close
Надо договариваться

Про що і навіщо, кому і з ким, хто або що заважає нам це зробити?

Читати цю статтю на русском языке

Стара як світ фраза «треба домовлятися», якою протягом багатьох століть маніпулюють політики, вже давно перекочувала в усі сфери людської діяльності. І футбол – не виняток. Нас щедро пригощають сагою про «священний» столі переговорів, за який треба сісти і вирішити проблему. Дуже хороший варіант і на перший погляд виглядає єдино правильним. Правда, за умови, що обидві конфліктуючі сторони дійсно хочуть домовитися. Або підкоряться думці більшості. Якщо цього немає, то подібні зустрічі-розмови – «до лампочки».

Але для початку, як зауважив один знаменитий «т.в.о. царя», хотілося б, так би мовити, в загальних рисах зрозуміти, про що той-то і той-то або те-то і те-то будуть домовлятися. Конкретно: перше, друге і компот. В даному випадку стосовно до нашого футболу. Гаразд, на початку століття був «конфлікт інтересів». Тут з «меню» все ясно. І зустрічалися, і розмовляли, і щось вирішували. Правда, яким був підсумок «застілля», виключаючи тимчасову «розрядку напруженості», більшість з нас так й не зрозуміло. Або все-таки хтось зрозумів? Втім, це вже неважливо. Головне, що процес мав місце бути. Як і сам стіл – пам’ятаєте зустріч господарів клубів на зорі створення Прем’єр-ліги?

За останні десять років «конфлікт інтересів» у своїй первозданній формі потроху згладився. Але виникли інші розбіжності та різночитання. Починаючи від єдиного телепула і закінчуючи тим, що хто-то щось не так сказав чи не тим тоном. Футболом тут й близько не пахне. Чисто політика. Знову прийшов час домовлятися. Класика. Залишалося сісти за хрестоматійний стіл. Тільки він за цей час кудись подівся. А як домовлятися без столу? Та й про що, власне, домовлятися?

Бився Віталій Данилов, бився Володимир Генінсон, бився Томас Грімм. При шістнадцяти клубах, при чотирнадцяти, при дванадцяти, і все без толку. Або не так домовлялися, або хтось й зовсім не хотів домовлятися. Хоча завжди був «за».

Виникає питання: а може й не треба ні про що домовлятися. Та хай він пропадом, цей стіл. Тим більше в період коронавіруса. Нехай кожен буде сам за себе, або з «групою товаришів». Так ні ж. З кожним днем все частіше звучать заклики домовлятися. Зрозуміло, що в першу чергу мова йде про наші гранди. Але ви вірите в те, що хтось із них піде на поступки? А адже саме це головна та неодмінна умова успішних переговорів. Віриться насилу, хоча обидва клуби готові розмовляти. Хоч за столом, хоч без нього, хоч по телефону.

В ефірі програми «Великий футбол» президент «Динамо» Ігор Суркіс та гендиректор «Шахтаря» Сергій Палкін продемонстрували це бажання, а також торкнулися найбільш актуальних тем – Прем’єр-ліги, що тимчасово обезголовлена та єдиного ТВ-пулу.

«Багато хто вважає, що якщо прийде іноземець, у нас все відразу стане прекрасним, – Ігор Суркіс почав з тепер уже колишнього президента УПЛ Томаса Грімма. – Наш футбол потрібно знати зсередини і розуміти, що він дотаційний і працює не так, як на Заході, де кожен матч приносить клубам певні доходи від продажу атрибутики, квитків й так далі. Томас Грімм реально хотів щось зробити. Він неодноразово зустрічався зі мною, і я йому пояснював специфіку нашого футболу. Але йому не вдалося об’єднати клуби, щоб вони працювали в одному напрямку – на український футбол. За два роки своєї роботи він, на відміну від Віталія Данилова, так і не зібрав господарів клубів на жодну нараду. А це дуже важливо. Тому що люди, які безпосередньо витрачають гроші, можуть прийняти будь-яке рішення в той момент, коли їх збирають.

Якщо новий президент УПЛ буде людиною з цікавими ідеями та думками, то я, наприклад, на таку нараду прийду. І мої колеги теж. Ми всі хочемо, щоб наш футбол став більш цікавим і приносив певний прибуток. Я можу набрати Ріната Леонідовича Ахметова зараз точно так же, як він може набрати мене. І ми за п’ять хвилин про все домовимося, що ми демонстрували не один раз. Що стосується єдиного телевізійного пулу, то це повинен бути незалежний від Ахметова та Суркіса канал. Така моя думка, і вона поки не зміниться. Якщо на футбол працюватиме незалежна структура, ми легко домовимося. Але ламати через коліно, як це намагався зробити Грімм, не вийде. Думаю, що найближчим часом створити єдиний телевізійний пул не вийде.

Чи потрібна нам Прем’єр-ліга? Вона повинна бути хоча б для того, щоб ми мали свій голос, з нами радилися і розмовляли. Не треба зациклюватися на єдиному пулі, для початку потрібно створити продукт, що буде цікавий глядачам. Грімм, до речі, не починав з єдиного пулу, а спершу обіцяв вболівальників на трибунах, правильно? Він так впевнено про це говорив, що я навіть подумав, ніби він чарівник. Єдиний пул не впливає на кількість людей на стадіоні. Це різні речі. Коли я приходжу на стадіон «Динамо» подивитися матч за участю «Олімпіка», то хочу сказати, що президенту цього клубу немає сенсу витрачати нехай й маленькі гроші за оренду стадіону. Вони не виправдовують витрати ».

Також Ігор Суркіс підняв тему орендованих футболістів. На його тверде переконання, їм треба дозволити грати проти своїх клубів. Причому всім, щоб не було винятків. «У цьому випадку на даному етапі наш чемпіонат піднявся б на новий рівень, – вважає президент «Динамо». – Я дзеркально роблю все, що робить «Шахтар» в цьому плані. А «Шахтар» дзеркально робить все, що робить «Динамо». Бажаю новому президенту Прем’єр-ліги об’єднати всіх нас в одне ціле, щоб ми працювали на український футбол. Але знову-таки, якщо ця людина буде пов’язана з якимось клубом, у ній нічого не вийде. В такому випадку вона йде на війну».

Сергій Палкін припустив, що Томас Грімм «зі своїми знаннями та вміннями потрапив до нас не в той час». «Він завжди був відкритий до діалогу. У будь-який час його можна було набрати і переговорити з будь-якого питання. З людської точки зору у мене взагалі ніяких негативних емоцій з цього приводу немає, – сказав гендиректор «Шахтаря». – Проблема в тому, що Грімм більше менеджер, який може приходити на налагоджений механізм. А нам потрібна людина, яка в наших реаліях вибудує це з нуля. Ми чекали, що у нас буде пул, який ми почнемо продавати і заробляти на цьому нормальні гроші. Чекали, що Ліга ставатиме з кожним роком ще більше. Методологічно все було побудовано вірно. Телевізійні права юридично знаходилися в одному місці – у Прем’єр-ліги. Була запрошена іноземна компанія, яка займалася тендером телетрансляторів. Провели тендер, вибрали переможця, але на цьому все закінчилося. У розпорядженні Грімма не виявилося сильних комерсантів, здатних виробити жорстку позицію по комерціалізації Прем’єр-ліги. Ми повинні розуміти, що коли провалюється президент Ліги, то провалюється вся Ліга. І в цьому ми теж винні.

Відвідуваність – не є одномоментним проектом, який прийшли та зробили. Це неможливо. Вважаю, що президенту УПЛ взагалі не варто ставити це KPI. У президента УПЛ повинен бути тільки один KPI – заробіток грошей. Нам потрібен менеджер, який не буде займатися самопіаром або шукати особисту вигоду, а буде виконувати поставлене KPI. Він закотить рукава й працюватиме 24 години на те, щоб Прем’єр-ліга ставала багатшою з кожним днем. Мені не подобається, що коли вибирають президента, а він в свою чергу – свиту віце-президентів, генеральних директорів, і в підсумку нічого не виходить. Якщо ми вибираємо президента УПЛ на два роки, через рік збираємося та дивимося: якщо KPI не виконано, говоримо «велике спасибі», і приходить інша людина».

Сергій Палкін підтвердив бажання домовлятися і навіть назвав основних учасників передбачуваного круглого столу – «Дніпро-1», «Динамо» та «Шахтар». «Тут більше політики, ніж комерційної частини, – пояснив гендиректор« гірників ». – Нам потрібно виробити певну позицію і вже потім говорити президенту УПЛ: «Ось узгоджений з усіма клубами телепул, ми очікуємо того-то й того-то. Будь ласка, йди і працюй, а в кінці сезону зустрінемося та підіб’ємо підсумки». Після двох невдалих спроб у нас залишився єдиний варіант: сісти та домовитися самим. Думаю, ми зможемо. Тільки ініціаторами повинні виступити клуби, а не якийсь дядько зверху, потенційний президент УПЛ або УАФ.

Ми багато років б’ємося над вирішенням цього питання і треба вже прийти до консенсусу. Ну не може бути так, що, наприклад, польський чемпіонат має в рази більше доходів від телевізійних прав, ніж український. Адже наш футбол набагато сильніше польського. Це нонсенс. Не повинно бути так, що один клуб каже: не хочу йти у ваш пул, тут мені більше платять. Треба зробити крок назустріч один одному, тому що ми повинні дбати про всю лігу. Якщо середньо- і малобюджетні клуби стануть багатшими, буде краще нам всім. А що в майбутньому заробимо більше та всі разом – це сто відсотків».

Ну ось. Начебто всі бажають процвітання Лізі та хочуть домовлятися. Залишилося знайти стіл, сісти, поговорити серйозно та вдарити по руках. Тільки пам’ятайте, що сказав Ігор Суркіс? «Думаю, що найближчим часом створити єдиний телевізійний пул не вийде».

В загалі, треба домовлятися …

Едуард КИСЕЛЬОВ

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також:

Leave a Response