close
Футбол

Трофей змінить власника

Португалия – Франция. Нголо Канте бьет редко, но метко. Фото сайта UEFA
Португалия – Франция. Нголо Канте бьет редко, но метко. Фото сайта UEFA

Чинний переможець Ліги націй збірна Португалії не пробилася до «фіналу чотирьох» нинішнього розіграшу.

Читати цю статтю на русском языке

  1. Повалення короля
  2. Без шуму та пилу
  3. Ребуси та віруси

Повалення короля

У жовтні матч між Францією і Португалією на «Стад де Франс» називали «реміксом» фіналу ЄВРО-2016. Тоді в пресі щосили мусувалася тема «реваншу», адже після вирішального поєдинку чемпіонату Європи, який португальці виграли завдяки голу Едери в додатковий час, команди більше не зустрічалися. Реванш не вдався – господарі знову не змогли розпечатати ворота все того ж Руя Патрісіу, хоча на цей раз і не пропустили. Отже, французам довелося відкласти надії про помсту до матчу-відповіді на лісабонському «Да Луш». І тепер емоційній складовій супроводжувала дуже вагома турнірна: перемога достроково виводила чемпіонів світу в «фінал чотирьох» Ліги націй і, відповідно, залишала за бортом турніру чемпіонів Європи.

Істотних втрат в командах було по одній на брата: у португальців не встиг залікувати травму центрбек Пепе, у французів – форвард Мбаппе. Втім, чого-чого, а класних «атакерів» в розпорядженні Дідьє Дешама зараз вистачить на три збірних, тому відсутність одного, нехай і видатного, не було помітно взагалі. Саме наступальної міццю гості більшу частину матчу тримали суперників подалі від своїх воріт і забезпечували Уго Льорісу спокійне життя. Зате Руй Патрісіу трудився не покладаючи рук – якби не він, то «ле бле» вже на перерву могли піти з великою перевагою в рахунку. Португальський голкіпер виграв дві дуелі у Марсьяля, потягнув потужний удар Комана, а ще в одному епізоді той же невдаха Марсьяль з трьох метрів головою «вицелів» в поперечину. Господарі ж створили «пристойний» момент тільки на останніх секундах тайму: Кріштіану Роналду, якого стерегли пильно і щільно, при подачі кутового пішов від опіки і пробив з «другого поверху» – трохи вище «рамки».

Те, що повинно було статися в першій 45-хвилинці, відбулося на початку другої. Біду португальським воротам приніс найбезпечніший з суперників. Нголо Канте після удару Рабйо і чергового сейва Патрісіу раптом опинився на позиції центрфорварда і добив м’яч у сітку. «Нешкідливість» опорного хава збірної Франції підтверджується фактами. Це всього другий його гол у футболці «ле бле» (в 44-му матчі): дебютний він забив 29 березня 2016 року, в свій 25-й день народження, в «товарняку» зі збірною Росії (4:2). Ну це ще ладно. А ось «фактик» більш крутий: Канте до цього відіграв у восьми матчах Ліги націй (першого і поточного розіграшів) 556 хвилин і за цей час жодного разу (!) не пробив по воротах. Тобто взагалі – ані у створ, ані мимо! Ось вже дійсно – «рідко, та влучно».

Забивши, французи дещо знизили свою атакуючу активність, що дало можливість і португальцям дещо створити біля воріт Льоріса. Щоправда, натворили господарі трохи. На 60-й хвилині вони зрівняли рахунок за потрапляння в каркас воріт – Фонте ударом з повітря з відскоком від газону влучив у штангу. Потім був ще потужний постріл Моутіньо з середньої дистанції, з яким не без зусиль впорався Льоріс. А також спроба Трінкао випросити пенальті після контакту в штрафному з Кімпембе – Тобіас Штілер залишився «глухий і німий». Фінальний свисток німецького арбітра проголосив «повалення короля» – у трофея Ліги націй буде новий власник.

У паралельному матчі цієї групи шведи обіграли хорватів 2:1 – точно з таким же рахунком «картаті» в жовтні здобули перемогу над «тре крунур» на «Максімірі». Тому боротьба між цими командами за невильоту перейшла в площину різниці м’ячів. У цьому перед заключним туром перевага була у Хорватії, тому Швеції потрібно було зіграти краще за конкурента. У суперниках у обох були турнірно невмотивовані фаворити, але і Дідьє Дешам, і Фернандо Сантуш виставили далеко не резервні склади, і їх підопічні вийшли на поле не відбувати номер. Щоправда, «андердоги» забивали першими, але потім сильніші, зібравшись, відновлювали статус-кво. Хоча у португальців перемога вийшла з душком. На 60-й хвилині Жота при обробці м’яча підіграв собі рукою, після чого зробив гольовий пас на Фелікса. На повторі це прекрасно видно, але в Лізі націй ВАР немає, а дружні протести хорватських гравців Майкла Олівера не переконали. Шведи ж отримали шанс на порятунок наприкінці, коли «ле бле», розслабившись, дозволили Бенгссону і Куайсону розіграти м’яч в штрафному, як на тренуванні. На останній штурм пішов навіть голкіпер Ольсен, але французи м’яч перехопили, і Коман, пробігши метрів 70, вразив порожні ворота.

Без шуму та пилу

У п’ятому турі практично визначився і делегат в «фінал чотирьох» від групи А2 – сталося це в матчі Бельгія – Англія. «Три лева» в жовтні обіграли «червоних дияволів» на «Уемблі», але потім «на радощах» там же «злили» данцям, так що для збереження шансів на вихід в півфінал їм тепер необхідно було ще раз перемагати бельгійців, вже в гостях . Колись для родоначальників футболу це було справою звичайною – таких вікторій в їх реєстрі набралося дев’ять. Але ось саме «колись»: попередній поєдинок на бельгійській землі проти господарів вони провели понад півстоліття тому – 25 лютого 1970 року в Брюсселі здобули перемогу з рахунком 2:1. Після цього навідувалися до Бельгії на ЄВРО-2000, але зустрічалися з Румунією і Німеччиною.

Матч показав, що бельгійці добре засвоїли гіркий жовтневий урок. Тоді, нагадаємо, вони легко забили в дебюті, розслабилися, наприкінці першого тайму пропустили перший гол, в середині другого – ще один, а зібратися для гідної відповіді вже не змогли.

Зараз все було строго і жорстко. Вже на 10-й хвилині Лукаку у півкола накотив Тілемансу, який відправив м’яч у сітку досить звивистим шляхом – з рикошетом від ноги Мінгса, рукавички Пікфорда і правої штанги. Через дві хвилини англійці мали перший і, як виявилося, останній реальний шанс забити – удар головою Кейна на «стрічці» відбив головою же Лукаку.

А на 24-й хвилині Мертенс ударом зі штрафного над «стінкою» в ліву «шістку» забезпечив своїй команді комфортну перевагу в рахунку. До речі, Дріс 22 роки по тому забив на рідній землі: він народився в Левені, осягав в місцевій дитячій команді ази футболу і звідси 11-річним хлопчаком пішов в школу «Андерлехта». Відзначимо, що Роберто Мартінес зробив всього одну заміну, і цим єдиним «наступником» став Денніс Прат – теж уродженець Левена. Втім, у великій ротації й необхідності не було. Бельгійці грали в економ-режимі, але при цьому «залізно» тримали ситуацію на полі в своїх руках і не дозволяли суперникові нічого зайвого. Для успішного завершення групового етапу «червоним дияволам» залишалося тільки не програти вдома Данії. З технічних причин ми не можемо «оглядати» матчі середи (вони проходять впритул до здачі номера, тому виходить тільки дати протоколи), але сумніватися у виході Бельгії у півфінал не доводиться.

У групі А1 фаворити «без шуму та пилу» розправилися з «андердогами». Втім, поляки до цього «андердогами» не зважалися, більш того – підійшли до листопадових матчів лідерами групи. Але італійцям «кадра» програла з покірливістю і безпросвітністю завзятого аутсайдера. Незрозуміло, що сталося з командою Єжи Бженчека, укомплектованої вельми кваліфікованими виконавцями на чолі з самим Робертом Левандовським, але ось факт: за весь матч лише два удари по воротах Доннарумми, обидва повз. Так більше і бути не могло, оскільки до чужого штрафного поляки доходили нечасто, а до самого штрафного не допускалися.

«Скуадра адзурра» панувала цілком і повністю, робила що хотіла, але надмірна «вседозволеність» навіть заважала господарям. Італійці були занадто нетерплячі та недбалі в завершальній стадії своїх незліченних атак, тому й забили перший м’яч тільки під кінець півгодини гри, та й то з пенальті, а довели рахунок до безпечного лише в самій кінцівці та в чисельній більшості. До речі, голу Берарди передувала комбінація з 30 передач – це найтриваліша передголева розпасовка в поточному розіграші Ліги націй.

А ось голландці в поєдинку з Боснією-Герцеговиною відразу проявили належну концентрацію і забезпечили собі комфортну перевагу вже в дебюті. Цікаво, що при наявності таких завершателів, як Бергейс, Депа і Люк Де Йонг, результат зробив номінальний опорний хав Вейналдум. Хоча особливих зусиль капітанові «ораньє» докладати й не довелося. І на 6-й хвилині, і на 14-й він замикав простріли відповідно Дюмфріса і Бергейса в порожні ворота. В середині тайму господарі забили і третій, але взяття воріт відмінили через офсайд. Щоправда, у кого – так і залишилося загадкою. На повторі Бергейс, який пасував, і Люк Де Йонг, що завершував, знаходилися в правильному положенні. Втім, цей «боржок» судді повернули на 55-й хвилині – у Депая при гольовій передачі Дюмфріса була величезна підозра на «поза грою», але лайнсмен промовчав.

Перед заключним туром Італія випереджала Нідерланди на один бал і, якщо виходити з побаченого в попередньому турі, повинна була без проблем обігравати Боснію і виходити в півфінал. До речі, «скуадра адзурра» провела ці матчі під керівництвом другого тренера Альберіго Евані – особисто алленаторе Роберто Манчіні зараз бореться з коронавірусом.

Ребуси та віруси

Отже, в Лізі А до середи настала майже повна ясність. Франція з Іспанією вийшли в півфінал, Бельгія з Італією – практично вийшли. Відомі були і три команди, які вилітають із елітного дивізіону – це Боснія-Герцеговина, Ісландія та Швеція. Тільки в нашій групі А4 залишився пробіл через скасування матчу Швейцарія – Україна. А ось зі змінниками цих команд вийшло затемнення – питання про переможців квартетів дивізіону В було відкладено на останній тур.

Цьому сприяла низка несподіваних результатів п’ятого ігрового дня. Так, Шотландія, що впевнено лідирувала в групі В2, раптом програла Словаччині, яка вже ніби як «склала лапки». Так, шотландці за три дні до цього тільки в серії пенальті виграли у сербів важку битву за путівку на ЄВРО-2020. Але весь фокус у тому, що словаки зробили те ж в поєдинку з Північною Ірландією, причому також в гостях і з овертаймом. І склад гостей в Трнаві був свіжіше, оскільки Стів Кларк змінив «основу» на дев’ять одиниць, одночасно як Стефан Таркович – тільки на п’ять. Але цей «свіжіший» склад упустив можливість вирішити задачу щодо підвищення в класі достроково.

У групі В3 інтригу закрутила Туреччина перемогою над Росією. Хоча головним «інтриганом» тут можна вважати правого дефа російської збірної Семенова. Гості почали матч на «Шюкру Сарачоглу» з позиції сили і вже на 11-й хвилині завершили голом коротку комбінацію за участю Олексія Міранчука, Кузяєва і Черишева. Судячи з гри, продовження напевно б було, але на 24-й хвилині Семенов борцівським прийомом зупинив Дженка Тосуна, який рвався один на один. Навіщо здійснювати фол останньої надії в середині першого тайму, коли твоя команда має перевагу за рахунком і по грі – питання, звичайно, на засипку. Незрозуміло і зволікання Станіслава Черчесова, який закрив пробіл, що утворився в обороні, заміною Черишева на Караваєва тільки через 13 хвилин. За цей час турки встигли забити двічі, причому перший гол прийшов саме з осиротілого флангу. Підсобив господарям і Шимон Марциняк, який призначив досить сумнівний пенальті за підкат Кузяєва під Озана Туфана. У меншості гості зуміли відіграти один м’яч, але не більше того.

А на ситуацію в групі В1 вплинув ковід-19. Шкідливий вірус вніс корективи в склади всіх без винятку команд, і всі намагалися якось викручуватися – терміново викликали резервістів, гравців «молодіжки». І всюди влада намагалася якось посприяти. Але в Норвегії вибрали особливий шлях. Позитивний тест в команді здав тільки Омар Елабделлауї, але уряд заборонив виїзд з країни на матчі з Румунією та Австрією всім контактним особам – тобто збірній в повному складі, разом з тренерським штабом. Федерація футболу і провідні гравці звернулися до мінздраву з проханням скасувати заборону. Мовляв, що ж ви робите – всі грають навіть в гіршому становищі. А ми намагалися, боролися і маємо реальні шанси на перше місце в групі, яке дасть другу корзину при жеребкуванні відбору до ЧС-2022 і можливість в наступному розіграші Ліги націй зустрічатися з сильними суперниками. Марно – ні, і все! Матч з румунами норвежці таки пропустили, за що отримали технічну поразку. Можна, звичайно, ще подати апеляцію, але це дохлий номер. Тоді для зустрічі в австрійцями федерація знайшла вихід: зібрала «з миру по нитці» зовсім нову команду, яку очолив тренер «молодіжки» Лейф Смеруд. Шанси на вихід в Лігу А все одно залишалися, а надія, як відомо, вмирає останньою.

Юрій ОКУНЬ

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також:

Leave a Response