперед, скажу, що в амплуа розігруючий вибір припав на галичанку Мар’яну Маркевич, захисниці – їх капітана Тетяну Поляк, серед голкіперів, зрозуміло, на просто Софію, лінійної – на її партнерку, до речі, з тієї ж спортшколи, Величанську.

У двох номінаціях нагороди відбули до Миколаєва «з вини» Юлії Макарової (найкраща крайня) і Світлани Аксьонової (напівсередня). Зауважу, що останній також регулярно перепадало від ласкавих опікунів, хоч обладунки хокейні одягай. Однак, якщо б виключно на Світлану робила ставку пані Пархоменко, то можна було і не обіграти «Дніпрянку» в суперечці за третю сходинку. Насамперед тому, що суперник спрацював вдвічі-втричі якісніше, ніж напередодні (тут знову згоден з Борисом Милославським).

У херсонській шерензі були активні і Тетяна Ткач, і Аля Гончаренко, і відмічена призом Ірина Морозенко. Інша справа, що з урахуванням ненавмисного, але прикрого зіткнення Чорнявської з Макарової (воротар не дограла зустріч) і через відсутність основного творця атак Анни Дябло, яка терміново виїхала на малу батьківщину, отримавши сумну звістку з дому, залишалося у дніпрянок мінімум надійних аргументів. По суті – кидки Ірини Павлик і Анастасії Калигіної.

Але перша з них не знайшла нічого кращого, як зустріти на стегно флангового гравця «Реала» Ольгу Шлюхтіну. А адже до моменту, коли Микола Шнит і Павло Грищенко справедливо виписали Ірі пряму «червону», її команда поступалася всього 21:24 і цілком могла покрити дефіцит за решту сім хвилин. Тільки в плани «корабелів» таке не вписувалося, і вони, підтримавши Аксьонову зусиллями Христини Бабій, Влади Слободян (їй дістався недільний приз), Лілії Рябоконь і Владислави Граненко, яка нарешті защепнула замок на своїх рубежах, пришвартувалися на причалі №3…

Резюмуючи, підкреслю, що нехай лише в одному випадку фора склала менше десятка м’ячів, але з поправкою на піврічний карантин, коли замість залу ти працюєш на бітумі відкритих майданчиків, дівчата продемонстрували гідний гандбол. Проект «Бровари» теж виправданий як умовно рівновіддалений для клубів з Півдня і Заходу країни. Зрозуміло, директор коледжу Олександр Чигирин і директор споруди Віталій Васильєв неабияк ризикували, йдучи назустріч ФДМ і спортивному міністерству – все ж справа була фактично на шкільній території. А у нас часом навіть допущених на трибуни фахівців доводиться агітувати в жанрі «У вас маска, пардон, нижче бороди». Але до запису червоним чорнилом «в щоденник», на щастя, не дійшло. Розібралися.

Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також:

Leave a Response