Двічі обігравши команду свого колишнього наставника, «Галичанка» вийшла в чвертьфінал Кубка ЄГФ. Нагадаємо, що до цього раунду львівські панянки потрапили ще в третій декаді листопада.
Причому в жанрі популярної пісні «Комарово» на вірші Михайла Танича. Тільки у версії Віталія Андронова та його помічниць Тетяни Штефан і Оксани Площинськой це звучало так: «На тижні до 22-го розібралися з «Куманово». Якщо без жартів, то 20-го і 22-го числа того осіннього місяця, прийнявши в рідних стінах клуб з Північної Македонії під цією назвою, «Галичанка» двічі була успішною – 33:17 і 31:26.
Нині ситуація не передбачала подібних прогулянкових сюжетів. Знаєте, нерідко буває, що ти граєш проти команди твого колишнього тренера – в футболі часто-густо, але і в гандболі виникає. Просто тут випадок особливий по імені Василь Козар. Досвідчений наставник, що не так давно виводив львів’янок у півфінали цього ж турніру (до 2020-го іменувався як «Кубок Виклику»), не кажучи вже про чемпіонство в своїй країні, тепер привіз в знайоме до болю місто білоруську «Вікторію-Берестьє». Там він приступив до своїх обов’язків саме в минулому році і з властивою йому амбітністю взявся наводити шереху вже в лізі сусідів.
Чи жарт, не обласкана титулами брестська компанія зуміла прямо в поточному сезоні по разу залишити без роботи обох грандів РБ – «БНТУ-БелАЗ» з Мінської області (34:32) і ГК «Гомель» (31:26). Так, подібні виграші ще не стали тенденцією, але тим не менше! А у Львові відмінно знають, які «на зуб» ті суперниці, оскільки не раз зустрічалися з гомельчанками та дівчатами «політеху» в Балтійській лізі.
Втім, і підопічні пана Козара здогадувалися, що візит в гості до прикарпаткам чи повторить за інерцією колишні баталії в Бресті з косовським «Істогу» (30:33 і 32:28). Має бути, і Андронов, і Козар вивчили записи ігор один одного, якщо в Палаці спорту «Галичина» двічі починали тими ж сімками. Гості: Лілія Бурдук (добре пам’ятаю цю даму-голкіпера по білоруській збірній, частенько буває в Києві) і далі справа наліво – Ірина Пучко, Анастасія Сивуха, Ганна Бардіян, Ірина Шинкарук, Марина Суровець, Діана Беринчик. Відповідно у фактичних господинь поля: Марія Гладун, Олександра Фурманець, Діана Дмитришин, Мар’яна Маркевич, Анастасія Мелекесцева, Тетяна Поляк, Марина Коновалова. Першою «з лавки» виходила Юлія Головко.
Увертюра суботнього матчу була явно львівської – 3:0 (Маркевич, Коновалова, Фурманець), і перша погоня брестчанок (5:5 від Шинкарук на 12-й хвилині) здалася спонтанною. А дарма! Невисока на зріст Альона Алексіюк, а потім Сивуха створили якийсь запас – 7:5. Боротьба м’яч в м’яч тривала й далі, причому активно включилася по ротації Олена Мінушова (її голи – це і 13:13, і 17:14 на користь білорусок). Треба було бачити усмішку їх наставника, який походжав уздовж лавки: ну як, мене згадали? Крапку в першому таймі поставила досвідчена розігруюча Бардіян – «плюс чотири» як дзвінок тривоги. Переймаючись питанням з чого б, дійшов до висновку, що львів’янки марно збилися на індивідуальний обіграш, даючи можливість опоненткам чіпко оборонятися, практично «не втрачаючи» кожну з-під контролю. На відповідь, так би мовити, персьют, у львів’янок пішло майже половина другого тайму, але ж «потрапляли» і 15:20!
Як треба лізти нестандартно, показала своїм прикладом юна Дмитришин, черговий гол якої дав нічию (23:23), а незабаром і перевагу – 25:24. Лише коли кинута в бій Андроновим вчорашня дебютантка Катерина Козак привела до «плюс три» (29:26), в таборі українок повірили в перемогу.
…Висновки, як грати з підопічними Василя Миколайовича, зробив назавтра його візаві Віталій Миколайович. Він, на мій погляд, перебудував на більш жорстку оборону (здорово в повторній грі допомогли Гладун та її колега по амплуа Вікторія Салтанюк), розв’язав руки «тим, хто б’є» (ха, навіть 18-річна Ангеліна Овчаренко спорудила покер), наситив лінію (гляньте недільний улов Мелекесцевой!), ну і перевершив брестчанок швидкістю. У тому числі в «прогоні м’яча» при атаці.
Хоча, зізнатися, мені бригада Василя Козара теж сподобалася. Можливо, вони втомилися, які не звикли у себе в чемпіонаті проводити спарені поєдинки, а рівноцінної заміни у приїхавших менш ніж дюжиною «багнетів» білорусок не знайшлося. Щоправда, це аж ніяк не применшує тих козирів, які пред’явив Віталій Андронов. Адже вийшов в чвертьфінал його ансамбль!
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
