Попередній раз «Торонто» перемагав «Монреаль» в плей-оф у 1967 році. Споконвічне канадське протистояння викликало на батьківщині хокею небувалий інтерес. Не залишилися осторонь навіть перші особи міст, що зустрічалися.
Мер Торонто Джон Торі та його візаві з Монреаля Валері Плант перед початком серії уклали парі. Для початку обидва пожертвували по 500 доларів в благодійний фонд своєї команди. Далі мер міста, що програє, пожертвує ще півтисячі канадських «баксів» у фонд клубу, що виграє, а також пригостить мерію тріумфатора кращим місцевим пивом і продуктами. Але найобразливіше стороні, що програє, буде піднімати прапор переможця над будівлею власної адміністрації. Чого тільки не зробиш заради улюбленого клубу!
У регулярному сезоні в очних протистояннях перевага була на боці «Кленового листя» – підопічні Шелдона Кіфа здобули сім перемог при трьох поразках. Але матчі плей-оф кардинально відрізняються від поєдинків «регулярки». Гравці «Монреаля» довели це вже у першому матчі, який став бенефісом Кері Прайса. Воротар «Канадієнс», до слова грав свій перший з 19 квітня матч, відбив 35 кидків.
Проблеми у «Торонто» почалися ще в середині першого періоду, коли їх капітан Джон Таварес виявився на льоду після силового прийому Бена Кьяра. На жаль, при падінні лідер «Мейпл Ліфс» отримав удар коліном в голову від проїжджаючого повз Корі Перрі та довго не міг прийти до себе. «Я в цей момент виходив із зони. Він впав, я намагався перестрибнути через нього, але, на жаль, потрапив йому коліном по голові, – сказав після матчу форвард «Монреаля». – Знаю Джонні дуже добре. Сподіваюся, що з ним все добре».
Удар виявився настільки важким, що Таварес покинув лід на носилках. Щоправда, на прощання капітан знайшов в собі сили підняти великий палець вгору, щоб хоч якось підняти настрій своїм партнерам. Пізніше з’ясувалося, що у нападника струс мозку і травма коліна. За попередньою інформацією він пропустить мінімум два тижні.
Втрата Тавареса негативно відбилася на грі «Торонто». Через кілька хвилин після інциденту форвард «Монреаля» Джош Андерсон відкрив рахунок. У другому періоді Вільям Нюландер відновив рівновагу, але здобути перемогу в той вечір «Кленові» не змогли. Причому вирішальну шайбу господарі пропустили в більшості – Пол Байрон виграв забіг у Расмуса Сандіни і на колінах переграв Джека Кемпбеллу.
Другий матч також почався для «Торонто» з пропущеної шайби. Рахунок відкрив Йеспері Котканіємі. Але далі закидали виключно хокеїсти «Мейпл Ліфс». Джейсон Спецца, Остонов Меттьюс, Расмус Сандін, Вілльям Нюландер і Олександр Керфут довели рахунок до 5:1. Природно, що перемогу вони присвятили своєму капітанові.
«Джон залишався лідером команди й після травми. Це його заслуга. Він посилав повідомлення хлопцям, підтримував їх. Вважаю, що він дуже сильно допоміг нам налаштувати гравців у психологічному плані, – зазначив після перемоги Шелдон Кіф. – Тавареса дуже не вистачає на льоду і в роздягальні. Ми перемогли сьогодні для нього, для тих, хто не грав, для того, хто сидить поруч з тобою на лавці запасних».
Завдяки цій вікторії «Кленові листки» перервали дев’ятіматчеву програшну серію в протистоянні з «Монреалем» в плей-оф. Попередній раз вони святкували успіх над «Хабс» в далекому 1967 році. Тоді клуб виграв шостий матч фіналу Кубка Стенлі та останній раз у своїй історії став володарем трофею.
Володимир ХОМИЧ
Цифри і факти
- Перемога над «Вашингтоном» (4:1) стала для Туукка Раска 54-й в плей-оф. За цим показником він вийшов на перше місце в історії «Брюїнс». Колишнє досягнення належало легендарному Джеррі Чіверсу.
- Захисник «Флориди» Кіт Яндл пропустив матч вперше з березня 2009 року. За рішенням тренера він не потрапив у заявку на поєдинок проти «Тампи» (5:6 ОТ). Таким чином перервалася серія Яндла з 979 матчів поспіль в регулярних чемпіонатах і плей-оф.
- Юусе Сарос з «Нашвілла» в третьому і четвертому матчах з «Кароліною» відбив 52 та 58 кидків відповідно, ставши другим в історії НХЛ воротарем, який зробив не менше 50 сейвів у двох матчах плей-оф поспіль. Першим був Кертіс Джозеф, який феєрив у воротах «Сент-Луїса» проти «Торонто» (61 і 57 відбитих кидків) в Кубку Стенлі-1993.
- У трьох перших матчах проти «Бостона» у воротах «Вашингтона» гру починали різні голкіпери – Вітека Ванечек, Крейг Андерсон та Ілля Самсонов. Це другий випадок в історії плей-оф. У 1986 році в серії з «Калгарі» подібну ротацію провів тренер «Вінніпега».
- Гол Йоонас Донського на 35-й секунді в ворота «Сент-Луїса» (6: 3) став найбільш раннім для «Колорадо» в плей-офф.
Купуйте електронні версії наших видань
Слідкуйте за нами в Facebook, Instagram і Telegram
Читайте також:
