close
Інші

За ціною медалей довелося постояти

Барьеристка Виктория Ткачук обновила личный рекорд именно в олимпийском финале на дорожках Токио. Фото GettyImages
Барьеристка Виктория Ткачук обновила личный рекорд именно в олимпийском финале на дорожках Токио. Фото GettyImages

Оглядач «Спорт-арени» – про ефективність витрат на підготовку і забезпечення українських спортсменів до Ігор в Токіо. Дискусія ця не вщухає і через два місяці після завершення свята п’яти кілець.

Читати цю статтю на русском языке

Домінуюча теза – «не те число медалей» і «низьке місце в комплексному заліку». І начебто нагород вистачає – 19 (1-6-12), але з огляду на єдине «золото», завойованого в греко-римській боротьбі Жаном Беленюком, ми тільки на 44-й позиції. А взагалі, запитаєте ви, чи можливо пряма відповідність між вкладеними коштами і спортивним результатом? Коли мова про конкуренцію на Олімпійських іграх, думаю, ні.

У цій ситуації будь-яка медаль – виправдання в потоці критики. Ще ряд дисциплін спираються на присутність в шістках найсильніших. Проте дістається і порівняно щасливим видам. Скажімо, хто в плаванні за спиною Михайла Романчука, в стрільби кульової за тандемом Олена Костевич/Олег Омельчук, у фехтуванні – за шпажистом Дмитром Рейзліним тощо? За відсутності вражаючих показників йде порівняння з Ріо-2016 (спортивна гімнастика, сучасне п’ятиборство), а найпростіше ставиться тим, хто нині далеко – стрибках на батуті, кінного спорту, бадмінтону. Хоча і вони мають право послатися на мінімальне представництво. Так, окремі лідери виручають, як та ж тенісистка Еліна Світоліна, чия «бронза» приємний виняток.

…Не хочу хизуватися цифрами загальних українських витрат під Ігри – про це сказано з високих трибун. До того ж, поряд з прямим внеском держави, необхідно дивитися, що вкладено регіонами, спортивними товариствами і відомствами, федераціями. У сенсі географії вигідно виглядає Полтавщина – область і на два «золота» була готова. Це ми до того, що досить спірні моменти на рингу залишили зі «сріблом» Олександра Хижняка. Природно, що для земляка, визнаного AIBA боксером року в світі, і його батька-тренера Олександра Хижняка-старшого, місцева влада постаралася по повній програмі. У свою чергу і «Динамо» виконує свою місію. Інший нюанс – приналежність до цієї області країни головного золотодобувача Беленюка.

Не секрет, що Жан народився та виріс в Києві, його перший тренер Віталій Киселиця. Наскільки мені відомо, і тепер – все-таки народному депутату України відлучатися ніколи – тяжко працює на килимі манежу ШВСМ, що на Березняках. Однак собівартість виховання чемпіона з кожним сезоном зростає, що і спонукало президента Федерації греко-римської боротьби України Олега Сазонова, а він – з Кременчука, підтягнути важелі як депутата Полтавської облради. Соратники його почули, а переможна ціна такого запрошення – гімн України під склепіннями Makuhari Messe.

Та й нікуди не дітися від економічної ситуації в державі. Добре пам’ятаю часи, коли за спиною харківської школи синхронного плавання стояла Південна залізниця. Саме звідти, з басейну «Локомотив», зросла абсолютна більшість збірниць, які за півтора десятиріччя вивели вид спорту, тепер іменований плаванням артистичним, спершу на європейські рубежі, а минулого літа – на бронзову сходинку Токіо в обох номінаціях.

Інша справа, що рідний причал за ними залишився, а ось говорити про те, щоб начальник магістралі просто зі свого кабінету вирішував проблеми підтримки, таке вже неможливо. Причина банальна, але жорстка. Всі шість доріг на карті країни (і Південної залізниці в тому числі) без малого шість років тому перетворилися на регіональні філії без – увага – статусу окремої юридичної особи. Тобто, величезне підприємство, але під ковпаком у великої сестри – «Укрзалізниці». Як скажуть в штаб-квартирі на столичній вулиці Єжи Гедройця – так тому і бути. А коли в планах компанії записано поступово «позбутися непрофільних активів», то акціонери не стануть думати про спорт в жанрі 24/7.

Зрозуміло, у «синхронниць» головний козир був і є той самий – тренерський дар Світлани Саїдової та її колег. Однак знадобилося нестандартне втілення, коли наші водні грації об’єдналися з «ластівками». А як грамотно вміє вибудувати систему ватажок стрибків у воду Ігор Лисов, загальновідомо. Ось приклад, як національна федерація разом з держбюджетом має розвивати свій вид – від дітей до вищої майстерності…

Повертаючись «на сушу», мимоволі впираємося в претензії до «королеви спорту». З попередніх публікацій ви знаєте, що по свіжих слідах Ігор про це заявив міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт. Мовляв, учасників 47 (наяву старт взяло трохи менше), а медаль одна – «бронза» Ярослави Магучіх, та ще зі шлейфом не схваленого суспільством парного знімка з чемпіонкою з делегації ОКР. Ех, Яся! Привернула б срібну медалістку-австралійку і позувати «на трьох» не гріх. Але зараз ми про інше.

Треба адже знати, якими ж благами вітчизняні бігуни-стрибуни-метальники так нерентабельно скористалися? В одному з романів Юліана Семенова був епізод, коли зв’язкова Магда, що переправлена в зайнятий німцями Краків і яка не знала іронічності Штріліца, заявила йому: «Мабуть, ви не дуже давно займаєтеся цією роботою». Смішно! Так ось, автор цих рядків дуже-дуже довго причетний до журналістики, тому намагаюся йти від факту до факту.

Отже, за довгий (з поправкою на карантинну паузу!) період підготовки претенденти на Олімпіаду задіяні на 90 навчально-тренувальних зборах, з яких 47 – за кордоном. У цьому випадку вони були логічно пов’язані з деякими важливими турнірами. Нормативи на Токіо-2020 виконувалися ще в 2019-му, і МОК зберіг їх «в законі», незважаючи на відстрочку Ігор. Інші партнери по збірній обзавелися ліцензіями пізніше. Але що істотно: в нинішньому році далеко не всі українські легкоатлети зуміли підтвердити як би самих себе по протоколах 2019-го! Що стосується такого критерію, як особистий рекорд в кар’єрі, то саме на Іграх особливо не хвалимося. Через це звучать нарікання і на адресу наставників. Завзято моніторив я сайт olympics.com/tokyo-2020, і тільки напроти цифр 53,79 у Вікторії Ткачук виловив марочку PB – вона стала шостою на 400-метрівці з бар’єрами. Рядком вище значиться її подруга по збірній Анна Рижикова (53,48). Зауважимо, що в тому фіналі виник новий світовий рекорд американки Сідні Маклафлін – 51,46.

Так що не Віку і Аню мав на увазі пан міністр. Як, очевидно, що зайняли четверті місця висотницю Ірину Геращенко (слідом за Магучіх в реєстрі) і метальника молота Михайла Кохана він не мав на увазі. Між іншим, за кількістю та черговості місць в топ-вісім, українська легка атлетика стала 15-ю серед 197 країн. А ця вісімка – теж визнаний знак якості.

Взагалі, розумію президента ФЛАУ Равіля Сафіулліна в тому, що до конкурсу на вакансії головних і старших тренерів, оголошеного міністерством, здобувачі пройдуть горнило авторитетної комісії всередині їх федерації. І те сказати, коли у верхах узятий курс на ротацію в масштабі всього олімпійського спорту, то йти в бій треба з відточеними програмами. А попит за гроші завжди актуальний. Одне моє досвідчене джерело або, як модно говорити, інсайдер підказує не змішувати витрати на збори (це близько 36 мільйонів гривень) як частину асигнувань на календар і логістику всієї легкої атлетики. Вони вище вдвічі, а значить, інші сфери, включаючи резерв, не в накладі.

До речі, щодо безперервності фінансування. Чи не впаде воно «після Токіо» з прив’язкою до виконання завдань цієї Олімпіади? Замислившись буквально на кілька секунд, головний тренер дзюдоїстів Віталій Дуброва пояснив: «У нас в планах було так: одна медаль та місце в діапазоні 5-7. Бронзовим призером є Даша Білодід, п’ятим став Яків Хаммо, сьомим – Артем Лесюк, тобто, норма трохи перевиконана. Чому не досягли більшого, зараз аналізуємо». І додав, що всі кошториси збережені. Чемпіонат України збере 11 жовтня в прекрасному запорізькому Палаці спорту «Юність» близько 300 учасників. Оренда залу, сучасне обладнання з інсталяцією, суддівська бригада – на все це виділено без малого 400 тисяч гривень. Одним словом працюємо.

Хочеться вірити, що у такого оптимізму – міцна основа…

Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ

Купуйте електронні версії наших видань

Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram

Читайте також: